У Чернівцях оприлюднили перелік заходів з нагоди 80-ї річниці початку голокосту на Буковині
05.07.2021, 07:36
Євреї Чернівців цього року розширять формат традиційних заходів до річниці єврейських погромів на Буковині.
Про це в четвер, 1 липня, поінформували на своїх сторінках в Facebook голова єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман і рабин Менахем-Мендел Гліцнштейн, який є лідером Іудейській релігійної громади Буковини.
Щорічно на початку липня ми з гіркотою згадуємо тисячі розстріляних, закатованих, принижених і вигнаних буковинців, єдиною виною яких було тільки одне: вони народилися євреями.
У 2021 року виповнюється 80 років з тих трагічних подій, і жителів Чернівців запрошують вшанувати пам'ять жертв Голокосту на спеціальних заходах 6-7 липня.
Запрошуємо і просимо взяти у них участь і віддати данину пам'яті жертвам Голокосту в Буковині - єдине, що ми можемо зробити для них сьогодні
Програма заходів «Данина пам'яті жертвам Голокосту на Буковині: 80 років трагедії» включає в себе:
6 липня, 18:00 - установка меморіального знака «Поріг пам'яті» в пам'ять про євреїв Чернівців, депортованих в 1942 році зі стадіону «Маккабі» на перехресті вулиць Брянська і Фізкультурна;
7 липня, 10:00 - пам'ятний мітинг на Театральній площі;
11:00 - молитва на місці масового розстрілу євреїв (кінець вулиці Підгаєцької, біля села Біла);
12: 00-18: 00 - виставка «Історія Голокосту на Буковині» (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»);
13: 00-15: 00 - форум «Голокост на Буковині» (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»);
13: 00-18: 00 - показ документальних фільмів (вулиця Університетська, 10, будівля синагоги «Темпль»).
Іудейська релігійна громада Буковини м.Чернівці входить до складу Об'єднаної єврейської громади України.
Фото Віллі Прагера, Чернівці, 1941 рік.
ДОВІДКОВО:
80 років тому, 5 липня 1941 року, радянські Чернівці знову стали румунськими. Вже наступного дня до міста прибула оперативна зондеркоманда 10б Південної групи військ вермахту під командуванням штурмбанфюрера СС Алоїса Перстерера, яка розмістилася в готелі «Шварцер Адлер». 7 липня зондеркоманда 10б айнзацгрупи «D» здійснила так звану зачистку міста, практично вільного від німецьких військ – йдеться у нарисі «Чернівці в роки Другої світової війни». Арешти комуністів і євреїв здійснювалися згідно із заздалегідь складеними списками.
«В «єврейському кварталі» розшукували інтелектуалів, а для кращої ідентифікації та вистежування використовували архіви НКВС, – повідомляє подробиці акції А. Ангрік у дослідженні «У взаємодії сил. До питання про німецький вплив на національну політику в Чернівцях до початку та під час реалізації плану «Барбаросса». – Чернівецький палац культури перетворили на місце для утримання інтернованих осіб, де «фахівці з допитів» з відповідних підрозділів, час від часу використовуючи катування, складали списки єврейського населення. Також і румунська жандармерія пішла на грабунки та мародерство в Чернівцях, причому чинила це передовсім щодо єврейського населення, досить безсистемно, як зазначала зондеркоманда 10б. Координував ці дії генерал Йон Топор, Верховний претор армії».
8 липня у співпраці з румунським комендантом, майором жандармерії Длушанським карателі провели «гросс-акцію», в ході якої схопили усю керівну верхівку єврейської громади міста. Арештованих доправили до готелю для допитів. Велику групу євреїв – майже 400 осіб – разом із головним рабином д-ром Абрахамом Марком та головним кантором Гурманом розстріляли з кулеметів на березі Прута між селами Біла і Стрілецький Кут. Перед цим їх змусили викопати для себе велику спільну могилу.
Того ж дня, 8 липня, спалили Темпль – велику синагогу в центрі Чернівців, яка мала велике символічне значення. А заразом – понад шість десятків сувоїв Тори.
Наступного дня, 9 липня, команда штурмбанфюрера СС Перстерера розстріляла приблизно 100 єврейських комуністів. Після завершення екзекуції Перстерер повернувся до готелю, де інформував свого товариша Конрада Ціє про її виконання.
Лише за два дні 8 і 9 липня у Чернівцях розстріляли понад 500 євреїв, якщо рахувати з тими, кого стратила румунська армія і поліція. (В уточненні від 1 серпня фігурує цифра 682 страчених). Різні джерела вказують, що у липні-вересні 1941 року розстріляли від 2300 до 6000 осіб. Загалом на території нинішньої Чернівецької області налічується майже п’ять десятків місць масового поховання євреїв, щонайменше три з яких – у Чернівцях. Наприкінці липня 1941 р. зондеркоманда 10б залишила Чернівці.
Розстріляних на початку радянсько-німецької війни у Чернівцях євреїв вшанували наприкінці літа 1944 року. Людські рештки з безіменних могил на березі р. Прут були перепоховані, а судмедексперт І.Я.Бройде та хірург Л.Є.Землер, що були присутні при впізнанні загиблих родичами, засвідчили акти жорстоких розстрілів «невинних чернівецьких музикантів та мулярів, священиків та торговців».
Загалом на Буковині до війни проживало орієнтовно 120 тисяч осіб єврейської національності, в тому числі у межах сучасної території Чернівецької області майже 100 тисяч. Для порівняння: у секретному протоколі державної наради 20 січня 1942 р. у Берліні з приводу остаточного вирішення єврейського питання в Європі – так званий «Ваннзейський протокол» – фігурує цифра 342 тисячі євреїв в Румунії разом з Бессарабією.
