Вибір Клічука (післямова до ювілейної пресконференції Чернівецького міського голови)
Після двох років публічного спілкування на пресконференціях, здається, я трохи краще став розуміти чинного міського голову. На сьогоднішній традиційній зустрічі за підсумками місяця з'ясувалося, що вона має ознаки ювілейної. Нинішня владна команда ратуші приступила до керування містом якраз приблизно два роки тому, хоча сам мер обіймає свою посаду на півроку більше. Тобто маємо фактично екватор каденції.
До уваги тих, хто професійно стежить за подіями в місті, десь має бути традиційний повний запис пресконференції, зміст якої тут не час і не місце переказувати. Та й, власне, немає особливого бажання. Хоча вона й видалася змістовною і цікавою. Але краще я поділюся своїми суб'єктивними враженнями від публічного образу міського голови, бо який він не на людях я не знаю.
Перший висновок з моїх дворічних спостережень: Клічук володіє ситуацією в місті. Те, що деякі посадовці, особливо ті з них, які отримували свої посади згідно з політичними квотами, як це повелося в Україні після 2005 року, часто знали проблеми регіону і міста гірше деяких старих журналістів, які десятиліттями висвітлювали життя регіону, давно секрет Полішинеля. Чинний міський голова подолав цей синдром.
Професійне журналістське око, як у досвідченого екзаменатора :) , ще здатне зауважити легке "плавання" мера в історії деяких важливих питань. Але те, що він добре знає чинний стан справ і контролює головні питання для мене не становить сумніву. Не знаю, скільки він витрачає часу на ведення справ, з ким ділить владу, радиться, кому делегує повноваження з ухвалення рішень, але те, що нічого не відбувається за спиною у Клічука, для мене очевидно. І це очевидний позитив. Особливо порівняно з попереднім міським головою.
Другий висновок: Клічук має цілісне бачення, якщо бажаєте, навіть філософію того, що він загалом робить. Можливо, деякі рішення, і особливо їхнє виконання (у стилі слона у посудній крамниці), не завжди вдало реалізуються технологічно, але те, що всі дії мера і його найближчої команди носять системний, а не випадковий, хаотичний характер, для мене очевидно.
Чернівецький міський голова не лише не приховує, а ледь не на кожній пресконференції із гордістю констатує, що у владу його делегував бізнес. Відповідно у своїх діях, на мою думку, керується принципом, сформульованим принагідно у США на початку 50-х рр.: "Що добре для General Motors, добре для країни". Не заперечуючи загалом ні успішності бізнес-діяльності міського голови, якому, очевидно, справді є чим пишатися, ні глибинної правильності процитованого постулату, не можу не вказати на одне "але".
Добре для General Motors стало так само добрим для країни тільки після того, як у середині 30-х Рузвельт повирішував її головні економічні і соціальні проблеми. Тільки після його "нового курсу", який ліквідував найбільш потворні перекоси в економіці на користь монополій, підвищив купівельну спроможність населення тощо, бізнес справді зміг стати і став локомотивом для її подальшого розвитку. Що трапилося з Америкою тоді, коли її керівники почували себе тільки делегатами бізнесу у владі, а не всіх її громадян, якнайкраще засвідчує Велика депресія.
Одразу скажу, що я не є адептом такого світогляду і філософії життя, які притаманні Клічуку. Але не тому, що можу аргументовано їх заперечити. Просто я банально не можу передбачити, що вони дадуть на виході для громади. Тому сумніваюся. Довідатися, хто з нас правий, можна буде тільки пройшовши цей шлях до кінця. І тоді реальний стан справ у місті покаже, що врешті переважить: отриманий результат, чи мої сумніви щодо того, чи правильно його визначали. (Важлива ремарка: це може стати зрозумілим, коли нас вже не буде).
Результати восьмого всеукраїнського Муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту, яким на сьогоднішній пресконференції теж приділили увагу, засвідчили: рідне місто більшість чернівчан поки сприймають як мачуху, почуваючись тут некомфортно. Водночас більше половини городян, вперше за кілька десятиліть, констатували, що справи у Чернівцях рухаються у правильному напрямку.
Ці прямо протилежні оцінки, які дивовижним чином одночасно поєднуються у світогляді більшості мешканців міста, якнайкраще визначають його нинішній хворий стан. Очевидно, що таке шизофренічне роздвоєння громадянської свідомості не може тривати вічно. Дуже швидко ми станемо свідками того, коли якась одна із двох зафіксованих тенденцій переважить іншу.
Кілька гучних успіхів ратуші, або так само її гучних провалів, остаточно визначать бік, на який схиляться шальки терезів громадської думки. І тут багато залежатиме від того, чи залишиться Роман Клічук представником тільки бізнесу у владі (не дай Боже, тільки свого і наближеного), чи зуміє перерости в представника усієї громади.
Юрій ЧОРНЕЙ
Фото С4
