Чому черешні яскравіші вишень, коли мід стає отрутою, а мак наркотиком, або інші мексиканські хімічні мар'ячі від колективу "буковинських бразильців"

Хімія у звучанні мар'ячі. Як додати хімічним формулам мексиканської краси та гостроти

«Цікаві задачі в бразильському стилі» - серія неординарних збірників задач з хімії, започаткована чернівецьким науковцем Володимиром  Ткачем, яка дозволяє дивитися на той чи інший хімічний процес через призму його важливості для життєдіяльності людини, тієї чи іншої історичної події, що зводить нанівець стереотип про хімію як про «нудну послідовність формул речовин та рівнянь їх реакцій»!

В них трапляються навіть задачі з неймовірно неординарними умовами – наприклад, задача про рукопис Войнича на тему «Феноли», про законодавство Османської імперії щодо випічки домашнього хліба – на  тему «Альдегіди та кетони», про павука каракурта – на тему «Амінокислоти і білки», тимчасом як в темі «Халькогени» на нас чекає задачка про Чорне море! Неординарними є і деякі збірники в цілому – такі як «Хімія і футбол», де футбол розібрано з хімічної точки зору до найдрібніших деталей. 

Але родзинкою на торті є підсерія збірників «Співоча хімія», що перетворилася на хіміко-музичну феєрію мандрів! Є збірники як про рідні українські пісні (з яких написані вже три, а четвертий знаходиться у розробці!), так і про пісні різних народів світу. Один із них присвячений сонячній та гарячій Мексиці та її народній музиці.

«Мексиканський музичний куб» вийшов з-під пера чернівецького «хіміка-лірика» Володимира Ткача на чолі групи авторів – вчителів Чернівецького Міського ліцею №5 «Оріяна» Марти Василівни Кушнір та Тетяни Георгіївни Мінакової і Тетяни Володимирівни Петрусяк – заввідділу сольного і хорового співу Чернівецької Музичної Школи №1. Команда авторів вкотре спрацювала на чисті 12 балів. Злагоджено, як у мексиканському мар’ячі – скрипалі, трубачі та гітаристи! 

В першу чергу «буковинський бразилець» зі співавторами приємно здивував вибором репертуару – жодна із 27 використаних пісень не відповідає загальноприйнятому «клішованому» образу латиноамериканської музики як ритмічної, але примітивної. Послухаємо кожну із використаних композицій – вона ритмічна, але аж ніяк не примітивна. Все-таки тут ми маємо справу із мексиканським фольклором та мексиканським ретро, найвідомішими мелодіями якого на наших теренах можна вважати «Bésame mucho”, “Cielito lindo” i “Historia de un Amor”. Хоча є ще вальс «Sobre las Olas» (Над хвилями), який ми більше знаємо в інструментальному варіанті і «Кукарача», яка не зовсім мексиканська (мексиканський фольклор її просто «просунув у маси», але не створив, а асимілював)! І дарма! Мексиканська музика повна шедеврів і підбір репертуару це прекрасно проявляє! 

Збірник складається з трьох розділів, кожен із яких складається із 36 завдань, побудованих на основі 9 пісень. В «Мексиканському кубі» пісні упорядковано за ритмом. Кожен із розділів відкриває сон-харочо, за яким йдуть дві ранчери через ще один сон. Болеро – найвідоміший мексиканський ретроритм, очікує нас на п’ятій та шостій піснях. Надалі, після двох ранчер розділ завершує сон-харочо, що остаточно вводить учня в пристрасно-святкову атмосферу традиційного мексиканського містечка, в якій вчити хімію стає набагато веселіше! Особливої уваги заслуговує вибір знаменитої «Ґранади» мексиканського композитора Аґустіна Лари в якості другої пісні другого розділу, четвертої пісні того ж розділу, якою стала композиція «Las Chiapanecas», що ми її чули в одній із серій «Тома і Джеррі», а також цитування у третьому розділі пісні про Монтеррей – столицю штату Нуево-Леон, про який кожен із нас читав у «Вершнику без голови»!  

