Вирощую і буду, доки зможу, вирощувати гречку, яка і на наших підгірних землях родить нівроку, - голова селянської спілки «Україна» Вижницького району

Це слова голови  селянської спілки «Україна» Вижницького району Богдана Юровича Колотила, котрий під час зустрічі багато цікавого вповідає, як йому упродовж багатьох років вдається вирощувати гарні врожаї жита-пшениці. Але при цьому він обов’язково каже: «З гречкою також не розтануся. І, доки зможу, вона в числі інших зернових культур буде також головною».

Тієї земельки, яка дає колективу Богдана Юровича хліб і до хліба, всього кількасот гектарів. Але все одно керівник сільгосппідприємства неодмінно виділяє шматину-другу землі й для гречки, враховуючи важливість сівозмін.

–       Навіть не повіриш, Іване, що, як правило, для гречки виділяю так звані не угіддя, де про добрі врожаї жита-пшениці годі думати. А гречка тим часом стабільно видає по 20-23 центнери зерна з гектара.

–       У добрий час, Богдане Юровичу. А як розпоряджаєтеся врожаєм гречки, з ким кооперуєтеся, аби довести її до відповідної кондиції?

–       Традиційно з хмельничанами. Там їй дають лад, а вже готовою для використання продукцією розпоряджаємося, виходячи з власних інтересів.

То ж нехай буде гречка, яку по-хліборобськи люблять в підгірній Черешеньці…

Іван Агатій