Дика земля, де невладні закони, які заміняє пристрасть, з грубими, дикими, ницими, розбещеними чоловіками і віроломними, розпусними жінками, - англієць Джордж Турбервіль про Московію ХVI століття
11.04.2022, 18:46
Джордж Турбервіль, англійський поет і дипломат, секретар англійського посла в Москві. Вірші "Паркеру" і "Дансі", 1568 р.
Розповідаючи землякам про Московію англієць називає її дикою землею, де закони невладні. Натомість закон тут заміняє пристрасть, через що піддані живуть у постійному страху.
Люди тут грубі - чоловіки розбещені, а жінки віроломні, а турбота про загальне благо схована і безвладна.
Пити - уся їхня насолода, пляшка - все, за що вони тримається, - розповідає англієць Джордж Турбервіль про Московію ХVI століття.
Представники "руского мира" як у Москві, так і за її межами в Україні традиційно зневажливо відгукуються про Європу, образливо обзиваючи її Гейропою за неправомірне, на їхню думку, толерування прав ЛБГТ-спільноти.
Водночас, як засвідчує Джордж Турбервіль, англійський поет і дипломат, секретар англійського посла в Москві. Вірші "Паркеру" і "Дансі", 1568 р., самі росіяни віддавна віддавалися саме розпусті, вдаючи при цьому із себе святенників:
Чоловік веде тваринне життя, вважаючи за краще мати хлопчика у ліжку, ніж дружину. Дружина, що повернути борги п'яного чоловіка, кидається від смердючої печі до іншого чоловіка, перетворюючи свій дім на бордель. Росіяни не бачать сорому. щоб зводити рахунки в розпусті.
BukNews висловлює вдячність буковинцю, колекціонеру та досліднику старожитностей Миколі Салагору, який звернув увагу наших журналістів на це місце у текстах "Паркеру" і "Дансі", 1568 р., Джорджа Турбервіля, англійського поета і дипломата, секретаря англійського посла в Москві.
Якщо воістину геббельсівська машина роспропаганди, та й то тільки для внутрішнього кацапського вжитку, ще може обдурити власний народ казочками про поганих "украінцев-бєндєровцев", то звернення до історичних джерел повністю нівелює її брехню. Хіба що припустити немовірне: "бєндєровци" самі написали тексти англійця за 400 років до народження самого Бандери.
Нові перехоплення телефонних розмов рашистів, які опинилися у розпорядженні СБУ, засвідчують, що за чотириста п'ятдесят років, які минули з часу розповіді Джорджа Турбервіля, англійського поета і дипломат, секретаря англійського посла в Москві про росіян їхні звички мало змінилися.
Мародерство окупантів не має меж: хапають все, що бачать
Загарбники грабують і нищать все на своєму шляху: забирають авто із розбитих автосалонів, прикраси з ювелірних магазинів і навіть переплавляють мідь із підірваних авто.
Ще одним доказом мародерства стала чергова телефонна розмова, яку вдалося перехопити СБУ.
«А че там, кого-нибудь хлопнуть, золото там, деньги, че-нибудь украсть там можно?» – запитує «товариш» окупанта.
Той каже, що «ювелірки» вже обібрали, «трофеєм» був автосалон: «Мы шли, всё, нах*й, захватывали, крушили, еб*ть, автосалоны все пустые, нах*й, все тачки попизд*ли, целые, прикинь. «Лексусы» пизд*ли на украинских номерах».
Рашист щиро радіє награбованому, товариш заздрить, але підкреслює – той привезе крадене добро додому, лише якщо виживе.
Путінський вояка каже, що думає про самостріл і боїться смерті – вона прямо уві сні до нього приходить: «убиваю самого себя и от этого дичаю…».
Але вони вже давно здичавіли, раз вчиняють такі безчинства.
Окупанти фальсифікують свої військові здобутки задля отримання грошових виплат
Ось показовий діалог загарбника зі своєю дружиною, який вдалося перехопити СБУ.
- Командир подал документы, якобы я танк подбил, нах*й.
- А на самом деле?
- Какой танк?! Где я его возьму, нах*й?
- За это выплата …
- Сколько?
- Сто!
- Них*я себе!
Таке враження, що суцільні фейки та брехня – національна ідея росіян.
Вони обманюють весь світ, коли говорять, що прийшли до нас для «денацифікації». Дурять своє населення, коли розказують про відсутність втрат і «успішність» операції.
І як показують ці перехоплення, вони дурять самі себе. Військові військових.
Упевнені, що танк, який вони нібито «підбили», невдовзі гостинно зустріне і цього вояку, і його командира.
Слава Україні!
Родичі російських окупантів уже почали рахувати, скільки грошей отримають за смерть своїх поки що живих військових
Про це свідчать нові телефонні розмови загарбників, які є у розпорядженні СБУ.
