Анатолій Гоженко: «Моє рішення виважене і ґрунтовне, воно базується на управлінському та науковому досвіді»
Після нещодавніх виборів Чернівецького міського голови в Чернівцях знову вибори.
Локальні, але не менш важливі для життєдіяльності та репутації міста, бо йдеться про медичний університет, де невдовзі обиратимуть нового ректора. Ми розмовляємо з одним із кандидатів, маститим та солідним науковцем і управлінцем, здатним змінити життя Буковинського державного медичного університету на краще.
Це Гоженко Анатолій Іванович - доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України. Сьогодні - директор Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту". Він один з провідних учених у галузі клінічної патологічної фізіології. Засновник української школи клінічної патофізіології та патофізіології нирок. У 2016 році обраний президентом Наукового товариства патофізіологів України. Закінчив Чернівецький медінститут за спеціальністю лікувальна справа.
Анатолій Гоженко опублікував понад 1 700 наукових робіт, 70 монографій, 7 підручників, 6 навчально-методичних посібників. Створив міжнародну наукову школу "Патофізіологія водно-соляного обміну та функції нирок", до якої входять 66 учених найвищої кваліфікації з України, Росії, Польщі, Канади, США, Індії.
Керівник та консультант з підготовки 110 докторів і кандидатів наук. Це число перевищує навіть показники деяких університетів загалом. Його теоретичні розробки практично реалізовані у 18 методичних рекомендаціях і 80 авторських свідоцтвах і патентах.
Почесний професор кількох українських та зарубіжних вишів. Що ж, йому слово.
- Анатолію Івановичу, для багатьох, хто вас знає, обізнаний з вашими діловими якостями та науковим доробком, ваше рішення балотуватися на посаду ректора Буковинського державного медичного університету очікуване. Але хотілося б знати, яка ваша мотивація?
- Чернівецький медичний інститут, а нині це Буковинський державний медичний університет - моя альма-матер. Таке не міняють. Тут я пропрацював 17 років, пройшовши шлях від аспіранта до завідувача кафедри. Саме тут здобув наукові ступені кандидата та доктора медичних наук, підготував своїх перших учнів.
Усе життя я працюю у сфері охорони здоров'я, в університеті, у галузевій медицині, і ніколи не переривав зв'язків з рідним колективом, намагався бути йому корисним. Усюди, де б не був, згадував рідний інститут добрим словом, утверджуючи його високе реноме в наукових та університетських колах. Для одеських колег - я чернівецький, хоча давно працюю там.
- Як людина ґрунтовна ви, напевно, йдете на посаду ректора зі своїми заготовками та стратегією. Які вони?
- Життєвий досвід, наукові здобутки дають мені змогу сьогодні прекрасно бачити основні завдання БДМУ, вибудовувати успішну стратегію його розвитку.
Найперше, наш університет має стати лідером серед українських вишів. Його рейтинг у світовому освітньому середовищі має постійно зростати, як і рівень професійної підготовки лікарів.
Моя програма - це власне бачення майбутнього університету, у якому ми разом із шановними колегами зможемо зберегти добрі традиції та розвинути основні напрями діяльності, зреалізувавши спільну формулу успіху. Буковинський державний медичний університет впродовж останніх років займає гідне місце серед провідних медичних вишів, але нам уже, а вірніше ще вчора, потрібно переключитися на підготовку фахівців майбутнього.
В умовах глибокої конкуренції лише чітка, зрозуміла та доступна дорожня мапа, зав'язана на командній роботі та консолідації освітньої, науково-дослідницької, лікувально-діагностичної роботи дасть змогу зреалізувати ці амбітні завдання.
Я балотуюся на посаду ректора з однією метою - вивести БДМУ в лідери. Зробити його сучасним, конкурентоспроможним науково-освітнім центром, що забезпечує стійке відтворення медичних кадрів. Центром модернізації вищої медичної освіти в Україні.
- Який вигляд це матиме покроково? Поясніть нашим читачам і колективу університету - людям, які вас обиратимуть.
- Я переношу на матрицю майбутньої роботи на посаді ректора БДМУ власні життєві принципи. Ось у чому вони полягають. Викладач і студент - найважливіші суб'єкти науково-освітньої діяльності. Принцип "не нашкодь" - наріжний камінь нашої роботи.
Стійкість та динамічність освітньої та наукової діяльності мають мати оптимальне співвідношення, як і фундаментальні та прикладні дисципліни та наукові дослідження.
Кадровий потенціал університету у своїй роботі має керуватися соціально орієнтованими і технологічними підходами. Поєднанням традицій та інновацій, вимог та можливостей, свободи та відповідальності в прийнятті та реалізації рішень.