  Але навіть із неординарним підходом до вибору репертуару це не найголовніше з того, чим дивує у збірнику «буковинський бразилець» із колегами.

Головною родзинкою в ньому є все-таки матеріал з хімії, його побудова на основі пісні та інтеграція з іншими предметами – в першу чергу з біологією та математикою! 

Вже з першої задачі з точки зору хімії описуються згадані у піснях у різних аспектах лікарські та кулінарні рослини, та їх хімічні складники – лаврова кислота з лаврового листа, а також вже згадана в інших збірниках попередньо ангельська кислота та її солі ангелати! Надалі, у першому розділі крізь призму пісень наводяться головні хімічні складники меду і наводиться пояснення, коли і чому мед може стати отруйним, описується хімічний склад текіли і як туди втрапляє метиловий спирт. Також описується отрути, які можуть підстерігати у кактусі та деяких видах алое, черешневих та вишневих кісточках. З особливою цікавістю пояснюється з хімічної точки зору яскраве забарвлення черешень у порівнянні з темнуватим вишневим. Не оминають автори і тем золочення поверхонь і хімічного складу сліз, а також сполук, що надають характерного запаху лілії і характерного наркотичного ефекту маку. 

У   другому розділі ця тенденція задається надалі. З хімічної точки зору розбираються півнячі бої, а також хитрощі, на які йдуть власники бойових півнів задля перемоги. Вже згадана «Ґранада» фундаментує задачі про хімічний склад гранату (і навіть наводиться походження і буквальне значення традиційної назви цього плоду – Punica granatum – «зернистий плід із Карфагену»). Хімічний склад гарденії, кориці та гвоздики, зброярського пороху і навіть грошей (монет та банкнот) – ось про що учень може дізнатися зі збірника. Вводиться важливе поняття про ювелірну пробу срібла, і учень починає розуміти, що означає «925» у назві відомої марки мінеральної води. Наприкінці розділу наводяться задачі, що, через призму пісні, вводять учня в курс грозоутворення і хімічного складу улюблених з дитинства цитрусових плодів, а також фігових плодів.

Третій розділ розпочинається запальною патріотичною піснею, на мотив якої описуються задачі, пов’язані із найважливішими мексиканськими хімічними досягненнями – а саме – відкриттям Ванадію, контрацептивами, інсуліном у капсулах та дослідженням стійкості озонового шару, що дало міжнародній групі вчених, що включала мексиканця Маріо Моліну Нобелівську премію.   Надалі йдуть задачі на тему виплавку чавуну і сталі, фіксації атмосферного азоту, хімічного складу вин, коштовних каменів і традиційних мексиканських алкогольних напоїв, про які я чую мало не вперше (наприклад, посоль – горілка із какао-бобів, кукурудзяне пиво техуїно, тростинна витяжка торіто та мексиканський ром чаранда). Збірник закінчується патріотичним соном-харочо, на мотив якого описуються задачки про пов’язані так чи інакше з хімією цікавинки на мексиканську тему – про активність мексиканських вулканів, про склад отрути ящірки мексиканського отрутозуба та гриба мексиканського псилоцибе. Згадуються і острови Ревілья-Хіхедо у Тихому океані, які вважаються «мексиканськими Ґалапаґосами», з огляду на їхнє біорізноманіття. 

Як і в інших збірниках зі «Співочої» серії «буковинський бразилець», «диригуючи» авторською групою, показує свою пристрасть як до музики, так і до хімії. А! І ще до математики, історії та географії. І учні 9 – 11 класів шкіл та студенти хімічних та нехімічних вишів обов’язково матимуть надзвичайно приємні враження від збірника задач «Мексиканський куб» і з нетерпінням очікуватимуть на велику роботу або серію робіт, об’єднаних темою «хімічного країнознавства». 

А для цього їм потрібно всього трішки – декілька років копіткої роботи і творчий запал. 

І ще! Варто було мені прочитати збірник до кінця, мені одразу захотілося відвідати Мексику одразу після нашої Перемоги! Жаль тільки, що це навряд чи вийде!

к. х.н. доц. кафедри хімії 

ЖДУ ім. І. Франка

В.В. Листван

Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua