Згідно із законом про декомунізацію, у Чернівцях мають зняти 15 меморіальних дощок

Небагато, бо, за словами журналіста й краєзнавця Юхима Гузара, у столиці Буковини можна нарахувати майже 180 меморіальних дощок. 

- Ці меморіальні дошки відображають фактично всю історію міста – австрійський період, частково румунський, а найбільше радянський, – розповів краєзнавець. – Найбільше меморіальних дощок на будівлі обласної філармонії та на одному із корпусів ЧНУ ім. Федьковича – математичному факультеті. Там, зокрема, є дошка, яка нагадує, що тут один рік навчався Іван Франко.

Серед імен, увічнених на меморіальних дошках, які повинні зняти, – Карл Терлецький (секретар Буковинського підпільного обкому компартії Румунії), Сергій Канюк (разом з однодумцями заснував у Чернівцях компартію Буковини), Єфстафій Сорофтей (вірний помічник секретаря Центрального комітету компартії Івана Стасюка), Федір Толбухін (радянський воєначальник). 

За словами пана Гузара, найбільше дощок у Чернівцях встановлено на честь Ольги Кобилянської (письменниця часто змінювала адреси). 

- На початку Незалежності, – додає краєзнавець, – у місті встановили багато меморіальних дощок. Деякі з них спіткала нещаслива доля. Зокрема, дошки митрополиту Шептицькому, діячу жіночого руху Ользі Гузар, композитору Богдану Крижанівському (був у лавах січових стрільців) викрадали.

Дошку митрополиту Шептицькому на вулиці Андрея Шептицького встановили не так давно – вже четверту за рахунком. Перша меморіальна дошка митрополиту була встановлена на цій вулиці на початку 90-х років – тоді, коли вулиця Щорса була перейменована на Шептицького. На цій вулиці свого часу гостював Шептицький, перебуваючи у Чернівцях. Нова дошка виготовлена коштом громади собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. 

Фото автора. Чернівці.

Джерело:

Високий замок online