Аграрії Буковини рекордно збільшать площі під гречкою
Про це повідомив заступник начальника управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА Богдан Бойчук, пише molbuk.ua.
За його словами, наразі в області засіяно близько 38% до запланованої площі. Але несприятлива погода квітня змістила дати посіву.
Богдан Бойчук, заступник начальника управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА
Наразі посівна в самому розпалі, розпочався посів ярих культур. Посіяно лише 38% до запланованої площі засіву пізніх ярих культур. Структура змінюється, адже все залежить від того, чи зможе техніка заїхати на територію. Дощі минулого місяця змістили нам план посіву на травень, проте і зараз ще не пізно засівати землю. Тому всі фермери, підприємства повним ходом проводять посів.
Богдан Бойчук запевняє, що хвилюватися за врожай не варто: «Урожай буде, він повинен бути. Робиться все для того, щоб завершився посів. Наступні тижні за планом буде хороша погода, тому посів буде продуктивним. У нашому регіоні війна на роботу фермерів не так сильно впливає, як минулого року. Паливо-мастильних матеріалів, насіння, засобів захисту вдосталь. Воєнні дії на нас сильно не впливають, на щастя, сильно впливають погодні умови».
Друга посівна кампанія під час повномасштабної війни триває. Аграрії працюють в усіх областях України. Дещо затримують темпи дощі, однак це не найбільша перешкода. Цього року фермери постали перед новими труднощами – необхідність розмінування земель, брак коштів на польові роботи та загальне зменшення посівних площ.
У Всеукраїнській аграрній раді вважають, що посівна кампанія 2023 року, попри звільнення територій, окупованих торік, може стати ще складнішою, ніж попередня. З якими ще труднощами нині борються аграрії, скільки вже засіяли та на які результати очікують – у матеріалі.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, аграрії на кінець квітня засіяли вже понад 700 тис. га зернових та зернобобових культур
Бракує коштів на польові роботи
Цьогорічна посівна кампанія вже, вочевидь, складніша навіть, ніж попередня, коли бойові дії в Україні велись на більшій територій. До такого висновку дійшли у Всеукраїнській аграрній раді. І найбільшою перешкодою для фермерів стали навіть не міни та артснаряди ворога, а брак коштів на польові роботи, інформує Центр громадського моніторингу та контролю. Усе через провальні продажі українського зерна за кордон, спричинені блокадою морських портів росією. Тож нині фермерам бракує коштів навіть на закупівлю добрив.
«Здійснювати польові роботи можна, якщо є можливість закуповувати всі складові, що необхідні для посіву. Це й мінеральні добрива, й засоби захисту рослин, і посівний матеріал. І фактично ми зазначаємо, що протягом 2022 року ще певні запаси в товаровиробників були, то 2023 року закінчилися. І вони не отримали додаткового фінансування через можливості реалізації своїх зернових», – зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Зерно, з його слів, від початку повномасштабної війни аграрії продавали або собі у збиток, або ж за собівартістю. До того ж за сукупністю факторів (економічні чинники, проблеми з логістикою, подорожчання розхідних матеріалів), посівна цього року здорожчає на 19% і загалом обійдеться у 230 млрд гривень. Попри це, в аграрній раді сподіваються, що на кількості засіяних площ це не позначиться.
Війна забрала посівні землі
Водночас обсяги посівних площ відчутно зміняться через замінованість земель. Хоч посівна вже триває, та розмінування забруднених снарядами ділянок ведеться щодня. Прогнози щодо загальної кількості засіяних земель поступово гіршають. Ще у березні в Комітеті аграрної та земельної політики передбачали, що цього року в Україні засіють приблизно 22 млн га площ (наприклад, довоєнний показник становив 29 млн га). Нині експерти оцінюють обсяги цьогорічної посівної у 19 млн га. Утім, і цього буде достатньо, аби забезпечити зерном і Україну, і зовнішні ринки.
- Це фактично дасть досить хороші показники щодо врожайності, враховуючи воєнний час. За показниками маємо повною мірою вийти як на забезпечення продовольчої безпеки всередині країни, так і мати можливість претендувати на експорт, – вважає Д. Марчук.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, аграрії засіяли вже понад 700 тис. га зернових та зернобобових культур: ярого ячменю – 436 тис. га, ярої пшениці – 142,8 тис. га, гороху – 84,7 тис. га, вівса – 53,6 тис. га, проса – 0,7 тис. га.
Про посівну на Буковині
Чернівецька область вважається тиловою, тому має забезпечити як власні потреби, так і поділитися зі сусідами. Посів сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств урожаю 2023 року на Буковині очікується на площі 312,5 тис. га. Це – на 3,7 тис. га більше, ніж минулого року. Таку інформацію розповсюдила на своєму сайті пресслужба Чернівецька ОВА.
Весняного посіву передбачається 225,5 тис. га. В тому числі:
- 84,3 тис. га ярих зернових культур;
- 80,3 тис. га технічних культур;
- 49,2 тис. га картоплі та овочевих культур;
- 11,7 тис. га кормових культур.
Під урожай 2023 року з осені минулого року також посіяли 53,2 тис. га озимих культур.
Чиновники запевняють, що аграрії краю до посівної кампанії підходять максимально відповідально. Адже Буковина, як тиловий регіон, має забезпечити як власні потреби, так і потреби сусідів.
Степан КРАЙНЯК
Фото: із відкритих джерел
Джерело: https://pogliad.ua/news/bukovina/cogorichni-vesnyano-posivna-kampaniya-e-skladnishoyu-anizh-torik-431023
та molbuk.ua
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS



