"Хочеш отримати житло, висели/розстріляй його попереднього власника": турбота радянської влади про інвалідів так званої «Великой Отечественной войны» у Чернівцях була вдаваною

До Міжнародного дня людей з інвалідністю  дослідник  діяльності опору ОУН-УПА на території Буковини Василь Мустеца  опрацював документи із архівів радянських спецслужб, які засвідчують реальне ставлення комуністичної влади до потреб інвалідів у післявоєнних Чернівцях.

 Вже на початку березня 1945 року до Чернівецької області прибуло «на жительство» більше 1000 інвалідів війни, з яких у Чернівцях осіли 534. Частина з них прибули за своєю власною  ініціативою, частину сюди відрядили різні радянські установи (напевно, щоб не муляли очі  керівництву). 

Здавалося, що радянська влада мала б створити гідні умови для проживання принаймні для інвалідів з числа офіцерів. 

 Однак кількість прийшлого люду була настільки великою, що вільних квартир для усіх, звісно, не вистачало. Навіть після передвоєнного переселення з території Буковини десятків тисяч етнічних німців, втечі румунських чиновників та знищення нацистами значної кількості місцевого єврейського населення.

 Важкі умови проживання інвалідів війни навіть стали  предметом окремої доповідної, яку 20 лютого 1946 року підготував  начальник управління НКГБ Чернівецької області полковник Решетов (подається нижче).

У Києві на підставі цієї доповідної, але цього разу вже за підписом Народного комісара держбезпеки Савченка, підготували інформування у ЦК КП(б)У Хрущову та у Раду Міністрів УРСР Коротченку про ситуацію із ставленням місцевої влади до інвалідів.  (нижче на фото).

 Документ уповні передає дух епохи, який панував в Чернівцях того часу. Запрошуємо до вдумливого читання.

 Незабаром, усього через два місяці, з Чернівців виїхало більше 20 тисяч євреїв. (Колись, можливо, ми ще розповімо про обставини тієї «евакуації»). Тільки після цього, стан справ із житлом для управлінців в Чернівцях, напевне, трохи покращився. Схоже, до хрущовських новацій у державній житловій політиці, принцип, яким керувалася радянська влада, був наступним: щоб надати комусь житло, необхідно когось із нього виселити/розстріляти.

 В умовах нинішньої війни, як зріле суспільство, маємо особливо важливе завдання: гідно подбати про інвалідів, які втратили здоров'я на війні з російськими окупантами, щоб не упобнюватися агресору та не допустити ексцесів, згаданих у публікованому тут документі. Воешті саме ставленням до людей з особливими потребами вимірюється рівень цивілізованості і зрілості громадянського суспільства.

Василь Мустеца 

дослідник  діяльності опору ОУН-УПА на території Буковини