У Чернівці релокувалися вже 43 підприємства

В Чернівцях вже існує 43 успішних кейси релокації підприємств і ця кількість постійно зростає.

 Про це повідомив директор Департамент соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Сергій Бостан. 

Питання релокації є на часі та покликане допомогти відновити своє виробництво підприємствам, які через активні бойові дії не мають можливості продовжити роботу в своїх регіонах і вимушені переміститись.

Редакція Евакуація.City розповідає про переїзд бізнесу на прикладі підприємців, які відновили роботу у Чернівецькій області.

Релокація бізнесу у Чернівецьку область 

Станом на 5 травня, в області державною програмою з релокації скористалося 90 підприємств. Вони перемістили своє обладнання, готову продукцію, сировину і матеріали. Ще 10 підприємств у процесі переїзду.

Серед бізнесу, який перевезли: виробництво харчової промисловості, пластмасових виробів, електронних та електричних проводів і кабелів, велосипедів, деревообробної промисловості, IT-компанії та розробники програмного забезпечення тощо.

Підприємці приїхали з Донецької, Київської, Житомирської, Чернігівської та Миколаївської областей.

Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Сергій Бостан розповів, що у Чернівці наразі евакуювалося 43 підприємства великого й малого бізнесу.

"Ми дзвонили підприємствам незалежно від того, яку пріоритетну область релокації вони вказували. У телефонному режимі дізнавалися: про потреби, вимоги до площ, потужностей. Виходячи з цього, кооперували їх з нашими місцевими підприємствами, які давали свої бази для потенційної релокації", – каже він.

Пізніше доступ до баз обмежили, залишивши його військовим адміністраціям і профільному Міністерству. Тому зараз працюють за новою схемою.

"Медійно розкручуємо потенціал Чернівців, плануємо незабаром провести форум з релокації, звертаємося до підприємств на пряму, незалежно від того чи є вони в базі. Частково самі підприємці звертаються на наші гарячі лінії. Кожного дня маємо 2-3 заявки", – пояснює Сергій Бостан.

За його словами, Чернівці поки найбезпечніше місто (це єдина область в Україні, яку росія не обстрілювала ракетами – ред.). Розташування поруч з кордоном дає можливість співпраці з румунськими партнерами:

"До прикладу, коли великі мережі на кшталт "Метро", "Сільпо" мали проблеми з постачанням, через логістичні центри під Києвом, ми попрацювали з румунами, вони нам переслали контакти логістичних центрів, звідки можна було налагодити постачання стратегічних продуктів, зокрема довгого зберігання. Ці контакти отримали підприємці". 

Історії релокації бізнесу у Чернівецьку область

Стоматологічний кабінет

Стоматологи Олексій Власов та Олена Шестакова релокували свою справу у Чернівці з Краматорська. Переміщалися від війни родинами. Більше 2 тижнів вивозили медичне обладнання, тому запустили стоматологічний кабінет лише в середині квітня. 

Стоматологи Олексій і Олена з Краматорська 

Вперше з війною Олексій зіштовхнувся віч-на-віч у 2014 році. Чернівці обрав для релокації бізнесу тому, що тут тривалий час жив однокласник, від нього отримав позитивні відгуки про містян. 

"Я зайшов в інтернет, знайшов посилання "ріелтори Чернівці" і перший хто відповів – Саша Березовський (Олександр Березовський працює у команді волонтера Ігоря Логвінова – ред.). Я йому подзвонив вказав параметри приміщення, які мене цікавлять і очікував зворотного дзвінка. Через 2-3 дні, він запропонував мені декілька варіантів. Обрав варіант, який підійшов найбільше. Орендодавці пішли нам на зустріч, запустили у приміщення практично без грошей, оскільки майже все потратили на евакуацію. Зараз оформив в Укргазбанку безвідсотковий кредит для сплати оренди за приміщення", – ділиться досвідом Олексій.

Надають будь-яку стоматологічну допомогу: від найпростіших порад до лікування з мікроскопом, імплантації і протезування.

"Люди проходять повз, відкривають двері, запитують, але більшість – це пацієнти, які поїхали від війни, в основному з Херсона, Миколаєва, Харкова, Києва, Бучі", – ділиться медик.

Він планує отримати допомогу, щоб лікувати безкоштовно евакуйованих, військових:

"Я виїхав і тут маю можливість працювати, серед вимушених переселенців є пацієнти, які гостро потребують наших послуг. Ми б дуже хотіли отримати грант чи благодійну допомогу та за рахунок цих грошей безкоштовно надавати стоматологічні послуги ВПО, військовим, усім тим, хто цього потребує", – каже Олексій.

