У Чернівцях завтра встановлять меморіальний «Поріг пам’яті»

05.07.2021, 08:54

У Чернівцях буде встановлено меморіальний знак «Поріг пам’яті» в рамках відзначення 80-х роковин початку Голокосту на території Буковини.

Цими днями виповнюється 80 років від початку геноциду проти єврейського населення Буковини і Чернівців зокрема, який був частиною великого злочину проти європейського єврейства, організованого нацистською Німеччиною, її союзниками, а також колаборантами в роки Другої світової війни.

З метою відзначення 80-х роковин та вшанування пам’яті жертв Голокосту в Чернівцях запланована широка програма меморіальних заходів, які проходитимуть 6-7 липня. Ознайомитися з програмою можна на афіші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернівцях оприлюднили перелік заходів з нагоди 80-ї річниці початку голокосту на Буковині

Програма заходів «Данина пам'яті жертвам Голокосту на Буковині: 80 років трагедії» включає в себе:

6 липня, 18:00 - установка меморіального знака «Поріг пам'яті» в пам'ять про євреїв Чернівців, депортованих в 1942 році зі стадіону «Маккабі» на перехресті вулиць Брянська і Фізкультурна;

7 липня, 10:00 - пам'ятний мітинг на Театральній площі;

11:00 - молитва на місці масового розстрілу євреїв (кінець вулиці Підгаєцької, біля села Біла);

12: 00-18: 00 - виставка «Історія Голокосту на Буковині» (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»);

13: 00-15: 00 - форум «Голокост на Буковині» (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»);

13: 00-18: 00 - показ документальних фільмів (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»).

Одним із заходів стане закладання меморіального знака «Поріг пам’яті» поблизу того місця (нині це район вулиці Брянської), де впродовж червня 1942 року на території стадіону єврейського спортивного товариства «Маккабі» функціонував влаштований румунською адміністрацією пункт збору й сортування чернівецьких євреїв перед відправкою до таборів і гетто Трансністрії.

Ініціатива щодо меморіалізації цього місця належить Чернівецькому музею історії та культури євреїв Буковини, який ще 2018 року звернувся до Чернівецької міської ради із відповідним клопотанням. Зокрема, музей запропонував, щоб місто Чернівці долучилося до загальноєвропейського проєкту меморіалізації жертв Голокосту, автором якого є відомий німецький митець Гунтер Демніґ. З легкої руки останнього за неповні тридцять років у містах Європи було встановлено 75 тис. т.зв. «каменів спотикання» − невеликих бронзових табличок (розміру стандартної бруківки) з коротким текстом, які вмонтовуються в тротуар і привертають до себе увагу перехожих. В Україні такі пам’ятні знаки встановлені поки що лише у двох містах – Переяславі та Рівному.

Загальний вигляд «Порогу пам’яті» з меморіальним надписом

У липні того ж року виконавчий комітет дав необхідний дозвіл та затвердив текст надпису. Невдовзі наше місто відвідав і сам Гунтер Демніґ, який привіз виготовлений у його майстерні на пожертви членів Асоціації архітекторів м. Любека пам’ятний знак (для Чернівців було обрано продовгувату форму таблички, що нагадує поріг). Утім, закладення знака, на жаль, не відбулося, оскільки заплановане місце через затримку із завершенням реконструкції приміщення Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука не було належним чином підготовлене. Тож було вирішено обмежитися урочистою церемонією передачі знака тодішньому міському голові Олексію Каспруку, який від імені міста пообіцяв, що «Поріг пам’яті» буде становлено.

Завершення реконструкції та офіційне відкриття Культурно-мистецького центру збіглося з роковинами початку Голокосту на теренах Буковини. Тож ініціатори встановлення пам’ятного знака, а також нове керівництво міста вирішили, що це слушна нагода для завершення розпочатої кілька років тому справи.

Урочиста церемонія закладання «Порогу пам’яті» відбудеться 6 липня о 18 годині на території Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука. Очікується, що в ній візьмуть участь голова Чернівецької обласної державної адміністрації, Надзвичайні та Повноважні посли Федеративної Республіки Німеччина та Держави Ізраїль, Генеральний Консул Румунії, керівництво міста, представники Єврейської громади Чернівецької області, інші офіційні особи, а також гості з-за кордону.

