Вперше з часів Другої Світової війни у чернівецькому храмі Найсвятішого Серця Ісуса відбувся обряд вінчання
Вперше з часів Другої Світової війни у храмі Найсвятішого Серця Ісуса відбувся обряд вінчання. “Сімейне життя – як цей костел: завжди треба вірити, що його можна відбудувати”, - сказав. О. Станіслав Смольчевський новому подружжю – Валентину та Анастасії.
Великі декоровані червоні сердечка на кожній лавочці, килим, простелений до вівтаря і два білих крісла – для наречених. А ще - “Аве, Марія” у виконанні солістки Чернівецької обласної філармонії Олени Урсуляк.
Предки нареченого походять з буковинських німців, і ходили до цього храму. А зараз батьки хлопця разом з іншими парафіянами костелу активно відбудовують цю споруду.
Костел Найсвятішого Серця Ісуса вважається найкрасивішим храмом у Чернівцях – в архітектурному плані. Але також жоден інший храм міста не зазнав такої руйнації, як цей… Але було щось особливе в тому, що така світла подія, як вінчання, відбувалася серед розбитих стін, куполів, вибитих вікон… Адже незважаючи ні на що, дух храму тут залишився. О. Станіслав, звертаючись до нарчених, порівняв сімейне життя із цим костелом:
- Коли переживатимете труднощі, негаразди, сварки, коли вам здаватиметься, що ваша родина розпадається, завжди нагадуйте собі цей храм. Коли нам його повернули, немало людей казали: а, та його вже неможливо відбудувати. І, може, нам би нічого і не вдалося би, якби самі парафіяни не вірили у те, що це можливо. І ось ми помаленьку, крок за кроком, робимо все, що у наших силах. Але при цьому завжди просимо допомоги у Бога. Так, ми звертаємося до конкретних людей, у різні інстанції, але щодень ми молимося за наш храм. Так само і ви: якщо запросите Бога у своє життя, все буде можливим.
А наприкінці вінчання священик запросив всіх помолитися Вервицю до Божого милосердя - за мир в Україні і за тих, хто захишає нашу карїну, додавши золоті слова: “Бо не можна бути вповні щасливим, коли навкруги – нещастя”.
Наталія ФЕЩУК
