Про репутацію і цінності, або чому бізнес краще тримати на відстані від влади?, - нічний BukNews

Про репутацію і цінності, або чому бізнес краще тримати на відстані від влади?, - нічний BukNews

22.11.2022, 21:02
Читаю на усіх можливих медійних майданчиках, яку велику пожертву для військових потреб здійснила місцева контора одного з одіозних олігархів (моральність рекламування за кошти своїх клієнтів власної доброчинності – тема глибока, потребує окремого обговорення, тому вивожу її тут за дужки) і ніби вже рука не піднімається клацати на клавіатурі щось критичне.
 
Аякже, власник такий молодець. І часи ніби зараз інші, мусимо всі гуртуватися. Як там у Ісаї, в перекладі талановитого Огієнка? «І будуть ра?зом телятко й левчу?к, … і лев буде їсти солому, немов та худоба!». Ось і в сусіднього народу, безжальним лобістом інтересів якого в Україні багато десятиліть був цей олігарх, навіть прислів’я підходяще знайдеться: «Кто старое помянет, тому глаз вон». І питання навіть не в тому, що первісний зміст прислів’я, як майже все у сусідів, спотворено прямо до навпаки. З цим я би ще якось дав собі раду.
 
Але як забути завдану не тільки Україні, а буквально кожному її мешканцю – живим і ненародженим – цивілізаційну шкоду? Як повернути змарновані у всіх сенсах життя? Росія, звісно, все одно колись би на нас напала. Але якби не попередня руйнівна діяльність цього конкретного олігарха, можливо, і нинішня щедра пожертва від нього не знадобилася. Бо хто, як не такі як він, послаблювали країну? Нехай і опосередковано: корумпуючи українську владу; деморалізуючи і люмпенізуючи населення; розколюючи суспільство для отримання електоральних дивідендів; економічно, задля власної вигоди, підігруючи стратегічному ворогові.
 
Бачу як ті, які завжди вдавали із себе великих патріотів, зараз легко поступаються принципами задля фінансової вигоди, і не знаю що думати. Навіть не так. Розумію, що гроші насправді ніколи нікому не пахнуть. Особливо великі. І обґрунтування, чому правильно так чинити, теж не велика проблема знайти.
 
Але десь на дні мого серця все одно залишається сумнів. Невже і справді у цьому житті все так просто? Грабуй свій народ, бреши людям з телевізора, зраджуй свою країну, а потім, коли поміняється політичний вітер, просто скажи: «а що я один міг зробити, якщо тоді інакше не можна було заробляти. Врешті, комусь же потрібно це робити. То чому не мені? Бо однаково все забудуть, простять».
 
А після цього перекинься (вкотре) до сильнішого, поділися дещицею заробленого непосильною працею і… далі продовжуй те саме? А чом би й ні? Сьогодні ми закриємо на щось непривабливе очі, вдамо, що так і треба, щобільше простягнемо руку допомоги собі подібним, які політично промахнулися, а потім і нам так віддячать. Хіба ж у нас не однакові цінності – бабки? (Це саме тому бізнес потрібно категорично відділяти від влади, від чого, насправді, виграють обидві сторони).
 
Дивлюся на новеньку, щойно з печі, штабельовану на деяких вулицях тротуарну плитку. Згадую політичне минуле власника, який, схоже, так само як і олігарх, давно отримав відпущення минулих колективних політичних грішків від нової патріотичної влади. А в голові рефреном лунає: «А мені все єдно: ковбаса чи колбаса, Аби вона була» – зовсім ненав’язливий мотивчик з вічного у наших вітчизняних реаліях шлягеру «Ганьба!» Сестрички Віки. (Під чергову річницю легендарного фестивалю «Червона рута» головне не забути присягнути на вірність національним цінностям і до наступного можна далі спокійно шахраювати).
 
Яка різниця, що колись за гроші з цього каменю усім нам точно так само (нехай і в переносному сенсі) будували в’язницю, тепер же його скерували для нашої ж користі. Питання чи надовго, – якщо наші життя, наш біль, наші втрати для наступних поколінь – тільки паперовий пил історії, – особисто для мене залишається відкритим.
Хоча, надія є. Як правильно кажуть мої молодші друзі (і це найоптимістичніше у цьому дописі місце ????): інститут репутації в Україні перебуває у зародковому стані, але про нього принаймні вже починають публічно говорити.
 
 
Юрій ЧОРНЕЙ
 
 
 
ОКРЕМИЙ КОМЕНТАР
 
Справа не в багатстві правителів. Це примітивне спрощення і шариковщина. Ніколи в житті я не виступав, не виступаю і не буду виступати проти капіталізму (читай приватної власності). І так само ніколи не заперечуватиму очевидних речей. Головним наслідком того факту, що всі люди різні за своїм розвитком, є їхній різний матеріальний стан. Залежно від їхніх психотипів, талантів, вад і переваг. Попри те, що усі ми є представниками одного біологічного виду. 
 
Тому справа не в багатстві, як пише Ленін. Справа в цінностях, які має сповідувати влада. І це має бути щось більше, ніж просто зиск і прибуток за будь-яку ціну. Це нормально і навіть правильно для психології бізнесмена, але неприпустимо для державного діяча. У держави-міста ширші завдання. Натомість поклоніння владника-бізнесмена одному золотому тільцеві часто робить його нерозбірливим у досягненні головної мети. Він йде на репутаційні копроміси з собі подібними ділками, на які державний політик ніколи не мав би іти. Бізнесмен домовляється з бізнесменом, бо в очах обох тільки зиск, а це неправильно з багатьох причин.
 
Погано не те, що бізнесмени присутні у владі, поганими є цілі, які вони визначають для себе перебуваючи на горі, і методи, якими їх досягають. Нічого спільного з суспільним інтересом це часто не має.  
 
 
 
 
 
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua      
  • 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
  • 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
  • 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
  • 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
  • 5.Ставши меценатом окремих проектів.  

Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com 

(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати  і зумовлених цим потреб).  

 Нам потрібна ваша підтримка –  ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS???????? благодійним внеском.  

1