Команда служителів «Карітас Чернівці» повернулася з Харківщини, де готувала потребуючим гарячу їжу

Завдання доброчинця - бути поруч з потребуючим

Команда служителів «Карітас Чернівці» повернулася з Харківщини, де готувала потребуючим гарячу їжу

Наприкінці минулого місяця представники чернівецького «Карітасу» їздили у найбільш постраждалі від російських окупантів райони Харківщини, де готували для мешканців гарячі обіди на польовій кухні.

Як повідомили в «Карітасі Чернівецької Єпархії», це, звісно, не перша поїздка в «червоні зони» нашої країни, та зазвичай таке не афішується. Узагалі позиція благодійного фонду – відправляти своїх служителів у небезпечні регіони лише за крайньої потреби. Переважно у райони, які піддаються ворожим обстрілам, неодноразово скеровувалися гуманітарні вантажі: продукти, засоби гігієни, одяг, набори для екстренного виживання (спальні мішки, каремати тощо).  

Та саме зараз справді є крайня потреба і важлива необхідність – допомагати людям, які пережили окупацію і щодня продовжують перебувати перед лицем смерті. Тож завдання «Карітасу» (назва якого перекладається як «любов милосердна») - бути поруч із бенефіціаром.

«У центрі цієї поїздки була людина, - каже директор «Карітас Чернівці» отець Любомир Іваночко. -  Людина, яка втратила можливості забезпечувати свої базові життєві потреби. І саме в  таких поїздках дуже чітко бачиш, як те, що здається важливим, насправді виявляється дріб’язковим і непотрібним, а те, що виглядало дрібним – стає надважливим».

А самі люди відчувають разючу відмінність між окупантами, які все відбирали, і співвітчизниками, звичайними українцями, які готові всім ділитися і роблять це.

«Гуманітарний десант» чернівецького «Карітасу» розташувався у найбільш зруйнованій частині Ізюму – біля одного будинку, який виглядав більш-менш таким, що вистояв, на тлі загальної убогості. Кожний день цього служіння милосердя розпочинався з Літургії і зі свідчення того, що Бог є – варто лише дозволити Йому надати допомогу...

Щодня по гарячі обіди від польової кухні «Карітасу Чернівецької Єпархії» приходили близько 100 осіб потебуючих. І насправді тарілка борщу і каші,  солодкий чай з печивом були насамперед сигналом «ти не один, не сам, ти комусь потрібен у цьому вирі трагедії війни». Саме це відчуття потрібності було ключовим моментом зцілення людських душ. А гаряча їжа – це вже просто доповнення, дарунок до головного.

І це зерно впало в благодатний грунт. Момент, який найбільше вразив чернівецьку команду служителів «Карітасу» – це подія дня завершення служіння в Ізюмі. До польової кухні підійшла місцева маленька дівчинка і тих, хто перед цим пригощав її обідом, пригостила  морозивом. Поділилася найціннішим дитячим скарбом, який мала. І це було неймовірне відчуття - незламності серед руїн!

Щира подяка благодійникам «Карітас Дюссельдорф» за пожертву у вигляді «польової кухні» і транспортного засобу Volkswagen Crafter, які дали можливість полегшити терпіння цим людям.

Пресслужба БО БФ «Карітас Чернівецької Єпархії» 

 Нам потрібна ваша підтримка –  ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS благодійним внеском.