Володимир Єленєв: «Збільшення асигнувань на службу дозволить нарешті подбати про її розвиток»

За яких умов швидка знову приїде до всіх; яким чином, не викликаючи карету служби «103», що у ситуації з коронавірусом багатьох лякає, отримати консультацію та пораду її спеціалістів; наскільки служба укомплектована кадрово та чи в змозі охопити вчасною допомогою всю область. Про ці та інші запитання ведемо розмову з в. о. генерального директора ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Володимиром Єленєвим, розпочавши з фінансових питань діяльності установи. 

- Якщо раніше служба екстреної медичної допомоги, як і медична галузь в цілому, фінансувалася за медичною субвенцією, то нинішнього року перейшли на фінансування від НСЗУ. Незважаючи на це, обсяги асигнувань все одно залишалися приблизно на рівні 2019 року, що не давало жодної можливості до розвитку, позаяк, насамперед, потрібно було підвищувати людям зарплату. Хоча по телебаченню й скрізь говорили, що реформа додала  закладам багато грошей і головні лікарі тепер можуть самостійно підняти зарплату працівникам, з огляду на отримувані обсяги фінансування зробити це зокрема по нашій службі без скорочення персоналу було неможливо. Оскільки ми нікого не скорочували, то левову частку надходжень (не менше 85%) скеровували на підвищення зарплати. 

             З автомотлоху нічого путнього вже не зробиш 

- А як давали раду з усіма іншими потребами?

- Складно, бо ж потрібно постійно закуповувати  паливно-мастильні матеріали, медикаменти, вироби медичного призначення, ремонтувати автотранспорт. Причому останнє – ремонт - найбільш проблемне питання. Половину нашого автопарку складають УАЗи, всі вони дуже старі і з кожним роком потребують усе більше капіталовкладень. Дуже шкода цих грошей, бо з мотлоху щось путнє вже не зробиш. Дедалі більше коштів вимагають також отримані 2014-го «Пежо», які мають вже по 6 років і по 350-400 тис. км пробігу. Навіть за українським нормативом 15% зносу автомобіля «швидкої» за рік (не кажучи вже про норматив Європи, де він на рік складає 20-25% зносу) ці машини також уже на межі. Адже вони постійно працюють за будь-якої погоди на наших жахливих дорогах, що збільшує витрати. Які б хороші не були запчастини, проти «рідних» вони фактично вдвічі менш витривалі. Наші дороги збільшують також витрати на гуму, бо через них вкластися на ній у норматив 60 тис. км пробігу нереально. 

- Виходить, незважаючи на розпіарену реформу, ледь зводили кінці з кінцями?

- Це так і про жоден розвиток мови не було. Однак із липня з допомогою Уряду Міністерство охорони здоров’я України винайшло можливість збільшити фінансування служби ЕМД. Зокрема по нашому Центру в абсолютних цифрах щомісяця додалося по 5 млн. грн. Для нас це велика цифра: нарешті зможемо не тільки підвищувати працівникам зарплату і закривати найбільш нагальні потреби, а й розвиватися. 

        Працівники ЕМД – як партизани: вдягнені хто у що 

- Що маєте на увазі?

- Приміром, нарешті зможемо пошити таку давно потрібну працівникам виїзних бригад уніформу: зимову, літню, демісезонну та однакові головні убори. У той час, як ДСНС, поліція, інші подібні служби централізовано забезпечуються нею, наші працівники виглядають як партизани. Хтось вдягнений у синю форму, червону, чорну (бачив і таку), або у звичайні медичні халати. Це неправильно. Люди не мають купувати форму за власні кошти, їм потрібно забезпечити умови праці, що в службі ЕМД передбачає автомобіль, уніформу та місце для відпочинку. 

Про потребу в пошитті для працівників Центру ЕМД однакової форми на всіх рівнях говорю останні сім років, та коли чують скільки на це потрібно коштів (близько 3 млн. грн.), беруться за голову, хоча потратитися потрібно лише один раз. 

Сьогодні вже почали підготовку до цього, бо попередньо потрібно знати обсяг замовлення, відповідно до розмірів одягу. Маю надію, що найближчим часом зможемо запустити торги, аби на жовтень уже мати готову якісну форму.

