Казус Воллеса, або чи зіграють інспектори МАГАТЕ у російській постановці (репліка)
Просто цікаво: мінімодель Запорізької АЕС нібито власноруч виготовленої "щасливими" працівниками станції інспекторам місії МАГАТЕ теж подарують? А чого, якщо вже готувати постановку, до чого у росіян безумовний хист ще від часів Катерини ІІ і князя Потьомкіна, то за повною програмою.
Майже як під час інспекційної поїздки на Колиму у травні 1944 року віце-президента США Генрі Воллеса. Він мав на місці пересвідчитися, що золота тут багато і допомогу Радянському Союзу за ленд-лізом можна продовжити. У триденній поїздці гостя супроводжував начальник «Дальстроя» Іван Нікішов (На фото 1). Щоб ввести в оману американця, по всій Колимі спилювали вишки. Коли американець відвідував копальні, навіть особисто спустився до котроїсь шахти, зеків ховали подалі від очей, а роль гірників виконували перевдягнуті наглядачі. Віце-президент США не зрозумів (або вдав, що не розуміє?), що насправді побував у велетенській тюрмі.
Насамкінець дружина Нікішова Олександра Гридасова поарувала американцю, який волів нічого не побачити, нібито власноруч вишиту картину (фото 2). (Насправді для морально нерозбірливого гостя її готували кілька зечок). Звідси моя аналогія з мінімоделлю ЗАЕС.
Зрештою, на ЗАЕС росіяни так само водили Гроссі та інспекторів своїм маршрутом, показували карти прильотів і привели до них місцевих колаборантів із заявами від «небайдужих громадян» про необхідність припинення обстрілів, - розповів один з працівників Запорізької АЕС журналістам «Громадського». - За його словами, росіяни переконували представників місії, що на станції війська радіологічного, хімічного та біологічного захисту, а не бойові підрозділи російської армії, а ЗАЕС обстрілюють ЗСУ.
Тільки через багато років після Другої світової, впійманий колимськими в'язнями ГУЛАГУ на солодкій кремлівській брехні, Воллес публічно зізнався, що ним маніпулювали. Він нібито не знав, що побував у «білому крематорії». Очі йому нібито відкрилися після зустрічі з Елінор Ліппер – авторкою книги «11 років у радянських тюрмах і таборах», яка вийшла 1950 року. Через чотири десятиліття такий самий в'язень ГУЛАГу і письменник-мемуарист Петер Демант не тільки познайомився, але й потоваришував із цією мужньою жінкою (фото 3). (Контекст цієї неймовірної історії докладно представлено у документальному романі про буковинське ХХ століття "Вернон Кресс: Життя під прикриттям").
Рано чи пізно правда про будь-яку постановку, як у випадку з візитом віце-президента США Генрі Воллеса на Колиму, стає відомою широкому загалу. І точно так само буде з нинішньою інспекційною місією МАГАТЕ на ЗАЕС. Своя Елінор Ліппер та Петер Демант, які розкажуть неприкрашену росіянами правду, знайдуться і тут.
Тому тільки від самих інспекторів МАГАТЕ залежить чи поповнить ця організація сумний мартиролог дискредитованих міжнародних інституцій - від Міжнародного Червоного Хреста, Amnesty International, Ради ООН з прав людини аж до Папи Римського, які втратили репутацію через гру крапленими картами за російськими правилами.
Юрій ЧОРНЕЙ
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
