Чернівецький економіст Артем Козменко порадив, як створити продовольчу та фінансову подушки безпеки
Усі ми свідомо чи підсвідомо дбаємо про власне майбутнє. Хоча є люди, які живуть одним днем. Але зараз не про них, адже ми і так щоранку дякуємо нашим ЗСУ і Богу, який їх береже та дає наснаги, за кожен новий день.
Щоб бути більш-менш впевненими у найближчому майбутньому і зайвий раз не додавати в ці напружені часи переживань, нам потрібно подбати про власну подушку безпеки. Найбільш важливими на сьогодні є дві складові: фінансова і продовольча.
На першому місці, на мою думку, все ж продовольча безпека. У перші дні, навіть тижні, війни ми скуповували, подекуди бездумно, все, що було на полицях у магазинах. Виникає логічне запитання: чи все з того всього треба? Варіант: а хай буде про всяк випадок, - зараз недоречний.
По-перше, ми не знаємо, що нас чекає завтра, чи не доведеться полишати все і тікати світ за очі. Не візьмемо ж ми з собою мішок муки, цукру, картоплі тощо. У кращому випадку закинемо пакет гречки, рису чи пшона якогось на перші дні, щоб мати, що їсти.
По-друге, йде весна, теплішає, відповідно деякі продукти можуть псуватися. Та й у квартирах не завжди є місце, де то все зберігати.
Я вважаю оптимальним у даній ситуації варіант, коли сім’я складає перелік продуктів, необхідних для нормального харчування, наприклад, протягом місяця. Закуповує ці товари і відкладає у певному місці на зберігання. А далі, по мірі використання, їх докуповує. Наприклад, взяли з цього недоторканного запасу кілограм рису, наступного дня пішли в магазин, докупили і поновили його. Це дозволить уникнути панічних настроїв, бути певним у тому, що буде чим харчуватися у найближчі дні, тижні, місяці. Крім того, не буде ажіотажу та черг у торговельних мережах. Більше того, це дозволить досить ефективно і справедливо розподілити продукти харчування у суспільстві, а відповідно не спричинить дефіцит, який може позначитися і на забезпеченні наших військовослужбовців.
На друге місце я переніс фінансову безпеку. Вона теж є дуже важливою для збереження власних нервів і ментального здоров’я. Зазвичай, у кризових ситуаціях населення кидається купляти іноземну валюту, або інші високоліквідні цінні речі, які можна легко за необхідності продати чи обміняти на певний товар. Наразі цього не варто робити бездумно. Насамперед, це стосується тих, хто має постійний дохід.
На мою думку, в даний час важливо правильно розподілити отримані доходи.
По-перше, потрібно прорахувати свої витрати на комунальні послуги, харчування, проїзд, медикаменти, тобто ті статті, які обов’язково потрібно буде покрити. Якщо ж у вас залишаються вільні кошти, то треба мати резерв у національній валюті для вирішення поточних проблем, які можуть виникнути.
По-друге, бажано визначити для себе, яку частку власного заробітку ви можете віддавати на благодійність чи підтримку армії. Це важливо для того, щоб самим не опинитися в скрутному становищі через надмірно «велике серце». Хай це буде всього лише 200 грн, але якщо врахувати, що мільйон українців щомісяця буде перераховувати ці кошти на підтримку армії, то це вже непогана сума. Але нас явно більше, ніж мільйон, і не по 200 грн ми скидаємося!
По-третє, якщо ваш дохід дає вам можливість після всього переліченого ще відкласти якусь суму, тоді вже варто задуматися і про купівлю іноземної валюти. Наразі курс гривні дещо втихомирився як на офіційному ринку, так і на чорному. Тому з міркувань фінансової безпеки, я б рекомендував купляти як євро, так і долари, щоб мати чим за необхідності розраховуватися за кордоном. Та й краще мати у схованці, до прикладу, 5 тоненьких купюр по 100 євро, ніж пачку в 20 тисяч гривень.
Що ж, навіть у часи війни, важливо відчувати себе у безпеці, хай і відносній. Сподіваюся, що раціональне мислення допоможе всім нам наблизити перемогу у цій війні проти Росії.