Гостро потребуємо оновлення автопарку, але з цим обіцяє допомогти МОЗ. У цьому разі наступним завданням буде поліпшення умов для працівників Центру ЕМД. Так, у головній будівлі конче потрібно утеплити фасад. Декілька років тому тут власним коштом вдалося замінити всі вікна, та без утеплення у холодну пору в приміщенні все одно некомфортно.  

Маємо подбати про покращення умов на пунктах базування у районах. Одні з них гарно впорядковані і мають все необхідне за рахунок допомоги місцевої влади, меценатів, а є й такі, де потрібно зробити ремонт, провести Інтернет, придбати комп’ютер, меблі, холодильник для зберігання ліків, мікрохвильовку для персоналу. За рахунок збільшення фінансування служби зможемо тепер це зробити.  

Інше завдання – закупівля обладнання для автомобілів Центру. Свідомо не ставлю його пріоритетним, бо попередньо хочемо побачити оснащення автомобілів, які закупить для служби МОЗ. Якщо придбаємо щось наперед, можемо прогадати і лише нераціонально витратимо кошти. Зрештою, виїзній бригаді потрібно не так уже й багато апаратури. У першу чергу – швидкий якісний електрокардіограф, дефібрилятор (бажано з кардіомонітором), а для реанімаційних автомобілів (їх наразі маємо три, то потрібен ще один, хоча в ідеалі, звісно, оптимально мати по одному на кожен район) портативний апарат ШВЛ. Він дорогий, але такі потрібно мати для забезпечення якісної медичної допомоги. 

Ще один напрямок, який хотіли б розвивати і на який НСЗУ дає кошти – навчально-тренувальний. Якщо відносно непогано забезпечені манекенами, то приміщення для відпрацювання занять не відповідає потребам. Водночас у нас проходить багато занять: вчимо працівників поліції, водіїв, вчителів, прикордонників, військовослужбовців. Хочемо зробити для занять гарний зал, переобладнавши під нього приміщення горища, де потрібно провести ремонт, встановити кондиціонер, плазмовий телеекран, постелити ковролін, адже практичні навички відпрацьовуються на підлозі.  

              Курс МОЗ на бригади парамедиків розлякав лікарів

- Чи бачите можливість закриття проблеми кадрів, зокрема гострої потреби у водіях?

- До речі, не тільки в них. Останніми роками загострився також дефіцит лікарів. Раніше їх бракувало лише в окремих районах, а тепер майже скрізь, у тому числі, в місті. Так сталося, по-моєму, через декларовану попереднім керівництвом МОЗ відмову від лікарських бригад. Який резон був у молодого лікаря йти на роботу у Центр ЕМД, якщо за рік-два служба мала перейти всуціль на парамедиків? Отож, і не йшли, а дехто із працюючих звільнився, не бажаючи понижувати свою кваліфікацію до парамедика. З ким немає проблем, то це із фельдшерами, яких у достатній кількості готують медичні коледжі області. А лікарів і водіїв – дефіцит. Сподіваюся, що після обіцяного з вересня підвищення заробітної плати медичним працівникам проблему зможемо вирішити. 

Відповідно до чинного законодавства, працівники служби ЕМД мають право на 20% надбавки за особливі умови праці і 20% за особливий характер роботи. Правда, як сказано у законах, за умови наявності коштів. Дотепер їх не мали, тому минулого року, наприклад, такі надбавки практично не платили. Сьогодні ситуація змінилася. Платимо не тільки ці відсотки, а й преміальні. Маємо право їх виплачувати, відповідно до Статуту КНП, тому у такий спосіб стимулюємо кращих, спонукаючи інших до якіснішої праці. Що вища зарплата, то більші відсотки і премія. Якщо з вересня відбудеться підвищення окладів, молодий лікар сукупно матиме орієнтовно 15-16 тис. грн. зарплати і, думаю, це вже стане стимулом для працевлаштування до нас. 

