Всі чернівчани від природи такі талмудисти:) (нічний BukNews)

Високоповажні ребе і відомі громадські діячі влаштували дискусію про шабат у Чернівцях. 

- Таке може трапитись лише в наших Чернівцях. Зустрічаємо біля нашої ратуші давніх знайомих та їх гостей з-за кордону. Пропоную всім сфотографуватись, - розповів цікаву історію, яка трапилася сьогодні у Чернівцях народний депутат України Максим Бурбак. -  Одразу ж виникає дискусія чи можна сьогодні це робити. Шабат же. Поспілкувавшись вирішили- кнопку на камері тиснуть не вони, а отже це сьогодні дозволено ! Ребе одразу ж підтвердив. На все про все 10 хвилин. Оцініть результат. P.S. Таки да, это настоящие Черновицы.

Довідково: (уривок з книги "Звичайна чернівецька історія" про Петера Деманта. 

"Євреї завжди становили чималу частку населення Чернівців. «Властиво, саме завдяки їм місто… зберегло свій німецькомовний характер, – наполягав Ґеорґ Дроздовський. – Без єврейських лікарів, адвокатів, комерсантів та промисловців німецький театр і загалом німецька культурна сцена були б неможливі. Для гастролей і концертів не було б тоді фінансової бази. Всі газети, за винятком національної «DeutscheTagespost», очолювалися єврейськими редакторами, незалежно від того, як вони звалися – «AllgemeineZeitung», «CzernowitzerMorgenblatt»   чи «Vorwärts», і всі книги, які завозилися в край, – як давніші, так і новинки, – потрапляли до нас завдяки євреям, за винятком книгарні Мюльдорфа та Енґеля, колишньої Пардіні». Це переважно їм адресував свої відшліфовані проповіді єванґелістський міський пастор доктор Глонді, бо для його прихожан вони були духовно занадто високими.

«Поряд із цією, цілком на німецький лад зорієнтованою публікою, було й чимало «маленьких людей», які відігравали свою роль у торгівлі і ремеслі... Коли йдеться про чернівецькі фіякри, то не без здивування можна констатувати, що віжки завжди тримали майже винятково єврейські руки, хіба що в суботу, на шабат, цю функцію, як шаббесґой,  переймав український субститут. Але ще більше здивування викликало те, що і в інших ремеслах, не рахуючи торгівлі, домінували євреї – як бляхарі, жерстяники, покрівельники…» Ця категорія чернівчан, на відміну від єврейської інтелігенції,  віддавала перевагу спілкуванню на їдиш, від якого освічені і шляхетні родини по можливості дистанціювалися.