Чому важливо реанімувати економіку в умовах війни?! - коментар економіста Артема Козменка

 

Гуманітарна допомога з-за кордону, рано чи пізно, зменшиться, або й взагалі перестане надходити. Ніхто просто так нас годувати не буде. Це ж стосується і тих громадян України, які покинули межі нашої країни, щоб вберегти себе від війни. З часом вони почнуть повертатися, оскільки без засобів для існування довго там не протягнуть. Адже, щоб знайти роботу, записати дітей до лікаря, в садок чи школу, потрібно знати мову. Без цього буде важко. Хтось, звісно ж, знайде собі роботу, комусь допоможуть співвітчизники, в когось є достатньо заощаджень, щоб прожити пів року, чи навіть рік. Проте це явище не є масовим.

 

Громадяни, які залишилися в Україні і зараз роблять все можливе, щоб допомогти армії, переселенцям, нужденним, також з часом потребуватимуть допомоги, оскільки їхні ресурси теж вичерпні. Щоб цього не трапилося, потрібно потурбуватися про свій добробут і не дати економіці країни скотитися у прірву.

 

Усі економічні процеси базуються на таких складових, як виробництво, розподіл, обмін та споживання.

 

Так от, почнемо з виробництва. Якщо не будуть вироблятися нові товари, то з часом виникне дефіцит і люди банально не матимуть можливості задовільнити власні базові потреби. Тож підприємства повинні працювати, насамперед, задля населення. Крім того, вони сплачують податки та соціальні внески, можуть створювати благодійні фонди, або ж допомагати матеріально українській армії. Ну і, звісно ж, виплачують заробітну плату своїм працівникам, що дуже важливо. Це стосується виробництва не тільки товарів, а й послуг.

 

Розподіл. На сьогодні даний процес більш споріднений з логістикою та маркетингом, хоч і прийшов з планової економіки. Має бути комунікація між виробником і споживачем: які товари чи послуги потрібні, в якій кількості, куди їх треба доставити, де їх можна зберігати.

 

Обмін. Торгівля – це як кровоносна система, яка живить кожну клітину нашого організму. Якщо кров перестане циркулювати, то й організм відімре. Тому важливо, щоб споживачі мали можливість придбати необхідні товари та послуги, мали чим за них розрахуватися, і був хай не великий, але все ж вибір. З іншого боку, виробники зможуть отримати доходи і переспрямувати їх у потрібному руслі.

 

Споживання. В умовах війни не доводиться перебирати харчами. Життя вже не буде таким, як раніше. Тож доведеться багато від чого відмовитися, знайти товари замінники, обмежити свої апетити. Багато, хто з нас уже жертвує всім чим може задля допомоги армії, переселенцям, нужденним. Проте не варто забувати і про власну подушку безпеки, як продовольчої, так і фінансової. І щоб не залишитися без засобів існування, важливо знайти заробіток, хоч якийсь. У кого є постійне місце роботи, то братися до виконання своїх функцій.

 

Тож, підсумую, щоб виграти війну треба забезпечити безперервне коло між виробництвом – розподілом – обміном – споживанням. Без цього у нашої армії не буде надійного тилу.