
Росіяни раби, пияки і нероби, у розпусті використовують чоловіків і коней, п’яними, як неприборкані тварини, злягаються просто на людних вулицях, - Адам Олеарій, німецький посол у Персії 17 століття
В "Описі подорожі Гольштинського посольства до Московій та Персії" 1647 року німецький посол у Персії Адам Олеарій описує не надто привабливі риси особистої вдачі росіян, яких зустрів на своєму шляху.
До розпусного нахабства росіян спонукає їх неробство та пияцтво. Пияцтву вони віддані більше, ніж будь який інший народ на світі. Як хтось лежить там і валяється у багнюці п’яний, то не звертаєш уваги – настільки це буденно.
Жінки і чоловіки часто спільно ходять до лазні, а потім голими виходять на вулицю і звертаються до перехожих з аморальними промовами. Вони настільки віддані плотським утіхам і розпусті, що використовують для цього чоловіків і коней, - стверджує німецький посол у Персії Адам Олеарій.
Олеарій переповідає типову сцену на вулицях російських міст:
В один із днів паломництва до Новгорода, яке відбувається щорічно, сталося так, що п’яна жінка вийшла з шинку, впала на вулиці і заснула. Інший п’яний росіянин проходив поблизу і побачив жінку, яка лежала оголена, спалахнув розпусною пристрастю і ліг до неї, незважаючи на те, що це було серед білого дня і на людній вулиці. Він залишився лежати з нею і одразу ж заснув. Багато молоді зібралося в коло біля цієї пари тварин, довго сміялися і веселилися…
BukNews висловлює вдячність буковинцю, колекціонеру та досліднику старожитностей Миколі Салагору, який звернув увагу наших журналістів на це місце у творі "Опис подорожі Гольштинського посольства до Московій та Персії" 1647 року німецького посла у Персії Адама Олеарія.
Якщо воістину геббельсівська машина роспропаганди, та й то тільки для внутрішнього кацапського вжитку, ще може обдурити власний народ казочками про поганих "украінцев-бєндєровцев", то звернення до історичних джерел повністю нівелює її брехню. Хіба що припустити немовірне: "бєндєровци" самі написали головний твір "Опис подорожі Гольштинського посольства до Московій та Персії" 1647 року німецького посла у Персії Адама Олеарія.
Неможливо навіть припустити, що це "бандєровци" водили рукою Адама Олеарія. Хоча, зважаючи на безумство російського фюрера і його гауляйтера, який недавно оголосив полювання на "Степана Бєндєру", їхнє вільне трактування історії, цілком може бути, що незабаром Московія захоче денацифікувати також і Німеччину, яка мала щастя (чи нещастя?) бути батьківщиною Адама Олеарія.