Гряде третій Спас – хлібний

Здавна, традиційно і здебільшого в селах його відзначали і відзначають 29 серпня, у день Перенесення нерукотворного образу Господнього

Спас хлібний не менш значимий і шанобливий, аніж два попередніх – Спас медовий і Спас яблучний. Назву ж хлібний благословили самі Небеса – як справедливі свідчення поваги до хліборобської праці на святій землі, яка на віддяку самовідданим трудам селянина дарує і своє найбільше багатство – хліб насущний, який був і вовіки буде вершителем нашого життя.

Як правило, на хлібного Спаса пекли пресмачні буханці, що духмяніли від хати до хати на цілі кути, а ще готували пироги із щойно зібраного жнива.

І ось ще підмічено: якщо на хлібного Спаса на водоймах спокій, то й осінь буде золотою та погідною. 

А тимчасом літо красне ось-ось передасть владні вішки господарювання у природі наступній порі, яка все дужче заявляє про свої права. Як, приміром, тим, що левадами та над водою вже пливуть густі тумани. Як було в усі пори. Але як підмічено в образі цих ознак є завжди щось нове, щось неповторне. Воістину це так, адже в природі ніщо не повторюється в Богом благословенному їй образі. Всюди: на щойно зораному під посів озимини лані, у лісах та перелісках, де лист опалий густо устеляє стежки-доріжки, все-все, що бачить око.

Воістину гарна і неповторна ця краса, яку знаменує Спас хлібний, коли з печі щойно вийняли спечені буханці, що духмяніють від хати до хати, від кута до кута.

Іван Агатій, заслужений журналіст України