Обіцяні водіям 10-12 тис. грн. теж достойний заробіток, який, певен, дасть можливість нарешті закрити проблему. Сьогодні таку зарплату мають водії комерційних підприємств. Правда, вони працюють кожен день, а у нас після 12 годин роботи водій фактично два дні вдома, що є, так би мовити, гарною опцією. Однак при піднятті зарплати водіям, вони вже не будуть тільки кермувати, а мають стати повноцінним членом бригади. Водії стануть медичними техніками і не будуть на виклику сидіти у машині, а йтимуть з лікарем і фельдшером працювати на кшталт того, як є у Європі. Бригади з чотирьох осіб, де лікар і фельдшер працюють, а санітар і водій – ні, мають відійти у минуле. На мою думку, у складі бригади має бути максимум троє: лікар, фельдшер і медичний технік, однаково задіяні у процесі надання допомоги.  

                  Області конче бракує ще 7 пунктів базування

- Вище Ви згадали про пункти базування Центру, а наскільки достатньо  розгалуженою є на сьогодні їх мережа в області?

- Відповідно до плану розвитку нашого Центру ЕМД, на території області потрібно ще відкрити близько 20 пунктів. Однак у процесі роботи пересвідчилися, що для забезпечення нормативу доїзду реальна потреба становить лише 7 пунктів. 

Якщо, приміром, у Хотинському, Кіцманському, Сторожинецькому районах маємо достатню кількість пунктів (не менше 6 на район), відтак, за потреби, вони можуть перехопити виклики і не залишити людей без допомоги, то 

в деяких інших маємо проблеми. Зокрема у розміщених на жвавій трасі на Київ Динівцях Новоселицького району. І від Хотина, і від Новоселиці сюди досить далеко, тому в разі ДТП, які тут не рідкість, забезпечити вчасний доїзд дуже важко. Конче потрібен пункт в Іванівцях Кельменецького району, 

у Лукавцях Вижницького (через їх розміщення неподалік Мигово, цей пункт міг закрити і його потребу), у путильських Розтоках та у Новодністровську. Так, якщо до Розток виїжджає машина з Путили, то, зважаючи на відстані й стан доріг, райцентр і прилеглі села на 2-2,5 години залишаються без карети «103». Аналогічна ситуація у Новодністровську, де тепер немає лікарні й хворих транспортують до Сокирян. Дорога у два кінці з оформленням хворого займає зо півтори години, а іншої машини на все місто енергетиків і мешканців довколишніх сіл немає. 

Ще один проблемний населений пункт – село Валя Кузьмина. Здавалося б, він поруч із Чернівцями, проте через затори з міста швидко не доїдеш, так само як і з Глибокої. А створення тут пункту базування закрило б потребу не лише цього села, а й Коровії, Волоки. 

Розуміємо, що створити всі необхідні пункти в один рік вряд чи вдасться, адже на це потрібні колосальні кошти. Тому розраховуємо на державну підтримку за програмою розвитку служби.   

    Обласна програма з підтримки ЕМД розв’яже цілу низку проблем

- У чому ще відчуваєте потребу?

- Потрібна обласна програма з екстреної медичної допомоги (на сьогодні такі прийняті й успішно працюють в Івано-Франківській, Запорізькій, Дніпровській областях). Її ухвалення на обласному рівні дало б можливість за рахунок додаткових коштів вирішити цілу низку важливих проблем. Наприклад, внаслідок чіткої диференціації екстреної та невідкладної медичної допомоги багато людей із хронічними захворюваннями фактично залишилися без «швидкої». За законом, їм має зарадити сімейний лікар. Ми ж навіть якби хотіли виїхати до такого хворого, поставлені в умови, що не можемо це зробити, бо НСЗУ за виїзд не заплатить. Однак за наявності обласної програми, цілком могли допомогти потребуючим. Є низка викликів, які формально не підпадають під категорію екстреності від НСЗУ, але, на мою думку, їх не можна залишати напризволяще. Приміром, ниркову коліку. Людині зле, через біль вона не може зорієнтуватися, куди й кому дзвонити, проте конче потребує допомоги.  

