Колишній зав ФАП с.Ясени, строковик атомного полку Валерій Крушніцький про Чорнобиль і владу: давно немає комуністів, а ставлення до народу таке саме

Нас призивали, як і тепер

Два рази представляли до нагородження орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Перший раз у 2017 році документи підготовила обласна громадська організація «Буковинська медична громада» (голова Олена Бесединська). Головою облдержадміністрації був Олександр Фищук, у якого я був на прийомі три рази. Його самого нагородили цим орденом уже при звільненні, в 2018 році. А мою кандидатуру тоді відхилили – провіряли кожну букву. Ще при ньому того ж року присвоєно почесне звання: «ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ» Оксані Андрієць – директорці департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

Другий раз мене представили до нагородження цим же орденом у квітні 2021 року. Оформили нагородний лист, протокол зборів трудового колективу. Особисто я возив документи начальнику відділу управління персоналом та нагород Павлові Польовому. Знову провіряли кожну букву. Також було клопотання до голови облдержадміністрації Сергія Осачука, в якого я був на виїзному прийомі в Сторожинці. З ним приймав і начальник Управління СБУ у Чернівецькій області Віталій Монастирецький, який погодив мою кандидатуру. Приємно, що мою кандидатуру погодив і директор департаменту охорони здоров’я Олег Чорний, який у вересні цього року звільнився.

Та з квітня 2021 року по даний час нагородна комісія ні разу не засідала. Мотивують, що йде війна. Осачука звільнили, призначили Руслана Запаранюка. На своє звернення до офісу президента я отримав відповідь, що мало у мене заслуг, але потрібно нове клопотання на нового голову, нові нагородні документи. Як кажуть, кінці в воду.

Маю 45 грамот. Мене не пропустили при вході в облдержадміністрацію. Вийшла якась молода дівчина з нагородного відділу й забрала копії грамот, посвідчень про нагородження медалями від організації «Чорнобильці Буковини». Чорнобильська спілка також клопотала про моє нагородження, але за час існування спілки жодний ліквідатор не був нагороджений владою. Таке ми заслужили ставлення до себе. Чим провинили? Я не знаю.

22 серпня 2022 року я повторно звернувся до офісу президента України, але до цього часу не отримав відповіді. Не виконується закон про звернення громадян. Мою посаду скоротили, мене звільнили. Хто тепер повинен готувати нагородні документи?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Народ про Чорнобиль і владу: зухвало байдуже ставлення до ліквідаторів

 Півтора року я проходив строкову службу в Чорнобилі, у внутрішніх військах. Перечитую книгу «17-й “атомный”» про нашу військову частину 3031. Дякую авторові колишньому заступникові начальника штабу полку полковникові у відставці Долгих Миколі Тимофійовичу. Деякі офіцери висловили думку, що вони перед солдатами строкової служби у неоплатному боргу. Чому вони так висловились? Тому що офіцери та прапорщики отримали величезні зарплати, премії, підвищені звання, квартири, державні нагороди, ордени. Отримав орден і наш комбат Попов Віктор Михайлович родом з Росії, який проживає в Києві.

Чому вони не заступилися за нас, строковиків атомного полку внутрішніх військ, як вони такі добрі? Минуло 36 років. Солдат у Чорнобилі був дешевою робочою силою, охороняв Чорнобильську станцію за 14 крб на місяць. Я отримував 28 крб як санінструктор роти. Також охороняли 10- та 30-кілометрові зони Чорнобильської АЕС від мародерів. Рядові в кінці служби не отримали ні державних нагород, ні високих зарплат, лиш подяку від військової частини та значки ліквідаторів наслідків катастрофи на ЧАЕС. Ще мені дали грамоту райкому комсомолу. Невже не вистачило коштів, щоб на дембель вручити медалі.

Ми гідно виконали свій обов’язок, ризикуючи власним життям, і підірвали здоров’я. Змушені все життя лікуватися від чорнобильських болячок. Двох моїх однокурсників та однополчан уже немає в живих. Це Микола Варвадюк і Володимир Гараміта. Їм уже нічого не потрібно – ні орденів, ні посад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проблеми всіх фельдшерів України

 Знайшов у фейсбуці питання: «Як ви оцінюєте роботу народного депутата пана Максима Заремського?». Йому це дуже цікаво, бо не перший раз проводить таке опитування. Мені приходилось звертатись і до нього з приводу нагороди. Він мою заяву передоручив спілці «Чорнобильці Буковини». Я отримав відписку, а він рахує, що допоміг мені, бо є відписка. Він колись був у мене в друзях на фейсбуці, і ми багато переписувались. Він доказував свою правоту.

Другий раз я звертався до Заремського по допомогу в капітальному ремонті Ясенівського ФАПУ. Заяву передавав через його помічницю Аллу Москалюк. Отримав відписку. В анкеті написав, що оцінюю роботу народного депутата як погану, і пояснив чому.

В Україні влада давно живе сама по собі з великими зарплатами, преміями. Це неправильно. Народ уже давно не надіється на владу, а найбільше на таких народних депутатів. Влада, в тому числі депутати, повинна служити людям. Люди повинні заставити її. Щоби були рівні з людьми, хай перейдуть на наші пенсії, зарплати мінімальні, які вони прийняли для людей, а самі отримують сотні тисяч зарплати і премії, а потім кажуть, що вони розуміють людей, співчувають нам. А як керують?

Газета «Рідний край», колишня районка в Сторожинці, друкує в кожному номері або через номер суцільний позитив про Заремського. Аж гидко. Самі себе хвалять у газеті й заставляють керівників підприємств, організацій, установ, щоб їхні підлеглі передплачували. Лізуть простому люду в кишені, але про нас, простий людей, не пишуть, а возвеличують тільки себе, владу. Гидотно.

Наприклад, за 25 років моєї роботи на ФАПі в селі Ясени ні разу не приїхали і не написали статтю про медпункт, а тільки позитив, який скаже їм написати староста. Куди і до кого поведе, про те напишуть. Коли це все закінчиться? Давно немає Сторожинецького району, ради, адміністрації. Приміщення займає керівництво Сторожинецької територіальної громади. Давно немає комуністів при владі, а залякують людей так само, як і залякували. Їм потрібно тримати людей у покорі і нав’язувати нам себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всі ФАПи Сторожинецької громади закривають: не забули і про фельдшера Валерія Крушніцького із села Костинці

 Але надворі 2022 рік, третє тисячоліття, інший час, демократичніший, вільніший у думках і діях, аніж вважають чиновники. Чому з нами так поводяться? Ми ж не худоба, а люди, демократичне суспільство.

Валерій КРУШНІЦЬКИЙ,

колишній зав ФАП с.Ясени, фельдшер вищої категорії, ветеран праці, ліквідатор аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід Чорнобиля третьої групи, безробітний Костинці

Джерело: газета Відродження. Номер від 1 грудня 2022 року.