"Загрожував національній безпеці:)" Мазурашу повернули без розгляду його законопроєкт щодо обмеження максимальних зарплат в держсекторі

- Виявляється, як зазначено у висновках Комітету, якщо обмежити ці максимальні зарплати 10-ма мінімалками, як запропоновано у законопроекті, це призведе до... додаткових витрат з бюджету:))) - прокоментував Мазурашу висновки профільного комітету. 

 

"За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткова потреба у видатках на оплату праці лише для працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень. Також видатків потребуватиме звільнення працівників, які мають, зокрема, рахунки в банківських та інших установах за межами України":)))

 

Уявляєте?:))

 

- Тоді, за цією логікою, треба щоби у "нафтогазах", "укрпоштах" та інші "особливі" отримували навіть не сотні тисяч, або понад мільйон в місяць, а ще більше, тоді менша буде додаткова потреба у видатках на оплату праці для працівників бюджетної сфери?:)))

 

- А ще великою проблемою законопроекту, за цими висновками, є те, що "формулювання «до завершення бойових дій на сході України та повернення під контроль держави всіх територій, що входять до складу України» не відповідає одному з основоположних аспектів верховенства права – принципу юридичної визначеності, оскільки не відображає чітких часових строків"...:)))

 

От не вказав я коли саме завершаться бойові дії і будуть повернуті під контроль держави всі території":)) Це ж треба:) А мав би це вказати:)

(Законопроект зареєстрований був 4.01.2022 р., тому там фігурували військові дії на сході України - зрозуміло, що змінити це формулювання було б не проблемою).

 

- Там ще багато цікавого у тих висновках:) Такою законодавчою ініціативою я ледь не загрожував національній безпеці:)) - прокоментував Мазурашу висновки профільного комітету.  - Якщо вірити висновкам Комітету...

 

Ключові моменти законопроекту (якщо коротко):

 

- до завершення війни і повернення під контроль всіх територій максимальна зарплата в держсекторі обмежується 10 мінімалками (зі всіма надбавками, премією і т.п.);

- робота в держсекторі лише за наявності одного громадянства (України) і за відсутності банківських рахунків за межами України;

- знімається обмеження в 15 мінімальних зарплат, вище яких за чинним законом не стягується єдиний соціальний внесок.

- Ну, для розуміння, це, як кажуть, "не для преси" - про цей же законопроект мені розказували, що його підтримують ті-то й ті-то, що його були готові винести в зал (лише пропонували трохи збільшити "рамку" у 10 мінімалок), але "по бартеру" я мав би відмовитись на постійній основі ходити на ефіри на один з телеканалів (пізніше він увійшов до "об'єднаного ефіру").

 

- Я сказав, що можу взагалі не ходити на жоден телеканал, але не "за вказівкою" і не "по бартеру" Бо не звик "торгувати позицією"... І цей законопроект я подав на реєстрацію не в своїх інтересах, а в інтересах держави, і в контексті руху до справедливості, в надії на що ми обрали Володимира Олександровича, а потім і нас обрали, як його команду...

 

- Але... "Маємо те, що маємо"

- Як мені тоді сказали, коли я відмовився йти на такий дивний "бартер", - "вважай що тебе вдруге кинули"

 

- Ну, ОК, раз це є "основою парламентаризму" і політики в Україні, - взяв до уваги:)

 

- А цими висновками і рішенням Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів мені ніби додатково так плюнули в лице:) Ну, типу "щоби знав своє місце":))

 

- Та я скромна людина, дякувати Богу, не страждав і не страждаю самолюбством, не маю якихось владних амбіцій, просто старанно і порядно працюю народним депутатом, як і обіцяв, дивлячись в очі виборцям. І так само й надалі старатимусь, попри те, що я зарахований до числа "неправильних", чиї ініціативи і пропозиції треба ігнорувати, а ще краще "гарно обламувати", так як це зробили цими висновками і рішенням названого Комітету...

