Є такий майстер, котрий світ дивує своїми килимами, ліжниками, тайстрами і запасками…

  Неподалік через дорогу пінеться габами швидкоплинна Біла Тиса а позаду ошатної хати тягнуться до неба стрімкі гори. У вайно убрані кімнаті, встеленій гуцульськими килимами, а на ліжку барвисті ліжники. До кутка під стіною притулені, потемнілі від часу, подекуди помічені черво точеною темні дірки частин розібрані кросна. Привітний господар, м’яко добираючи слова став зі мною до бесіди…

Штихи біографії

Микола Васильович Кокіш народився 12-го жовтня 1956 року у селі Розтоки, Рахівського району на Закарпатті. Закінчив Рахівську середню школу у 1973 році, а згодом (1973-1978 р.р.) – навчався у Львівському медичному інституті на фармацевтичному відділі. За професією провізор, працює у Рахівській аптеці №3, живе у селі Розтоках. Має творче покликання і рідкісний Божий дар, бо він єдиний серед чоловіків Рахівщини уміє робити всі побутуючі у Гуцулії ткацькі вироби. У здобутку Миколи Васильовича понад 500 верет, ліжників, запасок, тайстр, бисагів тощо.

  Ще у 2015 році про Миколу Кокіша методичним кабінетом Рахівського будинку культури було знято фільм «Невичерпні таланти Рахівщини» і занесено до Всеукраїнського реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини.

  … Ще в 5-6 річному віці гуцульський хлопчик почав уважно придивлятись до умілих рук бабусі та прабабусі, а відтак і сам умощувався за дерев’яний ткацький верстат. Мало-помалу маленький  Миколка так захоплювався роботою, що старенькі на власний подив зрозуміли: зі онука й правнука виросте їх послідовник, а тому всіляко заохочували хлопчину до ткацтва.

  Вслуховуючись у розповідь Миколи Васильовича, вдивляючись в окремі його самобутні вироби – все частіше ловив себе на думці, що творчість цієї унікальної людини повинна постати темою не журналістського, а дослідження й вивчення професійних музейних працівників, скажімо Коломиї, Ужгорода, Львова, Чернівців. Як підтвердження цьому, високі оцінки відвідувачів нещодавньої персональної виставки Миколи Кокіша (кінець грудня 2018 – початок січня 2019 р.р.) у Закарпатському музеї народної архітектури і побуту в Ужгороді, де експонувалось більше 60-ти робіт. Тут, зокрема відомий митець М. Белень відзначив: «Я відкрив для себе ще одного чудового майстра».

  Власне, як і кожна талановита людина Микола Кокіш талановитий у всьому. Він прекрасно грає ще й на давньому гуцульському інструменті – дримбі, співає багато народних пісень. Тож, від себе хочу щиро побажати своєму земляку – горянину творчого і плідного довголіття.

  Василь Гейніш, заслужений журналіст України.

смт. Глибока, Чернівецької – Рахіщина Закарпатської областей