Дружина каже своєму чоловіку, який зараз на війні в Україні, що російські ЗМІ запевняють, ніби в них «все отлично», а путін всім обіцяє «ветеранку» та виплати за кожен бойовий день.
«Три миллиона и похороны оплатишь. Деньги дают хотя бы», – говорить наївний загарбник.
А його дружина хоч і каже, що вони їй «нах*й, не нужны», однак вже все дізналася: «3 миллиона – это за ранение, а за смерть – 5 или 7».
Причому сам окупант підтверджує, що підстав для виплат є чимало: «Всю роту рас*ярили нашу… Х*й знает, чего мы тут делаем… Нас ху*чат, как котят».
Зате дружина буде з грошима. Адже, судячи з розмов, «руZZкий мир» цікавить лише це, і заради виплат окупанти готові пожертвувати рідними.
Але ми воюємо за свою землю, тому обов'язково переможемо!
Аби вирватись з війни в Україні, російські окупанти готові себе калічити
Для більшості з них ця «спецоперація» перетворилася на пекло і єдине, про що мріють загарбники – залишитися в живих.
Ось як міркує цей солдат армії садистів і мародерів: «У меня такие мысли, что если пустят на второй круг, я себе просто по ноге.., чтобы она распухла, и я ходить не мог. Все, идите нафиг», – розказує він матері у телефонній розмові.
Жінка роздратована тим, що міноборони РФ не виконало жодної з умов контракту. Тож закликає свого «героя» розірвати угоду одразу після повернення з України. Але ж не факт, що він повернеться.
Обурена вона й тим, що її чадо так довго перебуває у небезпеці: «40 дней под обстрелами не выдерживают даже здоровые мужики».
Але в її сина просте пояснення: «Им пофиг. Они – уроды. Путин – г*ндон конченный. Я его ненавижу. И Шойгу».
Як сказав класик, кожен народ має владу, на яку заслуговує.
А за розв’язану війну в Україні буде покараний кожен винний!
Жителі тимчасово окупованих територій в шоці від «руZZкіх асвабадітєлей»
Доказом цьому – телефонна розмова, яку вдалося перехопити СБУ, між бойовиком так званої ДНР (чий підрозділ зараз стоїть на Херсонщині) та його родичкою, яка проживає в с. Тарасівка Запорізької області.
Під впливом російської пропаганди жінка мала інше уявлення про «асвабадітєлєй», але реальність шокувала.
«Серьожа, їдь сюда і подивися, що тут робиться! Я х*рньою не страдаю! Я тобі завжди вірила! Вірила, як ти мені об’ясняв за бандерівців… я зненавиділа їх. А тепер кого мені ненавидіти?» – через сльози запитує жінка у свого небожа.
Вона не знає, як вберегти своїх 14-ти та 10-тирічну онучок від глуму «визволителів». «Ми їм ковбаси, а вони залазять у хату, насилують дітей і стріляють у ноги, – ридає жінка. – …Шо мені робити? Вони ходять по селу, питають, де молоді дівчата та пропонують за них солярку»…
Родич радить: «Если есть возможность – выезжайте куда-то. В тыл подальше, куда-то в город».
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни раби, пияки і нероби, у розпусті використовують чоловіків і коней, п’яними, як неприборкані тварини, злягаються просто на людних вулицях, - Адам Олеарій, німецький посол у Персії 17 століття
Мосхи чинять розпусту не розрізняючи ні статі, ні способу, злягаються з блудницями чи хлопчиком, який її заміняє - головне зняти з шиї хрест або закрити зображення святих, - Яків Рейтенфельс, «Казання про Московію», 1670-1673
Злодії, ледацюги, бандити, палії, шахраї, пияки, волоцюги - французський мандрівник ХІХ століття Жермен де Ланьї про те, кого зазвичай рекрутують до російської армії
"Після пиятики - найбільш явний і найпоширеніший порок росіян - від головнокомандувача армією до солдата - це злодійство: усі крадуть, грабують, шахраюють", - Шарль Франсуа Філібер Масон, французький офіцер, 1798 р.
Зла воля керівника-деспота у Росії, якому ніхто не протистоїть і нещасливий, дикий та фанатичний народ, роблять цю країну дуже страшною - Франсуа Габріель де Бре, баварський посол у Росії
За душевними якостями, характером та способом життя московити - це варвари, невігласи, грубіяни й матерщильники, - Адам Олеарій, німецький посол у Персії 17 століття
"Утікайте, або драпанемо ми": як воювали московити, - свідчення Петра Петрея, посланника Швеції у Московщині 17 століття
"Біжіть або побіжимо ми": лукаві раби государя, які не виконують зобов'язань та тікають з поля бою, - Сигізмунд Герберштайн, посол Священної Римської імперії ХVI ст. про росіян
"Нема в них ані правди, ані закону": мешканців території, яку нині посідає Росія, батько історії Геродот вважав андрофагами-людожерами
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS благодійним внеском.