 

- Олександр Федієнко і Кузьміних Сергій, дякую за підтримку цієї законодавчої ініціативи підписом - ви теоретично теж ніби "потрапили під роздачу", але акцентую увагу, що то все вас не стосується;) То проти мене гра:) Я ж "неправильний"

Рухаємось далі;)

 

- До слова, ці обмеження ніяк не заділи би народних депутатів, у яких тепер, приміром, 20 тис. з хвостиком, а у 2021-му було 30 з хвостиком, так що із запасом вписувались і вписуємось в запропоновані рамки.

 

- А всі ті висновки - на захист «святого права» інших «особливих» отримувати навіть під час війни аморально багато в держсекторі:((

 

- Хтось має на пенсію 2 тис. з хвостиком якось прожити, хтось на мінімальну зарплату 5 з хвостиком тисяч на руки, а «особливим» понад 50 тис. мало, виявляється:((

 

- Аморальні висновки і рішення Комітету - це мій висновок;)

 

З повагою, Слуга Народу - Георгій Мазурашу - Округ 203 Georgiy Mazurashu

 

 

 

 

щодо доцільності включення до порядку денного сьомої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання проєкту Закону

України про внесення зміни до деяких законодавчих актів

України щодо захисту національних інтересів у державному

секторі (реєстр. № 6497)

 

За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні 29 червня 2022 року (протокол № 117) розглянув проєкт Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо захисту національних інтересів у державному секторі (реєстр. № 6497 від 04.01.2022), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та іншими.

 

Законопроєктом пропонується внести зміни до 16 законодавчих актів, а саме до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про статус народного депутата України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про управління об’єктами державної власності», «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про Державне бюро розслідувань», «Про судову експертизу», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення». Запропоновані зміни передбачають:

 

- обмежити максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) усіх громадян України, які отримують заробітну плату за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів або бюджетів органів місцевого самоврядування, 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, до завершення бойових дій на сході України та повернення під контроль держави всіх територій, що входять до складу України.

 

Обмеження щодо граничного розміру заробітної плати поширюється також на керівників, заступників керівників (керівників, заступників керівників та членів наглядових рад) державних та комунальних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних

товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких становить більше 50 відсотків акцій (часток).

 

Заохочувальні виплати понад визначені обмеження, можуть бути встановлені за підсумками фінансового року в межах 20% від сукупного прибутку, перерахованого до державного, місцевого бюджетів або бюджетів органів місцевого самоврядування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- встановити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) у розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену на 1 січня календарного року;

- розширити базу нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) шляхом скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ;

- посилити вимоги до державних службовців, інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, прирівняних до них, заборонивши їм мати громадянство (підданство) іноземної держави та/або рахунки в банківських та інших установах за межами України.

 

При цьому забороняється відкривати та/або використовувати за межами України валютні рахунки фізичних осіб в банківських та інших установах за межами України також і членам сімей осіб, зазначених у статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»;

- вважати розірваними контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного та комунального сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж встановлено обмеженнями, з останнього числа місяця наступного за місяцем набрання чинності цим Законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено відповідні зміни;

- звільнити осіб, перелік яких зазначений у статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та які на дату набрання чинності цим Законом, займають відповідні посади та мають громадянство (підданство) іноземної держави та/або рахунки в банківських та інших установах за межами України.

 

На думку авторів законопроєкту, його прийняття дозволить, зокрема, визначити економічно і логічно обґрунтований рівень оплати праці в державному секторі, що сприятиме економії коштів Державного бюджету України і державних компаній, зменшити дефіцит Пенсійного фонду та стимулюватиме економічне зростання через збільшення купівельної спроможності великої кількості найманих працівників.

 

Разом з тим Комітет вважає за доцільне висловити деякі зауваження до положень вказаного законопроєкту.

 

Щодо обмеження максимального розміру місячної заробітної плати У статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Водночас статтею 1 Закону України «Про оплату праці» та статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

 

Таким чином запропонований спосіб обмеження максимального розміру заробітної плати може призвести до зрівнялівки в оплаті праці осіб з різною кваліфікацією, стажем роботи, рівнем відповідальності та, відповідно, демотивації і відтоку висококваліфікованих кадрів з державного сектору економіки.