Заробітна плата має бути достойною і співвідноситися з працею. Як і раціональний підбір з розстановкою кадрів та зі створенням для них ефективної системи мотивації для кар'єрного зростання.
Украй важливою є свідома, демократична, ефективна і мотивована співучасть кожного у реформуванні університету. У роботі на збереження та примноження його авторитету і підвищення репутації співробітників у регіоні, країні, світі.
- Вимоги справедливі, але водночас й амбітні. Який інструментарій ви плануєте задіяти для таких завдань?
- Інструменти досягнення цілей мною визначені такі. Найперше, взаємодія з регіональними органами управління, освітніми та медичними організаціями і підприємствами з використанням механізмів державного, державно-приватного та приватного партнерства.
Необхідно створити всі умови для отримання БДМУ статусу національного. А це професійна, практико-орієнтована освіта, заснована на технологіях майбутнього та збереженні традицій.
Крім того, це забезпечення пріоритетного розвитку наукових і клінічних шкіл БДМУ та відтворення системи кадрового резерву. І що важливо - це забезпечення фінансової стабільності і довгострокової соціальної стійкості університету.
Це внесення необхідних коректив за такими напрямами як освітня діяльність, науково-дослідницька діяльність, медична діяльність, кадровий потенціал, фінансово-економічна діяльність, соціальна діяльність.
- Анатолію Івановичу, як плануєте розвивати саме освітню діяльність БДМУ?
- Через управління змістом освітніх програм з урахуванням думок стейкхолдерів. Через вдосконалення багаторівневої системи безперервного розвитку профільної освіти, орієнтованої на підготовку кадрів, затребуваних як у практичній охороні здоров'я, так і у науковому середовищі.
Важливою є і гармонізація теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти з вимогами ринку, а також дуальна освіта. Поряд із широким використанням інноваційних та імітаційних методів навчання, науково-дослідного компоненту, персоніфікованих дистанційних технологій, електронних ресурсів.
Одним із головних завдань є підвищення ефективності та якості в підготовці кадрів вищої кваліфікації відповідно до потреб регіону та роботодавців. Впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес. Система оцінювання професійної компетенції випускників, розвиток навчально-методичної та матеріально-технічної баз.
Невідкладним є і вдосконалення видавничо-поліграфічної бази, аж до впровадження онлайн-підручників, у поєднанні з міжнародним стажуванням, скопусом, осучасненням системи підготовки кадрів. Через розширення спектру спеціальностей та спеціалізацій, відкриття спеціалізованих центрів, так звана вузька спеціалізація.
У моїх планах також організація центру "Віртуальний вуз" та гармонізація навчальних планів з досвідом провідних європейських університетів. А ще - вихід на навчально-виробничі практики на закордонних підприємствах і установах.
- Але у своїй роботі, зокрема науковій, ви завжди робили наголос на науково-дослідницькій діяльності. У Чернівцях це теж буде генеральною лінією?
- Науково-дослідницька діяльність є ключем успіху. А це модернізація системи планування і управління науковими дослідженнями, просування власних наукових і науково-практичних журналів до міжнародних баз цитування, збільшення активності публікацій професорсько-викладацького складу.
Невідкладним є забезпечення відповідності наукового процесу міжнародним стандартам якості, створення електронної бази установ - покупців наукової продукції. І водночас активне, мотивоване залучення студентів всіх рівнів до роботи студентського наукового товариства у гуртках та інших об'єднаннях.
Як і створення ранжованого переліку обладнання, необхідного для переходу на якісно нові рівні досліджень, зокрема лабораторних. Просування університету як провідного наукового центру, та визнання досягнень кожного науковця є однією з головних цілей, як і його присутність у провідних наукометричних базах.
- Наукова конкуренція, особливо в галузі медицини, у світі стрімко загострюється, це те, над чим доведеться працювати і вам.
- Абсолютно правильно, міжнародна діяльність буде важливим аспектом у моїй роботі. Розпочну з напрацювання стратегії міжнародної діяльності через налагодження співпраці з представниками іноземних держав щодо організації освітньо-наукових заходів. І тут важливим є виконання умов укладених договорів про міжнародну співпрацю та акредитація в європейському акредитаційному агентстві.
А в цьому контексті і розширення профорієнтаційної роботи серед іноземних громадян через співпрацю з посольствами, міністерствами охорони здоров'я та освіти.
