Чернівці зачищають від останніх живих свідків славетного минулого міста і його яскравих у минулому мешканців
Міська влада повідомила про намір зрубати на Кафедральній вулиці шість велетенських каштанів. Хоча пеньки від них поки залишать.
Поодинокі вісімдесяти-, а подекуди навіть столітні дерева на чернівецьких вулицях, у парках та скверах направду залишаються єдиними живими свідками бурхливих подій в історії міста: воєн, зміни влади, депортацій, геноциду... У затінку цих дерев могли проходити не тільки земні володарі - королі, митрополити, політики, військові і дипломати. Спекотного дня прихисток під ними могли знаходити Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Траян Попович, майбутній Пауль Целан чи Вернон Кресс. Зовсім скоро в силу різних причин усе це піде у небуття. Точнісінько так, як кілька років тому пішла у небуття Петерова ялина, а незабаром піде чийсь каштан.
Можливо той самий, образ якого у повісті "Перше життя" зафіксував для наступних поколінь вже згаданий Вернон Кресс (Петер Демант).
"Пам'ятаю ще ті далекі часи, років вісімдесят тому, коли вихід із міста, відвідування парку чи власного саду означали зустріч із природою. Навіть у зелених міських кварталах було повно птахів, оскільки основним засобом пересування служили візники. Кілька сотень машин ще не витіснили чотириногу тягу, і вечорами птахи створювали музичне тло на тихих вулицях, де тоді ще ніхто не думав про те, що можна набридати сусідові або перехожому якимись механічними джерелами звуків, нехай би це був патефон або радіоприймач, що тільки-но з'явився. Іноді, щоправда, хтось за відчиненим вікном нескінченно і старанно повторював гами та інші вправи на фортепіано, але, як правило, у мінорних тонах.
У центрі, де стояли могутні каштани, було царство ворон - вони гніздилися у парку навколо кафедрального собору. На багатолюдній Панській вулиці іноді гриміли постріли: якийсь літній чоловік з висячими вусами, у селянському вбранні - білих полотнянях штанях в обтяжку і гарно вишитій сорочці навипуск, підперезаний широким, у візерунках, ременем, - палив зі старої двостволки в бік каштанів. Навколо нього збирався натовп роззяв, які голосно обговорювали кожен постріл – мисливець рідко промахувався".
Які ще життєві історії бережуть старі чернівецькі дерева, насаджені попід вікнами міських кам’яниць? Скільки родинних переказів пов’язано з цими німими свідками минулого? Відповіді знають члени чернівецьких сімей, давно розсіяних світом. Загал довідується про них випадково. Хто знав би дивовижну історію, яку приховувало струнке дерево на вулиці Главки, якби Вернон Кресс не розповів її у «Першому житті»? А починалася вона з посадженого у дитинстві деревця: Петерової ялинки. Чи каштана, якому тепер залишилося жити лічені дні, у кращому випадку тижні.
Юрій ЧОРНЕЙ
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
