У тресті зеленого господарства повідомили про намір поступово викорчувати усі старі дерева вздовж доріг і замінити їх вишнями, сакурами і катальпами

Про поступову заміну зелених насаджень вздовж проїзної частини на більш компактні дерева, наприклад, вишня «Глобоза», сакура дрібнопильчата, катальпа «Нана» у тресті зеленого господарства Чернівецької міської ради повідомили, як про панацею від варварського кронування дерев. 

У профільній організації, покликаній платниками податків дбати, а не нищити зелені насадження у місті, нарешті публічно визнали, що усі попередні роки дерева у Чернівцях просто варварськи знищували. Робилося це нібито "задля дотримання безпеки охоронних зон мереж".  "У багатьох містах таке шкідництво вже не відбувається. Все більше таких варварських обрізок закінчується штрафом", - визнали чиновники. Те, про що упродовж багатьох років волали у чернівецькій пустелі журналісти та екоактивісти, нарешті стало офіційної позицією влади. 

Однак, що у тресті бачать за альтернативу цьому процесу? Виявляється, не порятунок старих дерев, які пережили варварське поводження, а їх подальшу... ліквідацію. Те, що нові керівники підприємства не розуміють міської специфіки, свідчить їхнє твердження, буцімто причиною патової ситуації є "малограмотна посадка великих (1 порядку) дерев під дротами". Хоча у випадку Чернівців правда є прямо протилежною цьому твердженню. Неграмотно розміщували не великі дерева, які росли на нинішніх своїх місцях багато років, даруючи насолоду багатьом поколінням городян, а якраз дроти. Знищуючи поступово красу старого європейського міста, фактично задушивши його їхнім сплетінням.

"І зараз як ніколи всі ті помилки потребують виправлення", - пропонують у тресті рецепт лікування на свій неправильно поставлений клінічний діагноз. Що це означає можемо тільки здогадуватися. Очевидно, що "виправлення помилок" виглядатиме приблизно так, як виглядало ґвалтовне корчування старої липової алеї обабіч відрізку вулиці Аркадія Жуковського (колишньої Горького). Ще раніше подібна ж доля спіткала частину дерев на вулиці Переяславській.   

Те, що добрі наміри нібито замінити ці старі дерева на нові більш компакті заздалегідь відомо куди приведуть, засвідчує якраз приклад останньої. Всі спроби приживити на Переславській нові липи замість знищених, завершилися провалом. Молоді деревця вже кілька разів знищували. Очевидно, що за подібного формалізму у ставленні міської влади до зловмисників, які це роблять, без ефективних методів захисту молодих дерев, годі й сподіватися, що вулиця набуде колишнього затишку, якого їй надавали старі дерева. 

Очевидний курс останніх років на гібридизацію зелених насаджень на міських вулицях, без консультацій з громадськістю та науковцями, теж викликає чимало запитань. Хоча після шкідницьких порад консультантів з біофаку ЧНУ ім.Ю.Федьковича, які за твердженням попередніх керівників тресту зеленого господарства, схвалювали кронування чернівецьких дерев, яке нові керівники, нагадаю,  вже офіційно визнали варварством, до висновків цих "біологів" про посадку нових порід дерев варто ставитися щонайменше скептично.    

Ну, з небажанням морочитися і рятувати старі добрі каштани, усе ясно. (З огляду на ще австрійських велетнів, у затінку яких давно минуло моє вже примарне дитинство, маю до цих дерев особливий пієтет). Але як щодо лип, які, можливо, мають не таку ефектну назву, як чимало новітніх порід, але дають стару добру і таку вкрай потрібну за нинішніх кліматичних умов влітку тінь? На відміну від усіляких новітніх дивовиж. На кшталт карликових кленів на вулиці Ольги Кобилянської чи сакур на площі Філармонії. Чи псевдоакацій Умбракуліфера біля стадіону "Буковина". Переконаний, що громада має право знати, що буде рости, наприклад, замість викорчуваних старих лип на вулиці Аркадія Жуковського. 

Наприклад, згадані трестом сакури категорично там не годяться. У книжках про Японію пишуть, що зазвичай сакури ростуть у парках чи храмових комплексах, куди японці навідуються милуватися цвітінням дерев навіть уночі. Якщо вірити Мацуо Басьо, бажано, щоби все те видовище згори освітлював Місяць:) У місячному сяйві краплі дощу на листі сакур переливаються немов діаманти. Сакури гарно виглядають, коли ростуть цілими кварталами, вписані у спеціальний парковий ландшафт: з доріжками, лужками, водоймами, містками, пагодами. Тоді справді здається, що влітку випав сніг. А коли це просто ряд дерев, то ефект зовсім не той.  Влітку ці дерева, на жаль, майже не дають тіні, тому просто на вулицях чи на площах сакури зазвичай не висаджують. Звичні для українського ока зелені липи у цьому сенсі значно привабливіші й придатніші для очищення загазованого повітря у місті.

Звісно, усе можна виправдати усюдисущими електричними дротами. Пригадуєте, чим обґрунтовували потребу садити дерева на Кобилянській не вздовж тротуарів, а посередині вулиці? І саме невисокі декоративні клени, а не якісь там липи. Ходив тоді на громадські обговорення, писав про це кілька матеріалів, тому точно пам'ятаю причину: щоб дерева не закривали огляд архітектурних пам'яток. А виявилося, що місце звільняли під літні кафе. Як на мій смак, то краще б я ті пам'ятки розглядав через густий ліс, ніж через дошки, метал і брезент. Між "милуванням" дротами над головою і порятунком городян від аномальної спеки влітку людям майбутнього теж колись доведеться робити вибір. То може чернівчанам стати піонерами на цьому шляху?  

Поки що ж, чернівчан свідомо прирікають на споглядання минулого зеленого комфорту, яким колись славилося їхнє місто, тільки на старих фотографіях.   Страшно уявити, що чекає на старі чернівецькі липи з Центральної  площі, яку вже готують до реконстркції, якщо згадана керівна і спрямовуюча лінія на заміну автохтонних зелених порід притаманних для цих широт на південнях покручів у Чернівцях переможе.  

Юрій ЧОРНЕЙ