"Радянський король Лір". Помер Михайло Горбачов
Російські засоби масової пропаганди повідомили про смерть станнього лідера Радянського Союзу. Першого та єдиного президента СРСР Михайла Горбачова не стало у віці 91 року.
Не скажу точно, коли це було: в часи пізнього Брєжнєва чи раннього Черненка, але я точно пригадую пропозицію, яку суспільству активно нав'язували черз підконтрольні радянські ЗМІ: повернути Волгограду його стару назву Сталінград. А потім прийшов Горбачов і імперія зла рухнула. Хоча повірити в те, що Радянський Союз зникне міг тільки несповна розуму. Навіть дисиденти говорили про це, як про далеке і примарне майбутнє.
Моє особисте національне відродження наприкінці 80-х почалося з демократичного. У радянській школі, нехай навіть формально українській, українство не виділяли. У сім’ї, двоє представників якої з власного життєвого досвіду знали, що таке радянські репресії, на ньому не акцентували. Не хочу узагальнювати досвід всього мого покоління, бо у кожного його представника він був особистим, але я раніше довідався про злочини радянського тоталітаризму, а вже потім, що значною мірою вони стосувалися українців і України. Формально це трапилося завдяки так званій горбачовській перебудові і гласності, а фактично через те, що соціалізм, якому цей радянський король Лір хотів (на словах) надати людського обличчя, давно вичерпав свій історичний ресурс.
Саме нецензуроване слово зруйнувало найбільшу тоталітарну країну Європи. Нині більшість опублікованих тоді творів давно зайняли почесне місце на книжкових полицях. А на початку 90-х все це було вперше. Заборонені у радянські часи історичні праці Грушевського, Винниченка, Яворницького, Костомарова, Крип'якевича. Художні твори Лепкого, Уласа Самчука, Багряного, Кащенка, Історія Русів. Це був час, коли живі нині метри Забужко, Андрухович, Винничук ще тільки починали друкуватися. Думаю, що Горбачов сам не чекав такого ефекту від гласності. Тому хоч робив це не свідомо, саме йому значною мірою маємо дякувати за існування відродженої України. Саме тоді, а не за часів Ющенка, Україна пережила національне відродження.
Цілком може бути, що дозволена Горбачовим інформація про таємний додаток до пакту Молотова-Ріббентропа, яким радянський вождь Сталін і нацистський фюрер Гітлер цинічно розділили між собою Європу; спільні паради радянських і німецьких союзників на руїнах кинутого ними у вир Другої світової війни вільного європейського світу; розтоптана тоталітарними чоботами військ Варшавського договору Празька весна 1968, на знак протесту проти чого у Києві спалився Василь Макух, обурили мене значно раніше, ніж вразила у саме серце правда про Голодомор 1933 року, про визвольні змагання 1917-1921 років, перепоховання у Києві поета Василя Стуса з побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, замордованих у радянських таборах.
Вже значно пізніше, під час роботи над книгою про чернівчанина Петера Деманта, мені приємно було дізнатися, що у питанні ставлення до Горбачова ми з ним однодумці. Врешті за часів правління першого й останнього президента СРСР Михайла Горбачова у «Зекамерона ХХ» з’явився шанс бути надрукованим, а в його автора – на повну політичну реабілітацію.
«Мало хто тоді знав, – стверджує авторка «Історії ГУЛАГу» Енн Епплбом, – що Горбачов походить із сім’ї «ворогів народу». Його діди були арештовані у 1933 і 1938 роках». Радянський лідер вирішив оголосити загальну амністію сталінським політичним в’язням. Це був кінець ГУЛАГу! Накладами у сотні тисяч примірників виходять табірні спогади. Величезної слави зажили: Євгенія Гінзбурґ, Лев Разгон, Анатолій Жигулін, Варлам Шаламов, Дмитро Ліхачов, Анна Ларіна.
Демант підтримував горбачовську перебудову, гласність, коли стали доступними заборонені раніше твори; врешті, виведення військ з Афганістану, де точилася безглузда війна, за розв’язання якої так ніхто й не відповів. Фотографію Генерального секретаря ЦК КПРС, який «зрушив лавину і розкріпачив країни Варшавського договору», колишній сталінський в’язень тримав під склом свого письмового столу. Цієї шани Горбачов удостоївся як «руйнівник ганебного Берлінського муру».
Але, можливо, це й на краще, що для мене громадянське і національне прозріння відбулося саме у такій послідовності. Крім власного етнічного походження, з усіма притаманними йому історичними національними травмами, саме сформований вже понад три десятиліття тому стійкий демократичний світогляд служить надійною бронею від спроб політичних пройдисвітів зруйнувати мій світ, в тому числі для захисту українства.
Широка демократична основа фундаменту, на якій зведено мій український храм, не дозволяє його звузити чи спотворити нечистими намірами. Горбачов зробив багато помилок. Але були в нього і правильні речі. Наше покоління, з усіма плюсами і ще більшими мінусами, є таким, яким є, багато в чому саме завдяки йому.
Юрій ЧОРНЕЙ
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
