Митрополиту Онуфрію, який народився на Буковині, сьогодні 76 років
У день народження предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату прессекретар Блаженнішого архімандрит Пафнутій (Мусієнко) розповів про митрополита Онуфрія, пише https://news.church.ua/
Народився митрополит Онуфрій 5 листопада 1944 року в буковинському селі Вилавче у родині Березовських. Дядько майбутнього митрополита, священник Діонісій довгі роки служив у рідному селі. Вже після смерті отця Діонісія, його будинок було перебудовано у сільський клуб, який функціонує і донині. На цьому антирелігійна пропаганда нової радянської влади у тодішньому Вилавчу закінчилась. Щоправда, село перейменували на Коритне.
Північну частину Буковини, де народився і провів дитячі та юнацькі роки його Блаженство, населяли переважно українці, проте люди традиційно володіли і українською, і румунською мовами. Свого часу, в 90-ті, прибувши до Чернівців у сані єпископа Чернівецького і Буковинського, владика Онуфрій вивчив румунську мову.
Батько Ореста (таке ім’я отримав владика при хрещенні) протоієрей Володимир також продовжував сімейну традицію, звершуючи богослужіння в сусідньому селі Бережонка. Мати Юлія вела домашнє господарство і виховувала чотирьох дітей. Пізніше Його Блаженство часто згадуватиме, як йому іноді хотілося поганяти з іншими хлопцями в неділю м’яча, але мама рано вранці будила його і вела до церкви. Орест нічим не відрізнявся від своїх ровесників, завжди був веселим, винахідливим і товариським. От тільки любов до усамітнення завжди була притаманна йому. Будинок Березовських стояв вдалині від центральної дороги – на горі біля лісу, який і став для майбутнього святителя надійним другом і порадником.
По закінченні в 1961 році середньої школи Орест Березовський розпочав навчання в Чернівецькому технічному училищі, потім працював у будівельних організаціях Чернівців, а в 1966 році вступив на загальнотехнічний факультет Чернівецького університету. Односельці не дивувалися тому, як складалася доля хлопця, оскільки всі знали його, як допитливу людину і поважали за освіченість.
Не дуже дивувались вони й тоді, коли в 1969 році, після третього курсу університету, Орест був зарахований на другий курс Московської духовної семінарії. Та все ж одного разу сусідка, котра зайшла провідати родину Ореста, побачила, що господиня задумана і дещо засмучена.
— Всі у вас здорові, як там ваш Орест?
— Богу дякувати, всі здорові, але Орест уже не Орест, а Онуфрій, вже він не наш…
Це був єдиний сумний момент у подальших родинних зв’язках монаха Онуфрія з батьками, які пізніше благословили його на високе служіння. Батько щоразу за Літургією з особливим трепетом молився Богу за весь «монашеський чин», а мати увесь вільний час сиділа на ганку і читала Псалтир, прохаючи Бога Його милості і підтримки для свого сина.
Після того, як 18 березня 1971 року Орест прийняв у Троїце-Сергієвій Лаврі чернечий постриг, 20 червня того ж року монаха Онуфрія висвятили в сан ієродиякона, 29 травня 1972 року — в сан ієромонаха, а в 1980 році він був возведений у сан ігумена.
28 серпня 1984 року ігумена Онуфрія було призначено настоятелем Спасо-Преображенського храму Афонського представництва в селі Лукине Московської області, а через рік, 28 червня 1985 року, — благочинним Троїце-Сергієвої Лаври. На Різдво 1986 року ігумен Онуфрій був возведений у сан архімандрита. У 1988 році закінчив Московську духовну академію з вченим ступенем кандидата богослов’я і того ж року був призначений намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври, де прослужив до листопада 1990 року.
І ось знову Україна, рідний край. Загальна церковна ситуація в Україні не могла не вплинути на Буковинську єпархію.
1992 року Чернівецький єпископ Онуфрій виступив проти дій тодішнього митрополита Філарета (Денисенка) і був переведений на Івано-Франківську кафедру. Проте його паства не захотіла розлучатися зі своїм владикою. Було заблоковано всі доступи до єпархіального управління, тим самим закрито будь-які можливості насильного переводу архіпастиря до Івано-Франківська. Владика Онуфрій тривалий час залишався у вимушеному затворі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Патріарху Філарету довіряють удвічі більше українців, ніж митрополиту Онуфрію
Нарешті через два десятиліття по тому владику було призначено Місцеблюстителем Київської Митрополичої кафедри 13 серпня 2014 року Рішенням Собору єпископів УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій був обраний Предстоятелем Української Православної Церкви.
Архімандрит Пафнутій (Мусієнко), прессекретар Блаженнішого Митрополита Онуфрія, 2015 р.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Тимчасово терпимо”: Вселенський патріарх про статус ієрархів УПЦ (МП)
