Як утискають україномовних в рідному місті Зеленського: історія з життя

Все своє життя я думала та говорила російською. Ця мова була рідною для мене.

Я народилась та прожила майже все своє життя у Кривому Розі. Дуже гарне та затишне місто. Тільки повітря трішки брудне, але люди того не помічають. Ще це місто має великий мінус: всі його мешканці російськомовні, а більшість з них зовсім не сприймають українську. Я теж, до того моменту, поки не почала жити в Чернівцях.

Все своє життя я думала, говорила російською. Ця мова була для мене рідною.

У школі всі уроки викладалися тією ж мовою. Вчителі навіть не намагалися переходити на державну. Навіть урок української мови проводився російською.  Наприклад: я тільки в 10 класі вивчила  назви частин мови, бо треба було здавати ЗНО.  І що таке підмет та присудок, не "подлежащее и сказуемое" я дізналася в 15 років.

Коли я стала старшою (8-9 клас), я вирішила розмовляти українською тиждень. Такий собі виклик. Коли в той день прийшла до школи, всі однокласники дивувалися, когось навіть нервувала: "Говори нормально. Хватит выпендриваться!".

Після дзвоника всі ми зайшли до класу та почали готуватися до перевірки домашнього завдання. Вчитель викликав мене до дошки, я почала відповідати не дуже гарною українською мовою (не вистачало практики), а він зробив мені зауваження та порадив на уроках розмовляти російською.

І така ситуація була не тільки в школі.

Якось я приїхала з Чернівців в гості до батьків у Кривий Ріг. Пішла купувати тістечка в супермаркеті.  Звертаюся до продавчині українською, за звичкою:

- Доброго дня. Пані, порадьте мені, будь ласка смачні тістечка.

- Что, простите? – з непорозумінням відповіла жіночка.

- Які тістечка у вас смачні? Але мені головне без родзинок.

- Галя, — звернулася вона до своєї коліжанка, - что она говорит, я ничего не понимаю. Она что - полячка?

Після цих слів я перейшла на "москальську" мову та пояснила, що я від неї хочу.

Тому, коли говорять, що утискають російськомовних, я згадую як утискали мене за українську мову. Треба ще подумати, кого і де утискають.

ЮЛІЯ ХРОМ

Джерело: https://acc.cv.ua/