Головне - підвищення індексу активності БДМУ на світових освітніх ринках. А ще формування банку лекцій за освітніми програмами англійською мовою. Потрібно всіляко підтримувати талановитих людей. Запустити проєкт "БДМУ - англомовний університет". Запровадити практику стажування персоналу з відривом від навчального процесу. Максимально сприяти підготовці молодих кадрів - докторів філософії і докторів наук. Зайнятися впровадженням університетських проєктів - "Школа молодого викладача" та "Школа методиста".
- Для колективу, який за вас голосуватиме, дуже важливим, а для декого і головним, є питання соціального захисту, зарплат. Які наміри щодо цього?
- Соціальний захист працівників - невід'ємна частина спільного успіху. На часі формування в БДМУ прозорої системи планування і використання ресурсів. А з ним і створення ефективної бюджетної стратегії університету для забезпечення стабільного розвитку, створення фінансових резервів.
Потрібно братися за розроблення потужної стратегії із залучення фінансових ресурсів, за комерціалізацію інтелектуальної власності університету. Ну і, зрозуміло, за пошук альтернативних джерел фінансування.
Необхідно напрацювати механізм диференційованого підвищення посадового окладу та надбавок для працівників, а також впровадження ефективної системи їхнього оздоровлення.
Забезпечити фінансування на заохочення авторів статей у закордонних виданнях, оплату їхньої участі в тренінгах, семінарах, конференціях, фінансову підтримку друку кращих монографій та підручників.
Я великий противник плинності кадрів, і буду цьому активно протистояти, роблячи акцент на забезпеченні соціального захисту працівників пенсійного віку та наданні житла молодим співробітникам університету.
- Ваші плани вимагають модернізації університету, покращення його матеріально-технічної бази. Правильно?
- Це буде дуже важливим сегментом у моїй роботі, у разі обрання мене ректором. Необхідне збалансування наявних обсягів інфраструктури з витратами на її утримання, пошук додаткових можливостей її використання. Буковинський державний медичний університет негайно потребує прискорення розвитку клінічної бази, будівництва нового навчально-лабораторного комплексу, розвитку автоматизованої системи управління.
Невідкладним питанням є діджиталізація університету, створення нових онлайн-студій для читання та запису лекцій.
- У який спосіб ви збираєтеся розширювати поле медичної діяльності БДМУ?
- Найперше, через розвиток регіонального співробітництва та підвищення ефективності надання медичної допомоги клінікою університету. Через вдосконалення співпраці клініки університету з державними лікувально-профілактичними закладами та медичними установами всіх форм власності Буковини.
Маю намір створити низку університетських клінік з числа переданих державних і муніципальних установ охорони здоров'я. Матеріально-технічна база та кадровий потенціал клініки університету може і має використовуватися для науково-дослідницької, освітньої та лікувальної діяльності.
Одночасно повинна активно працювати консультативно-діагностична поліклініка, яка має стати клінічною базою університету. Її необхідно трансформувати в ресурсний центр в області розробок і впровадження передових медичних та інформаційних технологій в охорону здоров'я, біомедицину, екологію тощо.
- Але все це вимагає розширення джерел фінансування.
- І досягнення фінансової стабільності університету на тлі забезпечення фінансово-матеріальної задоволеності персоналу. Необхідно радикально збільшувати обсяги фінансування університету з позабюджетних джерел за рахунок розширення спектру освітніх послуг, збільшення контингенту іноземних студентів, посилення діяльності як структурних підрозділів, так і малих інноваційних підприємств.
Через державно-приватне партнерство ми маємо вийти на активну розробку інвестиційних проєктів. Потрібно збільшувати доходи і від позабюджетних освітніх послуг. Працювати над вдалими грантовими можливостями у сфері науково-дослідних робіт, а також стимулювати проведення клінічних досліджень.
Ми маємо всіляко залучати спонсорські кошти на проєкти розвитку вишу, працювати над створенням системи маркетингової діяльності, яка забезпечує затребуваність освітніх та медичних пропозицій університету. І це лише головні тези програми, яку я собі напрацював.
- Ну що ж, Анатолію Івановичу, залишається побажати вам успіху, рейтинг і життєвий доробок - хороший стартовий капітал.
- Наостанок хотів би зазначити, що я дуже високо оцінюю потенціал усього колективу університету. А тому сподіваюся, що разом з такою потужною командою ми зможемо забезпечити процвітання Буковинського державного медичного університету та високі стандарти в оплаті праці кожного.
Сергій СУЛИМА.
На знімку: Анатолій Гоженко, Чернівецький медуніверситет.
Фото автора.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буковинський державний медичний університет змагається за присвоєння звання національного
