Справжня сенсація, яка в загрузлих у містечкому провінціалізмі Чернівцях залишилася, на жаль, майже непоміченою для громади. А йдеться, задумайтеся, про ще один доказ, що Буковину з давніх-давен не просто заселяли слов’яни-русичі, а тут бували навіть члени великокнязівської родини. Це вам не якийсь фейк про річку Гуль!
У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку одного експоната «Русь-Україна: початки державності». Цим експонатом став 5,55-грамовий срібний перстень-печатка, який належав котромусь (котрійсь) із членів князівської родини Рюриковичів. Нагадаю, що членами цієї родини, яка починаючи з напівлегендарного Рюрика правила Руссю-Україною починаючи з IX століття, були великі князі київські Ольга, Святослав, Володимир Святий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, а також галицькі і волинські Ярослав Осмомисл та Данило Галицький тощо. І знайшли його під Чернівцями у Чорнівці.
Здійснене науковцями дослідження дає підстави стверджувати, що згаданий перстень був не печаткою, якою опечатували грамоти чи інші види документів, прикладаючи їх до воску, а належав до категорії так званих "ввірчих" перстенів. Тобто таких, що заміняли ім'я власника і давали змогу діяти від його імені чи знаходитися під його захистом.
Наразі в Україні відомі лише три таких срібних персні (включно зі знайденим на Буковині), на яких чітко видно багровидний знак Рюриковичів: своєрідний двозуб, що з часом перетворився на всім відомий український тризуб. Перші два персні були знайдені у Києві та Тернополі. Чорнівський перстень, схоже, належав якомусь молодому за віком князю, оскільки є досить мініатюрним за розміром і підходить лише для досить тонкого безіменного пальця. Якість оздоблення перстня, який крім знака Рюриковичів, містить ще цілий ряд декоративних елементів, дозволяє припускати, що виготовив його не якийсь провінційний аматор, а столичний професійний майстер-ювелір.
Науковцям давно було відомо, що до часів монгольської навали XIII століття, орієнтовно у 30-40-х роках, в Чорнівці існувало укріплене давньоруське городище – південний форпост Галицько-Волинського князівства часів Данила Галицького. Матеріали розкопаного археологами Чорнівського городища, яке проіснувало не більше 20 років, засвідчують, що під час якогось карального походу воно було пограбоване і спалене монголо-татарами.
Чи був серед останніх захисників городища і невідомий член великокнязівської родини, про перебування якого у місті нагадує віднайдений перстень, поки що залишається загадкою. Можна лише припускати, що це була досить заможна та освічена людина, позаяк у згарищі також знайдено застібки від двох книг. Враховуючи величезну ціну книг в давній Русі (вартість однієї прирівнювалася до вартості цілого будинку, або стада худоби, а в цивілізованій Європі їх навіть приковували ланцюгами до полиць, щоб уберегти від викрадення) можна лише припускати про місце в ієрархічній драбині тогочасного світу невідомого на ім’я буковинського князя.
Відомо, що одним із зятів Данила Галицького був молодший брат Олександра Невського Андрій. Під час традиційних для давньої Русі князівських чвар один з учасників так званого Льодового побоїща (1242 р.) не раз змушений був шукати підтримки у свого впливового тестя. Зокрема, упродовж 4 років переховувати тут свою кохану дружину і двох синів. Немає нічого неймовірного у припущенні, що для матеріальної підтримки доньки та внуків – Юрія та Михайла Данило Галицький виділив їм, як тоді казали, для "кормленія" землю і маєток. Одним з таких маєтків і могла бути Чорнівська феодальна укріплена садиба — південний форпост Галицько-Волинського князівства часів Данила Галицького.
Непрямо про можливе місце перебування тут "Данилівни", якай й загубила тут княжий перстень, свідчать інші знахідки, зокрема велика кількість жіночих прикрас, предметів з християнською символікою, застібок від книг тощо. А у легенді, записаній від жителів с.Чорнівка, фігурує вродлива дівчина, на ім'я "Маринка Чорноока". З огляду на ту обставину, що селянок у середньовіччі так не називали, а також інші непрямі свідчення, з великою долею вірогідності можна припускати, що саме так звали згадану доньку Данила Галицького – дружину князя Андрія, якій і належав перстень. Щоправда, коли монголи зруйнували чорнівську фортецю, князівни у ній вже не було. У 1256 році вона, швидше за все, возз'єдналася з чоловіком, що таки помирився з братом Олександром Невським і забрав сім'ю до себе.
Сімнадцять років тому мені пощастило не тільки писати про цей знак приналежності до княжого роду, тримати його у руках, але навіть приміряти до одного з пальців на своїй руці
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
