Батька першого у списку "Самопомочі" Кобевко називав хрунем, але сам кандидат - не Чинуша і не Продана

На конференції міського осередку політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» відбулося офіційне висування кандидатів в міську раду та затвердження першого номеру списку від політичної партії «Об'єднання «Самопоміч». Першим номером у списку «Об'єднання «Самопоміч» до Чернівецької міської ради став  Ковалюк Богдан Іванович. 

Відповідаючи на питання журналіста Петра Кобевка, кандидат у депутати, зокрема, розповів, що його батька Івана Ковалюка - колишнього депутата обласної ради, а нині районної - свого часу виключили з партії "Батьківщина" "внаслідок внутрішньополітичних подій і підкилимних ігор".  

Богдан Ковалюк також заявив, що не є людиною Чинуша, чи людиною Продана. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із зятем Чинуша і без доньки Кобевка: "Самопоміч" затвердила скандальний список кандидатів у депутати Чернівецької міської ради (+ВІДЕО)

2012 року газета "Час"  у статті "Заставнівські хруні" писала, що "З боку ВО «Батьківщина» хрунем з досвідом виявив себе Іван Ковалюк. Його вигнали з партії. За зраду він посів посаду заступника голови районної ради. І тішиться цим, і радіє з цього. А його лідер Юлія Тимошенко у цей час вмивається гіркими сльозами у в’язниці. І її катують регіонали.

І як тільки заставнівська земля носить цих зрадників?! Як заставнівські люди ще вітаються з ними?! Якби їх знала і бачила легендарна Артемізія Галицька**, яка поплатилася життям за Україну, то знову б вистрелила собі у голову.

І тепер зрозуміло, чому на Заставнівщині виникають катюгани бойчуки. Бо там живуть продажні хруні капіцькі, гольцови, ковалюки. І вони керують людьми.

Петро Кобевко 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Люди Продана» йтимуть до Чернівецької міськради від чотирьох партій, - депутат

Хрунь - Іван Ковалюк.

*Хрунь (за Вікіпедією) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. Походить від історичної особи Прикарпаття — Микити Хруня, який у XIX столітті зраджував своїх виборців.

Микита Хрунь був депутатом Галицького сейму від Отинійського виборчого округу у 1860-1880 рр. Хоча на словах пропагував ідеї захисту селян, після обрання обстоював інтереси польських поміщиків. Зраду Микити Хруня розголошував і вис-міював тогочасний сатиричний журнал «Страхопуд». Цей же журнал поширив використання імені Хруня як ярлика і прізвиська інших зрадників виборців. Микиту Хруня згадує Іван Франко в оповіданні «Свиня», яке побачило світ 1890 р. Прізвисько набуло широкого вжитку, особливо під час австрійської та польської окупації. Зараз використовується щодо зрадливих обранців, увійшло у літературну мову також у сенсі підлої, підступної людини.

**Артемізія Галицька («Мотря») (1912, Садагура, Буковина — 1985, Дудінка, Росія) — політичний та військовий діяч, голова проводу ОУН Буковини та Бессарабії (1943-1944 рр.) 27 грудня 1944 року, переходячи від села до села в Заставнівському районі, невелика група підпільників на чолі з Мотрею потрапила в більшовицьку засідку й прийняла нерівний бій. Поранена Мотря, щоби живою не потрапити до рук ворога, вистрелила з пістолета собі в голову.