Надання стоматологічних послуг евакуйованій з Артемівська

Стоматологиня Олена Шестакова евакуювалась на захід України з двома дітьми. Разом з сім’єю Олексія винаймають будинок в селі Балинці Івано-Франківської області. Кожного дня витрачають на дорогу до Чернівців понад 4 години часу в обидві сторони. Більше місяця не можуть знайти у Чернівцях доступне житло:

"Ми зіштовхнулися з тим, що тут мінімум 600 доларів за оренду квартири. У мене великих запасів немає. Нещодавно погасила кредит за автомобіль і тут така ситуація". 

Жінка каже, що при евакуації брали найнеобхідніше. Час на збори був мінімальний. Коли ми були в Краматорську, кожної години лунала повітряна тривога і разом з дітьми бігали в бомбосховище. Усі документи завжди носила з собою. Потім подумала, що не потрібно це робити і сховала їх в надійне місце. Після евакуації лише у Чернівцях побачила, що техпаспорта і доручення на авто не має. Усю Україну Олена проїхала без документів. 

У Краматорську на той час не працювала Нова Пошта. Усе медичне обладнання за гроші перевезли чужі люди до найближчого відділення Нової Пошти у Павлограді.

"Так ми і виїжджали: на задньому сидінні двоє дітей, клітка з щурами, а попереду газель із стоматобладнанням до найближчого відділення Нової Пошти", – згадує Олена.

Стоматологиня каже, в Чернівцях добрі люди: йдуть на зустріч, готові допомогти, але таких відкритих людей як в селі, де мешкають, ніколи не зустрічала.

"У Балинцях дуже привітні мешканці, перші два дні просто не закривалися двері. Місцеві носили яйця, картоплю, речі, запрошували на шашлики, допомагали з ремонтом", – каже вона.

У жінки були плани поїхати до Німеччини. Проте можливість працювати за фахом в Україні набагато вища, ніж за кордоном.  

Олену Клименко, пацієнтка Олексія та Олени, також перемістилась з Краматорська. Спочатку разом з чоловіком та 81-річною матір'ю евакуювались в Тернопільську область у місто Борщів. А звідти переїхали у Чорнівку, що під Чернівцями. З 29 березня орендують там будинок. Жінка за фахом бухгалтер і може працювати віддалено. 

"Переживаємо за онуків, за дочок, за сина, за квартиру. Тому що мені вже 56 років і починати життя десь з нуля дуже важко, дуже", – пояснює жінка.

У Краматорську залишалися до 14 березня. Олена каже, що з кожним днем ставало все страшніше, її старенька мама фізично не могла спуститися у підвал, а поруч були попадання у будинки.

Її діти і четверо онуків також всі роз’їхалися. Одна дочка в Іспанії з двома дітьми, інша – в Італії, невістка у Польщі.

"Сепаратисти готують списки українських патріотів, що мешкають в Краматорську. А ми ходили на мітинги, приймали участь у розвитку нашого міста, наш син у ЗСУ. Зараз він в гарячій точці, дуже хвилюємося, але вважаю, що це відповідальність кожного чоловіка в нашій країні. Такого не може бути щоб одні дивилися, а інші воювали як це було в 2014 році", – вважає Оленко.

Краматорці у Чернівцях

Жінка додає, що є у Краматорську й ті, хто буде зустрічати російські танки з квітами:

"Ми їм кажемо, що перед тим як прийдуть танки, будуть кидати бомби, які не обиратимуть, хто їх зустрічав з квітами. Вони не дуже це розуміють".

Найголовніший наш план – це повернутися додому.

ІТ-галузь

Голова правління Чернівецької ІТ-спільноти Дмитро Шкільнюк зазначає, що ІТ-галузь в Україні працює здебільшого на експорт:

"Клієнти, які вкладали сюди гроші, моніторили ситуацію, запитували нас ще на початку січня чи маємо ми план у разі початку повномасштабної війни. Після російського вторгнення вони запустили алгоритм дій, який планували заздалегідь. Зокрема, ІТ-кластер допоміг близько 500 фахівцям евакуюватися із зони активних бойових дій, знайти житло багатьом працівникам та їх родинам у Чернівецькій області".

Дмитро скаржиться на місцевих, які завищили ціни на оренду житла.

