Юрій Корнєв: Приватні бібліотеки буковинців - частина національного багатства України

4 листопада у центрі культури «Вернісаж» у Чернівцях (вул. О.Кобилянської, 57, Німецький дім ) відбувся дуже цікавий захід – презентація культурно-мистецького проекту «Місто, де тротуари підмітали букетами троянд,  а книгарень було більше, ніж кав’ярень, та його приватні бібліотеки. Чернівці через призму книг, які збирали в українському Відні».

Фраза про тротуари, троянди і книгарні належить відомому австрійському письменнику і філософу Георгу Гайнцену, який захоплювався Чернівцями.

Автор проекту – професор Національної Академії управління (м. Київ), член Національної спілки журналістів України Юрій Корнєв, який народився і виріс у Чернівцях, закінчив фізичний факультет ЧНУ ім. Ю.Федьковича, а потім 16 років працював в обласній газеті «Радянська Буковина». Він розповів про 40 приватних бібліотек відомих чернівчан, що збирали їх у ХІХ, ХХ і ХХІ століттях.

На початку презентації автор проекту сказав: «Жанр моєї сьогоднішньої розповіді такий: зізнання в любові. Не до жінки, а до міста, в якому я народився і виріс, прожив 40 років. Звичайно, коли зізнаєшся в любові, то хвилюєшся. Я теж хвилююся. 

Хочу запросити Вас до міста, над яким витає дух шляхетного минулого. Місцеві та приїжджі знаменитості — поети-класики, монархи і зірки сцени — у пориві захоплення величали його «маленьким Віднем», що лежить на півдорозі між Парижем і Стамбулом. Це був натяк на унікальне поєднання в атмосфері міста європейської інтелектуальності зі східною загадковістю. Про той славний час нагадують численні меморіальні дошки на фасадах кам’яниць та відновлені імені в назвах вулиць. Імена, якими пишалася і пишається Європа. Ці ймена звучать багатомовно — і це своєрідна візитівка знаменитого чернівецького етно-релігійного феномену багатокультурності, феномену співжиття та взаємотолерантності різних культур, який і досі викликає захоплений подив. Тому цей феномен заслуговує на повагу й увагу».

Великий сентимент мав до нашого міста й нащадок австрійських цісарів, що успішно правили Буковиною впродовж майже півтораста літ, – вчений, політик й один із батьків Європейського Союзу – Отто фон Габсбург. Малюком під час візитів монарших батьків на Прикарпаття його заколисували під гуцульські співанки, а в свої 95, у червні 2007 р, він був удостоєний звання почесного доктора університету в Чернівцях, заснованого далекого 1875 р. за правління його дідуся – цісаря Франца Йосифа. У статті з красномовною назвою «Чернівці, або Що таке толерантність» він змалював картину ідеального міста – спільного дому різноетнічних і різноконфесійних городян.

«У Чернівцях, – пише він, – існував синтез національної свідомості та більш вищого, можна сказати, європейського погляду. Тут, у різнонаціональному місті, було доведено, що народи можуть досягти величезного в дусі спільної культури, що різні мовні і віросповідальні спільноти можна мирно привести до великої спільної ідеї».

Ю. Корнєв розказав про історію Чернівців,  етнорелігійний феномен багатокультурності нашого міста через приватні бібліотеки чернівчан. Серед них люди, імена яких знають в Європі і світі. І ті, для кого бібліофільство було і є сенсом, головним захопленням їхнього життя. «Про одні бібліотеки я чув, – відзначив автор проекту, – інші - бачив, третіми - користувався. Назву імена їх власників, які добре знають ті, хто цінував і цінує Книгу».

