Земляні роботи, вирубка цінних порід дерев, зміна ландшафтних композицій, збільшення ширини доріжок, застосування сучасних будівельних матеріалів, прокладання мереж та встановлення фонтанів і торгового павільйону: експерти ГО "Інститут охорони та збереження культурної спадщини" заявили про руйнування архітектури «австрійського періоду розвитку» Чернівців

Такий висновок міститься у довідці ГО "Чернівецький міжнародний інститут охорони та збереження культурної спадщини", надісланій на адресу редакції BukNews.

У висновку ГО "Чернівецький міжнародний інститут охорони та збереження культурної спадщини" окремо відзначено бездіяльність органу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, зокрема Відділу охорони культурної спадщини, або Управління охорони культурної спадщини.

"Проведені містобудівні перетворення на території скверу: земляні роботи, вирубка цінних порід дерев, зміна функціонального призначення, історично сформованої планувальної структури та масштабних співвідношень ландшафтних композицій без врахування змін кліматичних умов і видових акцентів, збільшення ширини пішохідних доріжок, застосування сучасних будівельних матеріалів, прокладання мереж та встановлення декоративних фонтанів і торгового павільйону призвели до порушення камерності та особливого шарму архітектури «австрійського періоду розвитку» міста, а відтак традиційного характеру середовища в зоні спеціального режиму використання Центрального історичного ареалу та буферної зони об’єкта ЮНЕСКО, чим порушено вимоги Закону «Про охорону культурної спадщини»." - зазначено у довідці. 

Нагадаємо, раніше заступник Чернівецького міського голови Василь Зазуляк повідомив про те, що роботи з відновлення елементів благоустрою у сквері так званого Попівського будинку наразі майже завершені. Поадовець також розповів коротко, що вже зроблено та що ще залишилось зробити.

Наводимо повний текст інформаційної довідки, копія якої є в редакції:

"Законом України «Про охорону культурної спадщини» дано визначення понять:

буферна зона - територія навколо об’єкта всесвітньої спадщини, що забезпечує охорону цілісності та автентичності видатної універсальної цінності цього об’єкта та у межах якої встановлюється відповідний режим використання.

{Статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом № 2457-VIII від 19.06.2018}

{Стаття 1 в редакції Закону № 2245-IV від 16.12.2004}

історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

традиційний характер середовища - історично успадкований вигляд та об'ємно-просторова структура історичного населеного місця;

Постановою Кабінету Міністрів Українивід 26 липня 2001 р. N 878 місто Чернівці включене до Списку історичних населених місць України.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007р. № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007р. №661/0/1607 затверджена науково-проектна містобудівна документація - «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам’яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м.Чернівців».

Відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення і використання територій історичних ареалів, цією документацією визначено три історичні ареали в межах міста Чернівців:

1. Центральний історичний ареал  площею 550,05 га;
2. Історичний ареал «Гореча» площею 17,39 га;
3. Історичний ареал «Садгора»  площею 14,66 га.

В межах центрального історичного ареалу визначена комплексна охоронна зона пам’яток архітектури та містобудування площею  292,33 га.

Комплексна охоронна зона встановлена з метою охорони і доцільного використання унікального за своєю цінністю історико-містобудівного утворення м.Чернівців, насиченого пам’ятками культурної спадщини всіх видів, типів і категорій і створена як зона спеціального режиму використання історичного центру для збереження його індивідуального образу, цілісності і неповторності всього історичного середовища, тобто - традиційного характеру середовища, як це вимагається чинним законодавством.

На території комплексної охоронної зони зберігаються пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, тобто – ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, цінних елементів історичного благоустрою. Тут допускається регенерація, що включає реставрацію та пристосування пам’яток, збереження фонової забудови, відтворення втрачених цінних об’єктів.

Рішенням 35 сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила 19 червня 2011 року в Парижі, визначну пам’ятку архітектури м.Чернівців та всієї України, колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На виконання пункту 17 підрозділу В Конвенції про охорону всесвітньої спадщини навколо об’єкта ЮНЕСКО – Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України із врахуванням попередніх історико-містобудівних досліджень визначено буферну (охоронну) зону загальною площею 244,85 га.