 

До того ж належний рівень оплати праці осіб, які виконують функції держави, є одним із засобів запобігання корупції та способом залучення на публічну службу фахових і доброчесних працівників, а відповідно до вимог спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність окремих центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом та певних категорій працівників (судді, прокурори, судові експерти, детективи Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки тощо), оплата праці є невід’ємним складовим елементом незалежності функціонування зазначених інституцій.

 

Слід зауважити, що в системі органів державного управління наявні органи, умови оплати праці і складові заробітних плат працівників яких визначаються окремими законами, зокрема, «Про Бюро економічної безпеки України», «Про Рахункову палату», «Про Центральну виборчу комісію», «Про судоустрій і статус суддів», «Про розвідку», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про освіту», а також Митним і Податковим кодексами. Однак проєктом закону не передбачено змін до цих нормативно-правових актів, що свідчить про відсутність системності у внесенні законодавчих змін і єдиних підходів у застосуванні обмеження максимального розміру місячної заробітної плати.

 

При цьому відмітимо, що законопроєктом пропонуються зміни до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Водночас Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,неодноразово звертала увагу на те, що всі зміни до вказаного Закону мають погоджуватися із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Європейською Комісією для підтвердження відповідності запропонованих змін відповідним положенням права Європейського Союзу та міжнародно-правовим

зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Проте зі змісту пояснювальної записки до проєкту закону вбачається, що даний законопроєкт не надсилався на погодження до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Європейській Комісії.

 

Варто звернути увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 (далі – рішення № 10-р) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частини першу, третю статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якими

було запроваджено обмеження 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, нарахування заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України.

 

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-р зазначив, що «юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (абзац п’ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020). Установлення граничного розміру заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування), передбачене у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України (частини перша, третя статті 29 Закону № 294), є невизначеним щодо дії в часі та не забезпечує передбачуваності застосування цих норм права. Конституційний Суд України вважає, що обмеження відповідних виплат є допустимим за умов воєнного або надзвичайного стану.

 

Однак такого роду обмеження має запроваджуватися пропорційно, із встановленням чітких часових строків та в жорсткій відповідності до Конституції та законів України» (підпункти 4.1, 4.3 пункту 4 мотивувальної частини).

 

Відтак, запропоноване проєктом закону формулювання «до завершення бойових дій на сході України та повернення під контроль держави всіх територій, що входять до складу України» не відповідає одному з основоположних аспектів верховенства права – принципу юридичної визначеності, оскільки не відображає чітких часових строків.

 

Крім того, пропозиція авторів проєкту використовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину обмеження заробітних плат не узгоджується з положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, згідно з яким мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.

 

Передбачені законопроєктом зміни до статті 6 Закону України «Про оплату праці» щодо встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену на 1 січня календарного року, не узгоджуються з нормою частини шостої статті 96 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

 

Оскільки авторами проєкту не пропонуються відповідні зміни до статті 96 Кодексу законів про працю України, прийняття законопроєкту в поданій редакції призведе до виникнення колізії у застосуванні правових норм.

 

Щодо скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ Законопроєктом пропонується виключити пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким визначено термін «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску», та внести зміни до пунктів 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону, виключивши положення стосовно застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

 

Водночас законопроєктом не пропонуються відповідні зміни до інших законодавчих норм, пов’язаних з використанням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, а саме до статей 4, 7, 10 цього ж Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», до статей 20 і 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статей 24 і 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що призведе до неоднозначності застосування законодавчих норм та правової колізії.

 

Також потрібно зауважити, що відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховуються суми заробітної плати, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, а статтею 27 цього Закону встановлено максимальний розмір пенсії.

 

Враховуючи зазначене, скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску призведе до неспівмірності розмірів пенсії та сплаченого єдиного внеску, що не забезпечуватиме справедливий баланс участі в солідарній системі пенсійного забезпечення та провокуватиме негативні явища тінізації доходів і зайнятості населення.

 

Негативно впливатиме скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску і на систему загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки ця величина застосовується для обмеження розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах в розрахунку на місяць.