Присутні на презентації почули розповіді про бібліотеки родоначальника буковинської історіографії, етнографа, дослідника і письменника, професора і ректора Чернівецького університету Раймунда Фрідріха Кайндля;  всесвітньовідомого вченого, австрійського і американського економіста, засновника теорії економічного розвитку Йозефа Алоїза Шумпетера, який завідував кафедрою економіки Чернівецького університету, пізніше протягом 25 років очолював кафедру економічної теорії Гарвардського університету; відомого вченого, політичного і культурного діяча Буковини Степана Смаль-Стоцького; українського історика, багаторічного провідного україніста у Франції, який викладав у Сорбоні, громадського і політичного діяча Аркадія Жуковського; доктора  Володимира Залозецького – відомого лікаря, науковця, мистецтвознавця, політичного і громадського діяча та його сина Володимира Залозецького-молодшого – українського і австрійського політика, громадського діяча ЗУНР, мецената; українського скульптора, художника, літератора, лікаря Опанаса Шевчукевича; українського мовознавця, культурного діяча Василя Симовича; завідувача кафедри латинської мови Чернівецького університету, знавця і дослідника старогрецької мови Івана Василашка; відомих літературознавців, професорів Чернівецького університету Миколи Фатова, Василя Лесина, Олександра Пулинця, Олекси Романця; засновника Чернівецької школи фізиків, професора, Заслуженого діяча науки України Анатолія Самойловича; викладачів ЧДУ Михайла Івасюка, Анатолія Добрянського, професорів ЧНУ Леонтія Сандуляка, Надії Бабич, Петра Рихла, Богдана Мельничука; українського вченого-мовознавця, громадського та політичного діяча, професора Тараса Кияка; відомого бібліофіла Бориса Крошкіна; піаніста-віртуоза і композитора, педагога, музичного, громадського діяча, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО і звання «Золоте ім’я світової культури» Йосипа Ельгісера; історика, політолога, публіциста, громадського діяча Ігоря Буркута; письменника, автора популярної серії книг «Євреї Буковини. Славні імена» Софії Березіної; відомого письменника, в’язня ГУЛАГу Петера Деманта (літературний псевдонім Вернон Крес); етнографа, фольклориста, краєзнавця і мистецтвознавця, художника-прикладника, відомого збирача книг, різних старожитностей і раритетів, пов’язаних з Чернівцями і Буковиною Івана Снігура.

Автор проекту розказав про досвід, накопичений по роботі з приватними бібліотеками і їх використанню в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка, Науковій бібліотеці ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Муніципальній бібліотеці ім. Анатолія Добрянського. Так, в першій бібліотеці 20 жовтня цього року відбулася  презентація приватної бібліотеки відомого в Європі біолога, фізіолога, ендокринолога і педагога, професора Чернівецького  медичного інституту, завідувача кафедри фізіології людини Я.Д. Кіршенблата, відомого в світі як вченого, що розробив теорію запахів. Його син Володимир передав обласній бібліотеці близько 400 книг, які тепер стануть доступними фахівцям у галузі медицини, біології, викладачам, студентам ВНЗ, дослідникам української біографістики. Серед  дарунку книги німецькою, французькою, англійською та ін. європейськими мовами, 45 унікальних видань ХІХ століття.

До 110-річчя з дня народження вченого нещодавно у серії «Науковці Буковини» обласна бібліотека випустила дуже цікавий бібліографічний покажчик «Яків Кіршенблат (1912-1980)», який нараховує майже 100 сторінок. 

Ця приватна бібліотека частково оцифрована і тепер доступна читачам і в електронному вигляді. Це вже не перша приватна бібліотека, яка має електронну версію. Нещодавно працівники обласної бібліотеки імені М. Івасюка здійснили відповідну роботу і з бібліотекою відомого вченого-літературознавця О. Романця (родина передала 445 книг). Робота ця дуже копітка, правду кажучи, виснажлива. Але іншого шляху зробити багатства приватних бібліотек відомих чернівчан доступними широкому загалу немає.

Виступаючі на презентації професор ЧНУ ім. Ю.Федьковича П.В. Рихло, голова єврейської громади м. Чернівці Ш.І. Авербух та інші говорили про те, що приватні бібліотеки – це частина культурного багатства України. Давно настала пора зробити реєстр приватних бібліотек, випустити їх бібліографічні покажчики, створити електронну версію цих зібрань. Вчені, бібліотечні працівники, спеціалісти в ІТ Буковини могли б стати в Україні піонерами в цій галузі, встановити відповідні зв’язки з провідними бібліотеками Європи і світу, починаючи з бібліотеки Конгресу США. На презентації піднімалося питання, що держава не може бути байдужою до долі приватних бібліотек та інших зібрань. Це частина національного багатства України. І вона має працювати задля утвердження і розвитку самосвідомості, культури нації.

До речі, приватна бібліотека Ю.Корнєва нараховує близько п’яти тисяч книг, з них 500 – про Чернівці та Буковину. Вона представлена у відомому виданні «Бібліотеки киян: словник власників»  (Анатолій Кончаковський, 2000 р.). Цю бібліотеку її власник вирішив заповісти Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.Івасюка.

Свою презентацію її автор завершив яскравим висловлюванням всесвітньовідомого поета, нашого земляка Пауля Целана: «Буковина – неповторна місцевість, де жили люди і книги».

Юрій Кудрановський