У селі Біла Криниця російських старообрядців 10 родин чекають на повернення наших Захисників, а в музейних кімнатах світового центру прихистили переселенців
Білокриницький сад єднання - особливий сад!
П'ятниця. У мене вже спрацьовує звичка, що по п'ятницях треба закладати сади. Але сезон посадки вже закрито. Сьогодні саме час розповісти про наш крайній сад, який відрізняється від усіх попередніх і місцем, і садівниками.
ПЕРЕСЕЛЕНЦІ ПРИЙМАЮТЬ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Село Біла Криниця, що належить до КАМ'ЯНЕЦЬКОЇ територіальної громади Кам'янецька територіальна громада , є прихистком для переселенців із моменту заснування. Ще в 1700-х роках тут зупинилися росіяни-старовіри, які втікали від чергових імперських амбіцій царської росії. Це було справжнє дежавю, коли одного квітневого дня ми з гуманітарною місією завітали до музею СВІТОВИЙ ЦЕНТР СТАРООБРЯДНИЦТВА, що діє в цьому селі, і побачили як в музейних кімнатах люди сплять просто на матрацах на підлозі: стомлені, налякані, розгублені біженці з Маріуполя...
Біля музею залишилися поодинокі старі яблуні, посаджені ще в минулому столітті ченцями монастирів Білої Криниці. За погодженням із місцевою владою було вирішено молодий сад закладати саме тут.
ЯБЛУНЬКА МАТЕРІ ЗАГИБЛОГО ГЕРОЯ ДЕНИСА ГРІНЧУКА
Село Біла Криниця дуже нечисельне, але тут живуть особливі люди. 10 (!) родин чекають на повернення наших Захисників. Є родини, де чекають кількох воїнів - сина і зятя, чи кількох синів. Є родина, в якій когось не дочекалися...
Так, на захід було запрошено матір, в якої 2-є синів на фронті, а один - Денис- спочиває вдома - на місцевому кладовищі. ГАННА ІВАНІВНА ГРІНЧУК-БЕЗПАЛЬКО бережно кладе у лунку свій саджанець: нехай росте, як пам'ять про сина. Про це неможливо думати без сліз... Лідер ГО Єдина Альтернатива Володимир Мороз , в якого син також на фронті, висловлює підтримку і подяку матері Героя.
До проєкту САДИ ЄДНАННЯ долучилися й прикордонники загону 21/95. Ганна Іванівна називає їх "синочками", і це було дуже зворушливо, що сад ми закладаємо з тими, хто забезпечують нам можливість під час війни робити мирні справи.
По завершенні посадки всі присутні відвідали свіжу могилку ДЕНИСА ГРІНЧУКА. Ми довгим кортежем шани йдемо через село. По дорозі розпитую матір про сина.
- Мої хлопці воювали на Сході України ще з 2014. Коли розпочалася повномасштабна війна, вони пішли добровольцями, хоча всі були поранені і могли не йти, але совість не дала лишитися вдома. Денис був поранений вдруге. Хижий ворог добив його, завдавши кілька ударів в голову, - розповідає мама Ганна Грінчук-Безпалько.
На могилці кладемо квіти. Народний артист України Іван Дерда читає Псалом 51. У полудневій тиші його голос зринає високо в небо. Здається, лине до самого Бога...
МІСЦЕВА ГОСТИННІСТЬ
Хвиля єднання, що панує на кожній акції проєкту - тут особлива: тут неппрсто всім раді. Це єдина громада, де усе велелюдне товариство пригощають місцевими традиційними смаколиками. У музеї старообрядництва, - директор ЕМІЛІЯ ЄВСЄЄВА, - на першому поверсі у трапезній нас чекає непросто можливість підживитися, а можливість спілкування місцевих і гостей за спільним столом із традиційними стравами багатоликої, багатонаціональної Кам'янецької громади.
Організація всього дійства з боку місцевої влади була на високому рівні. Дякуємо заступнику голови ОЛЕКСАНДРУ ЧОРНЕЮ Олександр Чорней та всій команді працівників, які допомогли в організації заходу.
На завершення для учасників провели екскурсію у храмі Успіння Богородиці. Храм - перлина архітектури Всеукраїнського значення. Кожен молився до Бога по-своєму, бо на нашій Буковині національна та релігійна толерантність - найвищої проби. Але всі молили Господа про мир, про Перемогу України, про повернення рідних живими!
Після проєкту, наступного дня, мені написала пані Оксана Oksana Tutykova з Маріуполя. Просила надрукувати поезію, яка торкнула серце слухачів. Саме сьогодні на 100-ий день війни, доречно розмістити її тут.
Всі війни минають. Всі ріки вертають у русла.
Всі ночі розтануть у світлі прийдешнього дня.
Пожарища згаснуть, у гнізда повернуться бусли,
І колосом стиглим всміхнеться у небо стерня.
Герої воскреснуть. Їх кров проросте, як насіння,
Тирани сконають. Їх пам'ять затопчуть віки,
Загояться рани, настануть нові покоління,
І вітер свободи торкне молодої щоки.
Зусилля не марні! Ворожі режими - не вічні,
І варто боротись, і варто плекати своє,
Ми тут не даремні, не зайві і не пересічні,
Допоки ще сонце щоднини над нами встає.
Всі війни - минають....
Олена Рєпіна
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