Зазначені матеріали ввійшли до складу номінаційного досьє об’єкта і затверджені разом з основним об’єктом рішенням 35 сесії Комітету всесвітньої спадщини (19 - 29 червня 2011 року, м.Париж).

Використання та впорядкування буферної зони підлягає юридичним обмеженням з метою посилення захисту об’єкта культурної спадщини. Міністерство закордонних справ України у листі від 29.07.2011 №203/17-800-1525 зазначає, що відповідно до пункту 172 «Настанов» Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо застосування Конвенції ЮНЕСКО, держави повинні «… інформувати Комітет всесвітньої спадщини через Національну комісію України у справах ЮНЕСКО про їх наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи з реставрації, відновлення чи нового будівництва, які б могли вплинути на цінність об’єкта всесвітньої спадщини. Письмове повідомлення має бути здійснено якомога раніше (наприклад, до розробки основних документів щодо конкретних проектів), до початку будь-яких будівельних робіт, це дозволить Комітету брати участь у пошуку належного вирішення питання для забезпечення повного збереження значення об’єкта культурної спадщини».

Сквер - пам’ятка природи місцевого значення з різновидностями рідкісних дерев на розі  вулиць Коцюбинського та Університетської м.Чернівців розташований в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м.Чернівців, а також охоронної (буферної) зони пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Стаття 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зазначає: території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об’єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам’яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури.

Наказом Міністерства культури України від 20.04.2018 №345 затверджено Порядок інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об’єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони  та надано визначення: містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, реставрація, земляні роботи, ландшафтні перетворення на території об'єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони.

Проведені містобудівні перетворення на території скверу: земляні роботи, вирубка цінних порід дерев, зміна функціонального призначення, історично сформованої планувальної структури та масштабних співвідношень ландшафтних композицій без врахування змін кліматичних умов і видових акцентів, збільшення ширини пішохідних доріжок, застосування сучасних будівельних матеріалів, прокладання мереж та встановлення декоративних фонтанів і торгового павільйону призвели до порушення камерності та особливого шарму архітектури «австрійського періоду розвитку» міста, а відтак традиційного характеру середовища в зоні спеціального режиму використання Центрального історичного ареалу та буферної зони об’єкта ЮНЕСКО, чим порушено вимоги Закону «Про охорону культурної спадщини».

 Законом України №165-У від 20.09.2006р. ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи, яка передбачає координацію на європейському рівні політики збереження архітектурної спадщини, правові процедури охорони. Порушено гарантії на державному рівні дотримуватись рекомендацій та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, шляхом запровадження встановлюваних ними норм та принципів у своє законодавство та їх неухильне виконання.

Якість громадських просторів, міських культурних ландшафтів, архітектури та містобудування підлягають широкому громадському обговоренню згідно Інтегрованої концепції розвитку Чернівців.

Окремо слід зазначити бездіяльність органу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, зокрема Відділу охорони культурної спадщини (http://chernivtsy.eu/portal/7373-2), або Управління охорони культурної спадщини (рішення сесії Чернівецької міської ради №132 від 25.03.2021), до повноважень якого належить: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини у м.Чернівцях; здійснення основних напрямів роботи відділу з питань вдосконалення пам’яткоохоронної справи в місті; здійснення в межах своєї компетенції контролю за дотриманням Закону України “Про охорону культурної спадщини”, інших нормативно-правових актів з питань збереження пам’яток історії, архітектури, містобудування, історичних ареалів та збереження традиційного характеру історико-архітектурного культурного середовища міста органами державного управління, установами, організаціями, підприємствами незалежно від форм власності і відомчої приналежності, а також посадовими особами і громадянами; підготовка для погодження і затвердження матеріалів щодо обгрунтування на зміни (внесення, або вилучення об’єктів, що мають культурну, історичну цінність) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; організація і опрацювання у встановленому порядку програм з питань охорони культурної спадщини міста; забезпечення наукового обгрунтування щодо визначення доцільності обліку, консервації, реставрації, реабілітації, музеїфікації, ремонту та пристосування пам’яток місцевого значення, їх територій, зон охорони, внесення пропозицій з цих питань на розгляд виконавчого комітету міської ради; координація діяльності суб’єктів господарювання з охоронної та реставраційної справи.

source: http://chernivtsy.eu/portal/7373-2/informaciya-viddilu-oxoroni-kulturnoyi-spadshhini