Обласна програма з підтримки ЕМД зарадила б і у питанні транспортування хворих. Згідно з діючими нормативами, наша служба транспортує їх до стаціонарного лікувального закладу лише за направленням сімейного лікаря чи з місця виявлення. Переміщення ж із однієї лікарні в іншу мають забезпечувати самі медичні установи. А як бути, коли хворий важкий, а лікарня не має ні відповідного транспорту, ні спеціалістів, причому таке трапляється досить часто. У таких випадках на користь людей працювала б обласна програма підтримки ЕМД. Як і за необхідності транспортування хворих мешканців області у лікувальні установи Києва, Львова тощо. Сьогодні це питання вирішують у ручному режимі. Домовляються, хто і яким коштом їх повезе, витрачаючи купу часу й нервів. Так не має бути. Тим більше, що на фінансування обласної програми з підтримки ЕМД не потрібні неймовірні кошти. Думаю, річна потреба на перелічені цілі загалом могла скласти близько мільйона, проте люди отримали б реальну допомогу.  

                       Ковід зробить усіх медиків сильнішими

- Неочікувана епідемія коронавірусу сильно позначилася на роботі Центру? 

- Коронавірус справді став серйозним викликом та після подолання пандемії, певен, будемо більш готовими до непередбачуваних ситуацій. На початку епідемії виник певний дисбаланс, адже не було цілісної стратегії роботи галузі у нових умовах, давалася взнаки необізнаність. Паніки у наших працівників через ковід не було, радше – обережність, оскільки не знали зокрема як користуватися засобами індивідуального захисту: як правильно їх одягати, знімати, утилізувати. У процесі роботи все швидко відпрацювали. Оскільки головним завданням було максимально захистити персонал від інфікування, налагодили щоденну дезінфекцію машин, приміщень, забезпечення персоналу ЗІЗ. У цьому нам дуже допомогли волонтери і бізнес. Зокрема, коли ще нічого не мали, одним із перших на допомогу прийшов чернівецький підприємець Олег Охотський, за сприяння якого нам пошили багаторазові захисні костюми. Суттєву підтримку надав фонд Андрія Портнова. Крім них, службі допомогла депутат Чернівецької міської ради Наталія Фрунзе, фонд Ріната Ахметова, партія «Європейська солідарність», спільнота БДМУ  та багато інших доброчинців, за що їм щиро вдячні.       

- При відкритті централізованої диспетчерської Ви говорили про перспективу створення телефонної консультаційної служби, що у зв’язку з ковід могло стати дуже доречним. Вона вже працює?   

- Телефонно-консультативне відділення створили буквально одразу після  запуску диспетчерської. Воно працює цілодобово, людям надають поради наші лікарі з великим стажем роботи. За нинішньої ситуації це відділення стало дуже затребуваним, оскільки через ковід люди почасти бояться викликати «швидку», натомість просячи поради. Охоче їх надаємо, та якщо у процесі розмови лікар-консультант розуміє, що без професійної допомоги не обійтися, то, звісно, скеровує до такого пацієнта машину. 

- А чи задоволені роботою самої диспетчерської? 

- Якби не вона, то в ситуації з ковід було б у рази важче. Раніше не бачили, де перебуває конкретна машина і бригада. Якщо виїхала кудись на виклик, то доки за телефонним корпоративним зв'язком її видзвониш, з’ясуєш місце дислокації та можливість обслужити наступний, гаялося багато часу. 

Тепер бачимо, хто і де, тому працювати простіше. Зокрема бригадам на селі. Раніше мешканці знали їхні телефони, тому напряму дзвонили, коли треба і не треба. Наразі всі люди телефонують на диспетчерську, звідки бригаді надходить конкретний виклик, який треба обслужити. Відтак в цілому викликів там стало менше, особливо непрофільних.  

- Насамкінець цікавить, чи є сьогодні у Вас комунікація з МОЗ, оскільки дотепер, пам’ятаю, думку фахівців там ігнорували, лише ставлячи їх та колективи Центрів ЕМД перед фактом своїх чергових прожектів. 

- Приємно, що це вже у минулому. Сьогодні отримуємо з МОЗ лист за листом із запитаннями про потреби обласної служби в автомобілях, обладнанні, облаштуванні пунктів базування тощо. Дуже хочеться вірити, що за цими запитаннями буде конкретна допомога з розбудови служби. В усякому разі поки що обіцяне екстреній медичній допомозі поступово реалізується. 

За розмову подякувала Анна ГАРГАЛЯ