Лессінг і Грільпарцер перед Пушкіним і Шевченком: професор ЧНУ поставив крапку у дискусії навколо бюстів на бічному фасаді театру (ексклюзив BukNews)
Професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Михайло Чучко поставив остаточну крапку у майже детективному сюжеті, який розгонувся навколо пошуків бюстів з бічних фасадів міського театру, встановлених одразу після його спорудження в 1904–1905 роках.
Чернівчан охопила справжня лихоманка, мало не за сюжетом "Дванадцяти стільців" :), з пошуків двох зниклих бюстів. Архівісти поки не знайшли документів щодо загадкових фігур, навіть стосовно запроектованих на самому початку. У проекті архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера присутні умовні фізіономії без імен та підписів.
Таємницю вдалося розплутати Михайлові Чучкові. Дослідник з'ясував, що після укладання первісного переліку діячів, гідних такої честі, ще на стадії проектування, згодом у ньому відбулися певні зміни. Чернівецька владна і навколовладна театральна публіка гаряче дискутували, кого з світочів німецької культури удостоїти честі прикрашати міський театр. За шалом пристрастей, які тоді вирували, дискусія мало чим відрізнялася від тієї, яка вилилася нині на простори Фейсбуку :)
На першому етапі документального розслідування науковець з'ясував, що одне місце у слуховому вікні посідав класик німецької літератури Готгольд-Ефраїм Лессінг (1729-1781).
Докладніше про це читайте за посиланням: Науковець з Чернівців з'ясував, чиє погруддя було на бічному фасаді театру до Пушкіна і вважає, що саме автентичне слід відновити
Не зупиняючись на досягнутому Михайло Чучко продовжив документальні пошуки і незабаром зробив справжнє відкриття, про яке ексклюзино повідомив журналістам BukNews.
У одній старій чернівецькій газеті історик відшукав статтю, присвячену історії театру, авторства Северіна Гамбурга. Автор матеріалу докладно розповів, бюсти яких геніїв минулого запропонував для увічнення на бічному фасаді міського театру театральний комітет, і які пропозиції, щодо їх рокіровки, вніс викладач чернівецької гімназії Адальберт Мікуліч. Саме останній, до слова, запропонував поставити у одне із вікон бюст Лессінга, а ще Мікуліч пропонував уважніше пригялнутися до постаті Штрауса.
Михайло Чучко переклав фрагмент матеріалу про бюсти з німецької, який BukNews з його люб'язного дозволу пропонує увазі читачів:
Czernowitzer Morgenblatt. 1930.Nr.3702. 25 Dezember. S.18
100 Jahre Theater in Czernowitz 1830-1930/ Ein historiscer Ruckblik, von Severin Hamburg
Цитата зі статті:
"Ще одна боротьба розгорнулася за бюсти, які мали прикрашати фасад нового театру. Тодішній театральний комітет (пан бургомістр барон фон Фюрт, д-р Сальтер, д-р Тумлірц, Вільгельм Тітінгер, д-р Норст, д-р Білліг, віцебургомістр Балмош і Вольф) запропонував поставити бюсти Гете, Шіллера, Людвіга Анценгрубера і Франца Грільпарцера на північній стороні, а на південній стороні бюсти Моцарта, Бетховена, Шуберта і Гайдна. Проф. Мікуліч запропонував Лессінга, новатора німецького театру поставити серед поетів, Вагнера і Штрауса серед композиторів: як проф. Мікуліч правильно мав на увазі «заповнити Верді, тоді як Шуберт і Гайдн були покликані прикрасити будівлю музичної філармонії, оскільки їхні твори, ймовірно, ніколи не будуть виконуватися в театрі». Обґрунтована точка зору проф. Мікуліча не була повністю врахована".
Окрім відомих культурних діячів, бюсти яких можна бачити на бічних фасадах театру і сьогодні, тодішня міська влада зупинила свій вибір ще на двох, погруддя яких згодом замінили. Про Лессінга йшлося у попередньому повідомленні. Другим до сьогодні невідомим був драматург Франц Грільпарцер.
На тогочасній фотографії північного боку театру у першій ніші, де колись було погруддя Франца Грільпарцера, справді проглядаються обриси людини, вдягненої за модою початку 19 століття. Очевидно, що бюст Анценгрубера, який теж розглядався як можливий варіант на дане місце, не поставили. Відомо, що цей культурний діяч мав довгу бороду, а таких фігур на тогочасних поштівках не видно.
Нагадаємо, що у сьогоднішніх Чернівцях найбільше голосів під час опитування щодо того, чий бюст має бути на фасаді муздрамтеатру, набрав театральний діяч Лесь Курбас. Наразі у театрі вивчають, чиє погруддя було до російського письменника Олександра Пушкіна, яке демонтували. Опісля проведуть громадські слухання.
Про це у коментарі Суспільному розповів директор-художній керівник театру Іван Бутняк.
"Опитування – перший крок. Кандидати набрали різний відсоток голосів, однак ми не знаємо, хто там був до Пушкіна. У нас має бути чітка відповідь. Ми не можемо когось поставити, а через рік виявити, що на фасаді була не та людина", – каже Бутняк.
За словами Бутняка, наразі очікують відповіді від архіву про те, чий бюст розташовувався на фасаді театру до Пушкіна. Опісля проведуть громадські обговорення за участі істориків, активістів та громадських діячів.
Тоді обласне Управління культури звертатиметься до Міністерства культури України за дозволом на встановлення бюста.
"Театр – пам’ятка національного значення, тому не може на власний розсуд встановлювати чи зносити бюст. Ми мали дозвіл лише на демонтаж", – розповідає Бутняк.
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS благодійним внеском.