"Були і підприємці, які евакуювались самі. Для них у професійному плані нічого не змінилося, вони не втратили клієнтів, змінили лише місце проживання. Ми з ними комунікували, тому навіть після повномасштабного вторгнення на наступний день вони вийшли на роботу. ІТ-галузь дуже гнучка, нам не потрібне спеціальне обладнання, а лише стабільний інтернет і ноутбук. Це галузь, яка повноцінно збереглася, заводить валюту в Україну, сплачує податки", – каже Дмитро.

За даними Асоціації IT Ukraine, лише за перші 10 днів війни українські ІТ компанії сплатили: 

• 352 млн грн на гуманітарні цілі,
• 183 млн грн податків авансом,
• 175 млн грн на підтримку ЗСУ.

ІТ спільнота у Чернівцях поповнилася евакуйованими

"Західні клієнти в захопленні від наших ІТ-шників. Кажуть, що незважаючи на воєнні дії, якість надання послуг не стала гіршою. Зараз галузь повернулась на 95% своїх потужностей, які були до 24 лютого", – ділиться голова правління Чернівецької ІТ-спільноти.

Митці

Киянин Павло, черкащанин Максим та одеситка Катерина до війни жили і працювали в Одесі.  Вони митці, що працюють з напрямом DIY-культури ("Ді ай вай" або "Зроби сам" – це економія чи необхідність робити самому те, що не можна купити). Евакуювались з Одеси у середині березня. Спочатку поїхали до Львова, а звідти до Чернівців.В Одеси вони активно волонтерили, зокрема, допомагали створювати оборонні споруди. Залишатися корисними хотіли і на новому місці.

Павло каже, що Чернівці схожі на Одесу: "Це як Одеса у горах і без моря".

Митцям було складно знайти житло.

"Ми так і не знайшли доступне житло у Чернівцях, а 15 тисяч віддати за 2-х кімнатну "халупу" не хотілося, краще вже на благодійність", – пояснює Павло.

Коли Максим приїхав у Чернівці, першим ділом почав шукати художні майстерні, митців, які б могли надати прихисток. Відгукнулися хлопці з Інженерного кворкінгу: Станіслав і Тарас, які надали своє приміщення. 

Мисткиня Катерина

"В основному в Інженерний приходять вимушені переселенці з Києва, Харкова, Одеси. Вони тут працюють, малюють, паяють. У кворкінгу багато інструментів, якими можна працювати над своїм проєктом безкоштовно. Творчий і вільний дух та можливість зробити щось своїми руками – це нас об'єднує", – розповідає мисткиня Катерина. 

За місяць свого перебування у Чернівцях митці створили проєкт для виставки в Бухаресті, два арт-стоки, кожної суботи у кворкінгу відбувається показ маловідомих українських фільмів. Катерина розчистила і зробила собі робоче місце у коворкінгу, знайшла стіл, який нагадує вівтар. Над ним багато автентичних фресок. Раніше будівля, в якій зараз розташований Інженерний, була синагогою. 

"Моя кураторка перебуваючи у Румунії зв'язалася зі мною, розповіла про концепт, він на воєнну тематику і ми створили сукню, на якій вишили орнамент, декорації і зняли відео-перформанс. Рефлексія – дуже важлива у цей час, для того щоб пережити важкі моменти, не зупинятися і йти далі, – продовжує розповідати Максим.

Відео-перформанс:

Усі арт-об'єкти та вироби творча команда виставляє на своїй сторінці в інстаграмі Secondhead. Вони функціональні і водночас є художнім витвором. Кілька робіт, створених у Чернівцях, вже  вдалося продати.

Павло каже, що в Києві інший ритм життя, все рухається швидко. У Чернівцях чоловіка дивує неспішність місцевих. Каже, що перш ніж щось зробити тут, треба подумати про це разів зо 20.

"Час дуже важливий ресурс і ідеї мали б працювати швидше. Більшість виручених коштів за художні об'єкти віддаємо на благодійність, а коли воно все повільно, багато грошей не назбираєш. Тому Чернівці – ідеальне місце для творчості, коли ти знаєш чітко чого ти хочеш", – резюмує Павло.

Джерело: https://evacuation.city/articles/210859/relokejt?fbclid=IwAR0IpjbkGLLlmcVrQF8ZpTUyz3PsVlLvm4534xUhWr_NAr6Y1VXZK7z0v_U

Нам потрібна ваша підтримка –  ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS благодійним внеском.