 

У той же час варто зауважити, що передбачене законопроєктом обмеження максимального місячного розміру заробітних плат для працівників установ і організацій, що отримують заробітну плату за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та бюджетів органів місцевого самоврядування, керівників,

заступників керівників державних та комунальних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких становить більше 50 відсотків акцій (часток) 10-ма мінімальними заробітними платами призведе до того, що ЄСВ для всіх перелічених категорій осіб буде нараховуватися лише на 10 мінімальних заробітних плат (а не на 15, як це передбачено зараз). Зазначене може призвести до зменшення надходжень як до Пенсійного фонду України, бюджет якого і так

є дефіцитним, так і до інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що суперечить меті законопроєкту.

 

Щодо заборони державним службовцям, іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особам, прирівняним до них, та членам їх сімей мати рахунки в банківських та інших установах за межами України.

 

На думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вказані обмеження є порушенням права таких осіб та членів їх сімей на вільне володіння своїм майном, закріпленим не лише в Конституції України, а й Протоколі № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

 

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) будь-яке втручання державного органу у право вільно володіти своїм майном може бути виправданим лише тоді, якщо воно відповідає законним публічним (та загальним) інтересам (рішення у справі Belane Nagy v. Hungary). Відтак встановлення зазначеної заборони може бути розцінене ЄСПЛ як надмірне втручання держави у право вільно володіти своїм майном, не лише державного службовця, а й члена його родини.

 

Використання власного доходу для задоволення особистих потреб відповідними суб’єктами декларування та членами їх сімей цілком узгоджується з такими принципами валютного регулювання в Україні, як свобода здійснення валютних операцій, що передбачає право фізичних осіб укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн, придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

 

Запроваджена Законом України «Про запобігання корупції» система контролю, відповідно до якої державний службовець зобов’язаний у визначений законом строк письмово поінформувати Національне агентство з питань запобігання корупції про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку нерезидента із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку нерезидента, є достатнім запобіжником для виявлення недоброчесних службовців без внесення додаткових заборон до вчинення ними різних банківських операцій як в України, так і за межами держави.

 

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткова потреба у видатках на оплату праці лише для працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень. Також видатків потребуватиме звільнення працівників, які мають, зокрема, рахунки в банківських та інших установах за межами України.

 

Проте, авторами проєкту всупереч вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України не надано фінансово-економічних обґрунтувань та відповідних розрахунків.

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення, що проєкт закону має вплив на показники бюджету (переважно збільшує витрати державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери та збільшує надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування).

 

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до поданого законопроєкту.

 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує законопроєкт за умови врахування зауважень.

 

Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Національне агентство України з питань державної служби, Офіс Генерального прокурора не підтримують проєкт закону.

 

Міністерство юстиції України висловлює низку суттєвих зауважень до законопроєкту та вважає, що для вироблення остаточної позиції щодо проєкту Закону слід враховувати позиції Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України та Національного агентства України з питань державної служби.

 

Міністерство оборони України підтримує проєкт закону із зауваженнями і пропозиціями.

 

Національне агентство з питань запобігання корупції вважає за недоцільне включення законопроєкту № 6497 до порядку денного сесії Верховної Ради України та висловлює низку суттєвих зауважень до положень проєкту, зокрема що окремі з них є такими, що позбавлені легітимної мети, суперечать Конституції України, міжнародно-правовим зобов’язанням України та цивільному законодавству України.

 

Національне антикорупційне бюро України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, висловлюють зауваження до законопроєкту.

 

Державне бюро розслідувань вважає, що прийняття запропонованих положень законопроєкту призведе до погіршення діючих умов у частині оплати праці працівників ДБР, фактично обмежить їх соціальні гарантії, що не узгоджується з положеннями частини першої статті 4, частини першої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

 

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не підтримує проєкт закону як такий, що не відповідає чинному законодавству України та несе ризики та загрози національній безпеці.

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України вважає, що запропоновані законопроєктом зміни в частині скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску є неприйнятними і такими, що потребують доопрацювання.

 

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні не заперечує проти прийняття законопроєкту і висловлює зауваження та пропозиції до нього.

 

Враховуючи вищезазначене та керуючись вимогами частини першої, пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив висновок внести пропозицію Голові Верховної Ради України Стефанчуку Р.О. про повернення проєкту закону про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо захисту національних інтересів у державному секторі (реєстр. № 6497) суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та без розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

 

Голова Комітету Г. Третьякова

 

"Амінь"