"Так тримати! Бажаю Вам, дорогі мої українці", - колишній чернівчанин Петер Демант
«Наприкінці ХХ століття Україна стала самостійною державою, а її гербом на жовто-блакитному прапорі став тризуб. Так тримати! – бажаю Вам, дорогі мої українці, - принагідно звернувся колишній чернівчанин Петер Демант до своїх земляків із часів першого, щасливого, життя. - Довго Ви боролися за незалежність – і перемога тепер Ваша. Колишній багатолітній в’язень колимських таборів (зек № З-1-504) Петер Демант (письменник Вернон Кресс). Москва. 9 лютого 2005».
А тепер, дякуючи небайдужим чернівчанам-патріотам, письменник-мемуарист, уродженець австрійського Інсбрука, заочно долучився до великої справи допомоги Збройним силам України, які захищають рідну землю і мирне населення від навали російських окупантів.
https://www.facebook.com/yurij.chornej/posts/4524273964339494
Чергова сума коштів, які дякуючи пожертві патріотів Віктор Матвєєв та Евгения Пушкова вдалося виручити від продажу останніх авторських примірників документального роману «Вернон Кресс. Життя під прикриттям», надійшли на спеціальний рахунок НБУ для потреб Збройних сил України. (Див. додані фото).
І це не єдина добра справа патріотів. Частину коштів, виручених від доброчинних екскурсій містом "Чернівці: знайомство"!, Женя Пушкова з колегами-екскурсоводами теж переказує на потреби української армії. Неперевершені знавці історії міста чекають усіх охочих біля Карети на вулиці Кобилянської, об 11:00 у четвер-п’ятниця-субота-неділя. Кожен на своєму місці, чим може, допомагає наближати нашу перемогу.
Так і документальний роман «Вернон Кресс. Життя під прикриттям», окрім правдивої розповіді про наше минуле, що вже само по собі є могутньою зброєю, гуртує людей навколо шляхетної і потрібної справи.
За весь період акції спільними зусиллями вдалося переказати ЗСУ 12 500 (дванадцять тисяч п’ятсот грн). І акція збору коштів для армії в обмін на книгу триває! Номер рахунку 4149629319373668.Мінімальна ціна книжки, як у магазині, 390 грн.
https://www.facebook.com/yurij.chornej/posts/4512279088872315
За що насправді змагалися українці, Демант дізнався лише в таборі. Час його власного ув’язнення на Колимі збігся із періодом, коли там з’явилося особливо багато зеків-українців. Українців у таборах на Колимі було так багато, що уникнути численних згадок про них не міг навіть австрієць. Характеризуючи табірну поведінку різних категорій ув’язнених, Демант, поміж іншим, зауважив: «Не соромлячись, навіть з дещицею гордості, у своїх колишніх діяннях зізнавалися одні лише бандерівці, вони називали себе партизанами, які дбали про свою національну правду».
Табірний друг Петера Деманта Онуфрій Перун, якого дружина письменника Ірина Вєчная назвала головним героєм «Зекамерона», швидше за все теж був пов’язаний з українським підпіллям. І хоча слідству не вдалося нічого довести достеменно, спогади сучасників, що стали доступними тільки в наш час, непрямо це засвідчують. Цілком імовірно, що саме Перун відігравав важливу роль в самоорганізації в’язнів й займав один з вищих щаблів у тіньовій табірній ієрархії. І взяв під негласний захист колоритного земляка-чернівчанина, якому таким чином віддячив за лекції з історії світової літератури.
https://www.facebook.com/yurij.chornej/posts/4509043722529185
Після переселення до Москви траплялося, що вже випадкові знайомі, приміром, сусіди по лікарняній палаті, змушували вкотре замислюватися над феноменом боротьби українців-підпільників за свою мрію. Одну з таких невигаданих історій, що їх довелося вислухати під час перебування у Боткінській лікарні восени 1981 року, Демант включив до збірника спогадів «Мимохідь». Слухаючи одкровення радянського ката, не стримався, порівняв дії радянських спецслужб із тими, що чинили нацисти.
Оповідь колишнього борця з українським підпіллям, який не приховував методів, якими радянські карателі впокорювали місцеве населення, автор резюмував словами: «Багато я чув від старих бандерівців про жорстоку боротьбу в Західній Україні. Але ця розповідь, так би мовити, з протилежного боку, вразила мене буденністю брудної роботи. Зрозуміло, коли конфліктуючі сторони ненавидять одна одну. Але щоби те, що саме так коїлося, було само собою зрозумілим, що так і повинно бути, що перед стратою людей водили вулицями із фанерою на шиї – як у найчорніші часи окупації, ні, це поки до мене не доходить, і мимоволі я ставив собі запитання: «Де різниця у методах?»… Так дали мені урок мої лікарняні сусіди – невгамовний товариш прокурор і його вірний виконавець».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не рядовий і не ненавчений" Петер Демант (Вернон Кресс) за день згуртував патріотів і зібрав для ЗСУ дев'ять тисяч грн
