Янукович бавиться з вогнем

Україна ступила на білоруський шлях розвитку. Минулого тижня Янукович не скористався шансом залишити Україну в цивілізованій Європі. Образившись на вимоги Брюсселя звільнити політичних в’язнів, він подався в Донецьк на зустріч із Медведєвим. Показово, що далі шлях президента України проліг на Кубу, де вже понад півстоліття править династія Кастро.

Президент Янукович мінливий, як і його більшість у парламенті. Рівняючись на кремлівські зорі, навіть скасували зимовий час. Ще чорнило не висохло на цьому рішенні, як провладна Рада його скасувала. Проте того самого дня, 18 жовтня, голова українського уряду Азаров зробив набагато щедріший подарунок Росії, підписавши в Санкт-Петербурзі угоду про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) в межах СНД. Хоча тепер Київ і житиме в часовому вимірі окремим життям, економічний курс слід буде звіряти з Москвою.

Відомо, що проект угоди про ЗВТ розробило міністерство економічного розвитку РФ, дбаючи, звісно, про інтереси власної держави. Путін прямо сказав українським партнерам: не розраховуйте на дешеві газ і нафту, бо Росія й надалі обкладатиме їх додатковим митом. Не буде також дешевих деревини, риби, вазеліну, парафіну і т.д. за списком, що додається. Цікаво, хто Азарову давав директиви на підписання цього документа? За такі речі можна й за ґрати загриміти, як екс-прем’єр. До речі, Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан не приєдналися до ЗВТ, рішуче відкинувши кремлівський варіант угоди.

Азаров і Путін створили ще одну «сенсацію», вирішивши здійснювати міждержавні розрахунки в російських рублях. Фінансисти стверджують: через нестабільність рубля нам буде вкрай невигідно мати справу з «дерев’яними», адже їх треба буде купувати за долари. Як і в Білорусії, рублі ходитимуть у нас паралельно з національною валютою, поступово витісняючи її. Коли Україна остаточно відмовиться від гривні, на порядку денному цілком закономірно постане питання так званого Євразійського союзу (зі столицею в Москві). Тоді знову повернуться «добрі» радянські часи, коли москвичі досхочу об’їдалися твердокопченими ковбасами, а братні республіки стояли в чергах за пшоном.

Саме в таку халепу ми надумали вступити, підписавши угоду про ЗВТ. За підрахунками економістів, у Митному союзі, який нині діє під зверхністю Москви, до російського бюджету надходить 86,5 відсотка всіх митних зборів – решту ділять між собою інші члени Митного союзу. Не забуваймо: і нинішньому, і майбутньому президентам Росії напередодні доленосних виборів потрібні яскраві перемоги. Чому не здобути їх в Україні?

Більшість українців, як засвідчують соціологи, не пов’язує свого майбутнього із СНД, а тим паче з ЄврАзійським союзом. Єдиним цивілізованим засобом, за допомогою якого народ може наразі висловити ставлення до нинішньої влади, є всеукраїнська акція «Україна проти Януковича!». Її 12 жовтня ініціював лідер політичної партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк, першим поставивши підпис під зверненням до президента Януковича. Яценюк збирає під своїми знаменами всіх, хто незадоволений політикою влади. Незважаючи на перепони, що чиняться на місцях, протягом першого тижня до акції «Фронту Змін» приєдналося понад 120 тисяч небайдужих, і їх кількість повсякчас зростає.

За результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова наприкінці вересня-на початку жовтня 2011 року, Яценюк має найбільшу популярність серед населення. Його дії частково або повністю підтримують 46,6 відсотка громадян. На другому місці йде президент Янукович (40 відсотків), на третьому – ув’язнена Тимошенко (36,4 відсотка).

А ось і зворотній бік рейтингу: лідером народної антипатії є якраз Тимошенко (її діяльність категорично не підтримують 56,7 відсотка громадян). Другу сходинку знову посідає Янукович – проти нього готові голосувати 54,6 відсотка опитаних.

Акція «Фронту Змін» «Україна проти Януковича!», що набирає сили, виявить реальний рівень довіри до нинішнього президента та його політики. Поза сумнівом, українці вміють і не бояться захищати власні права: це довели події буремного 2004 року. Януковичу не слід забувати, що головним антигероєм Помаранчевої революції був саме він. А історія має здатність повторюватися.