Підготовка до закладення пам’ятного знака відбувається за організаційної та фінансової підтримки німецько-українського проєкту «80 років трагедії Бабиного Яру» під керівництвом Маттіаса Андре Ріхтера (м. Дюссельдорф).

Запрошуємо всіх чернівчан та гостей міста до участі в заході.

ДОВІДКОВО:

80 років тому, 5 липня 1941 року, радянські Чернівці знову стали румунськими. Вже наступного дня до міста прибула оперативна зондеркоманда 10б Південної групи військ вермахту під командуванням штурмбанфюрера СС Алоїса Перстерера, яка розмістилася в готелі «Шварцер Адлер». 7 липня зондеркоманда 10б айнзацгрупи «D» здійснила так звану зачистку міста, практично вільного від німецьких військ – йдеться у нарисі «Чернівці в роки Другої світової війни». Арешти комуністів і євреїв здійснювалися згідно із заздалегідь складеними списками.

«В «єврейському кварталі» розшукували інтелектуалів, а для кращої ідентифікації та вистежування використовували архіви НКВС, – повідомляє подробиці акції А. Ангрік у дослідженні «У взаємодії сил. До питання про німецький вплив на національну політику в Чернівцях до початку та під час реалізації плану «Барбаросса». – Чернівецький палац культури перетворили на місце для утримання інтернованих осіб, де «фахівці з допитів» з відповідних підрозділів, час від часу використовуючи катування, складали списки єврейського населення. Також і румунська жандармерія пішла на грабунки та мародерство в Чернівцях, причому чинила це передовсім щодо єврейського населення, досить безсистемно, як зазначала зондеркоманда 10б. Координував ці дії генерал Йон Топор, Верховний претор армії».

8 липня у співпраці з румунським комендантом, майором жандармерії Длушанським карателі провели «гросс-акцію», в ході якої схопили усю керівну верхівку єврейської громади міста. Арештованих доправили до готелю для допитів. Велику групу євреїв – майже 400 осіб – разом із головним рабином д-ром Абрахамом Марком та головним кантором Гурманом розстріляли з кулеметів на березі Прута між селами Біла і Стрілецький Кут. Перед цим їх змусили викопати для себе велику спільну могилу.

Того ж дня, 8 липня, спалили Темпль – велику синагогу в центрі Чернівців, яка мала велике символічне значення. А заразом – понад шість десятків сувоїв Тори.

Наступного дня, 9 липня, команда штурмбанфюрера СС Перстерера розстріляла приблизно 100 єврейських комуністів. Після завершення екзекуції Перстерер повернувся до готелю, де інформував свого товариша Конрада Ціє про її виконання.

Лише за два дні 8 і 9 липня у Чернівцях розстріляли понад 500 євреїв, якщо рахувати з тими, кого стратила румунська армія і поліція. (В уточненні від 1 серпня фігурує цифра 682 страчених). Різні джерела вказують, що у липні-вересні 1941 року розстріляли від 2300 до 6000 осіб. Загалом на території нинішньої Чернівецької області налічується майже п’ять десятків місць масового поховання євреїв, щонайменше три з яких – у Чернівцях. Наприкінці липня 1941 р. зондеркоманда 10б залишила Чернівці.

Розстріляних на початку радянсько-німецької війни у Чернівцях євреїв вшанували наприкінці літа 1944 року. Людські рештки з безіменних могил на березі р. Прут були перепоховані, а судмедексперт І.Я.Бройде та хірург Л.Є.Землер, що були присутні при впізнанні загиблих родичами, засвідчили акти жорстоких розстрілів «невинних чернівецьких музикантів та мулярів, священиків та торговців».

Загалом на Буковині до війни проживало орієнтовно 120 тисяч осіб єврейської національності, в тому числі у межах сучасної території Чернівецької області майже 100 тисяч. Для порівняння: у секретному протоколі державної наради 20 січня 1942 р. у Берліні з приводу остаточного вирішення єврейського питання в Європі – так званий «Ваннзейський протокол» – фігурує цифра 342 тисячі євреїв в Румунії разом з Бессарабією.