На Буковині диво-квітка шафран Гейфелів зацвів цьогоріч як ніколи пізно (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Шафран Гейфелів: він так рясно устелив ще досить застуджену землю незбагненою блакиттю своєї краси, що цьому диву Матері-Природи возрадувалися навіть святі Небеса
Пізно, дуже пізно зацвіла ця диво-квітка. Їй би втішати нас свою красою ще наприкінці місяця лютого, як в усі пам’ятні часи. Та, на подивування, вона возрадувала майже на півмісяця пізніше.
Минулого недільного завітав в свій улюблений Глибочок, у привіллі якого тамували біль війни немало родин. І кожна з них милувалася купками щедрого цвіту шафрану, який, пробивши цупке листя дерев, а то й шматини щезаючого снігу, він манив кожного все далі і далі в глибину давньої діброви. Хтось з небайдужого люду обережно, наче скарб, зривав на пам'ять чічку-другу, хтось просто долонями торкався голівок шафрану. Як-бо і я, упевнюючись, що таким чином, згуби природі не завдамо.
А природа в образі своєї краси дужчає не по днях, а годинах. Де квіткою шафрану, а поближче до людських осель з далекого вирію парою-другою прибилися притомлені дорогою наші лелеки. Хтось загодя і не байдуже, побачивши їх, зажурено мовить: «Побережи їх, Господи, адже без поживи птахи пропадуть». Поділяю їх стурбованість. Одначе з власних досліджень заспокою: «Ні, не пропадуть. Адже лелеки з тієї господньої вервечи птахів, які навіть за екстремальних умов виживають. Саме бузьки, які і є тими птахами, що обов’язково виживають за тих екстремальних умов. А вони, на щастя, вже минули. Рясно пішов шафран і вже до Великодня рукою подати. А тих лелек чекайте на здавна об лаштованих гніздах. Вони, як ці файні чічки в образі шафрану не сьогодні-завтра вкотре заселять давні гніздовища. Чекаймо. Величне дійство здійсниться. Як і тяжко вистраждана в Бога наша перемога над лютим напасником».
На фото: а вони цвітуть як ніколи досі рясно. Так і є: сама природа в образі унікальної чічки символізує красу і віщує очікувану перемогу. Для всіх, для неньки-України.
Іван АГАТІЙ,
Заслужений журналіст України
ДОВІДКОВО:
