Забезпечити умови для нересту у пониззі Дністра може скидання кубічного кілометра води з Дністровського водосховища! Уявляєте собі об'єм акваріуму зі стінками в один кілометр?

Відбулося засідання Міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи дніпровських та Дністровського водосховищ на травень 2012 року за участю представників Держводагентства, Мінрегіону, Держекоінспекції, НЕК «Укренерго», ПАТ «Укргідроенерго», Укргідрометцентру, Центральної санепідстанції, ДП «Укрводшлях», Держрибагентства, Держлісагентства та Дніпровського БУВР.
Враховуючи інформацію Укргідрометцентру щодо прогнозу водності в басейні Дніпра та Дністра у травні 2012 року, пропозиції учасників комісії щодо режиму роботи дніпровських та Дністровського водосховищ, з метою забезпечення питного водопостачання населення, підтримання екологічно-безпечного стану водосховищ, безпечних умов життєдіяльності населення, захисту від шкідливої дії вод було затверджено оптимальні режими роботи водосховищ. Оперативній робочій групі Міжвідомчої комісії було рекомендовано при необхідності уточнювати режими роботи водосховищ на основі гідрометеорологічної та водогосподарської обстановки.

З 11 квітня 2012 року, нагадаємо,  розпочато щорічний еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища. 11 квітня цього року в м. Київ відбулось засідання Міжвідомчої комісії по встановленню режиму роботи Дністровського водосховища, підчас проведення еколого-репродукційного попуску в пониззя Дністра. На основі пропозицій учасників засідання в умовах незначного об’єму весняного водопілля 2012 року, враховуючи фактичну водогосподарську обстановку в квітні та рекомендації наукових установ, було прийнято відповідний режим роботи Дністровського водосховища.

Гребля, якою перегородили річку, спричинила потребу штучно регулювати стік. Те, чим раніше клопоталась природа, відтепер лягло на плечі людей. У 80-х, поки водосховище наповнювали водою, мешканці пониззя вповні відчули на собі всі "переваги" ручного управління стихіями. Навесні 1987 р. гирло та плавні Дністра пересохли. Синьо-зелені водорості зацвіли. Молюски і равлики здохли. Чисельність водно-болотних птахів скоротилася. Мільйонна Одеса та все Нижнє Подністров'я залишилися без достатньої кількості безпечної для життя та здоров'я питної води. Адже Дністер – єдине джерело водопостачання центральної частини Одеської області, у якій розташовані міста Одеса, Іллічівськ, Южне, Білгород-Дністровський, населені пункти Біляївського, Овідіопольського, Комінтернівського та Іванівського районів у радіусі майже 100 км.

Позаяк на момент завершення будівництва єдина система водно-болотних угідь (площею приблизно 240 кв. км) деградувала, наприкінці 80-х років було запроваджено систему санітарно-промивних та еколого-репродукційних попусків з Дністровського водосховища у нижній Дністер. За лічені хвилини, щойно у греблі відкривають засувки, кожний агрегат ГЕС може скинути 200 – 250 тонн води за секунду. І це не межа. На греблі є шкала, що засвідчує об'єм відданої з водосховища води. Раніше природа влаштувала все так, що нагромаджена за рік у плавнях органіка під час весняного паводку вимивалася. Тепер, щоб промити плавні, весняний паводок імітувався штучно. Бо якщо цього не зробити, органіка не встигне розкластися, почне гнити. Проблеми з неякісною питною водою Одеса отримає якраз у розпал курортного сезону. Натомість репродукційні попуски покликані були забезпечити відтворення біорізноманіття у пониззі Дністра. Останні років десять воду з водосховища починали попускати переважно у першій половині квітня, а завершували процес зазвичай у другій декаді травня. Найвдалішим з-поміж усіх проведених у другій половині 90-х попусків водники визнають екологічний попуск 1999 року. Траплялося, що за 33 доби скидів середньодобові витрати води сягали тоді позначки 700 – 900 тонн за секунду. Успішними, тобто такими, що в повному обсязі забезпечувати відтворення риби у пониззі Дністра, науковці Нижньодністровського національного природного парку (у межах територій Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів) називають також екопопуски 2001, 2005 та 2007-го років. На засіданні Басейнової ради Дністра директор природного парку Віталій Примак якось навіть закликав створити комісію з обрахування збитків природі Нижнього Дністра у разі недотримання наукових рекомендацій щодо формування штучних весняних повеней.

Загальна тривалість попуску чинник, звісно, важливий, проте не основний. Попуск 2000 року тривав, напевно, найдовше – 46 діб. Проте успішно завершити нерестову фазу тоді не вдалося. На заваді стала аномально низька водність травня. Рибогосподарська галузь Одеської області рахувала збитки. У 2003-2004 роках водою залили лише 12-15 тис. га нерестових угідь, або 50-60%. (Для порівняння: в успішному 2001 році плавні залили на 85 %). Для повноцінного проходження нересту цього явно замало. За оптимальної температури води не менше 12 градусів за Цельсієм, велике значення має також те, яку саме кількість води скидають крізь греблю. Та й рівень води у плавнях аж до виходу малька з ікри повинен бути стабільним (28-30 діб). Необхідною для успішного нересту глибиною, яку і покликані забезпечити репродукційні попуски води з Дністровського водосховища, екологи вважають 0,5 – 0,7 м. Забезпечити її може скидання кубічного кілометра води! Уявляєте собі об'єм акваріуму зі стінками в один кілометр?