Володимир Гройсман: Наступні місцеві вибори на базі оновленої Конституції можуть пройти вже у 2017 році

Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ у середу, 8 липня, присвяченій конституційній реформі в частині децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування.

У Конституції України, сказав В.Гройсман, буде закріплена повсюдність місцевого самоврядування, його фінансова самодостатність, субсидіарність, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, і детально роз’яснив основні новації законопроекту.

Конституційні зміни,  за словами В.Гройсмана, передбачають декілька принципових  питань:

* повсюдність місцевого самоврядування - це коли його повноваження поширюються на територію не тільки поселення, але й між поселеннями. Не РДА будуть розпоряджатися землями між селами, а органи влади об'єднаної громади. 

* субсидіарність - деузурпація влади; Жодени чиновник у міністерському кріслі не зможе утримати повноваження, а змушений буде передати їх на місця. Це передача влади. 

* фінансова  самодостатність  територіальних громад; 

* право  місцевих органів влади на частину загальнонаціональних  податків.

При цьому В.Гройсман наголосив, що  важливо  забезпечити контроль  за органами самоврядування, щоб  упередити зловживання  чи  вседозволеність.

Голова ВР також розповів, що Президент матиме право призупиняти рішення місцевої влади, зокрема, якщо йтиметься про загрозу державного суверенітету.

"Якщо будь-хто з будь-якої ради - або міський, селищний голова, голова обласної ради, обласного виконкому, районного виконкому - прийме рішення, наприклад, вийти зі складу України і вступити до іншої країни складу, у Президента виникає право, у загальнонаціонально обраного лідера, призупинити це рішення, направити його одночасно до Конституційного суду і ввести державного уповноваженого на час розгляду в Конституційному суді цього рішення", - додав спікер.

Якщо  КС  визнає  порушення   в  частині суверенітету і територіальної цілісності Верховна Рада зможе призначити  нові місцеві  вибори.

Відповідаючи на запитання донецького журналіста,  Голова Верховної Ради ще  раз підкреслив, що  у проекті змін до Конституції не йдеться про жоден особливий статус Донбасу, а лише про особливості здійснення  місцевого самоврядування  на окремих територіях  Донецької та Луганської областей відповідно до  нещодавно ухваленого парламентом закону.

 «В проекті Конституції немає жодного особливого статусу для Донбасу. Слів «особливий статус» там ніде немає», - підкреслив він. (Нагадаємо, інформація про особливий статус деяких районів Донбасу в Основному законі прямо не прописується, однак у Перехідних положеннях є посилання на спеціальний закон з цього питання).

 Володимир Гройсман розповів, що префектури, окрім контролю за органами місцевого самоврядування, також будуть координувати Пенсійний фонд і Державну службу зайнятості. Обласні державні адміністрації будуть ліквідовані. 

"У нас же буде на території областей Державний пенсійний фонд, Державна служба зайнятості, їх треба, щоб хтось координував на території, ось цей префект їх буде координувати. І наступна позиція – у нього буде право, якщо буде прийнято якесь рішення незаконне того чи іншого органу місцевого самоврядування, призупинити його дію і подати одразу до суду", - зазначив він.

Плани об’єднання, нагадав В.Гройсман, повинні затверджуватися жодним чином не з центру, а обласними радами, з урахуванням етнічних, культурних та інших особливостей територій, і це «робитиме об’єднані громади сильнішими». «Села, їхня самобутність буде збережена», - заявив керівник Парламенту, підкресливши, що «вигоди від реформування системи місцевого самоврядування є очевидними, але людей не треба «перетискати», треба пояснювати і переконувати».

Наразі перспективні плани об'єднань громад вже затвердили 19 областей. А там де ці процеси гальмуються - це означає, що місцеві чиновники бояться відповідальності. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забаганки чернівецьких князьків не зупинять реформу, проте відповісти за те, чому вони не дали людям шансу, їм доведеться

У кожній області має бути створено перспективний  план об'єднання громад.  На думку  керівника парламенту, переконати  у доцільності  об'єднання громад  зможе  позитивний досвід  -- за його прогнозом,  уже  через рік будуть успішні   приклади,  і об'єднані  сильні  громади стануть прикладами і стимулом  для  слабких  малих  сіл.

Відповідаючи на запитання щодо термінів об’єднання громад, В.Гройсман висловив думку, що ці процеси залежатимуть від суспільних настроїв - на його думку, люди мають зрозуміти переваги від перенесення на місцевий рівень вирішення питань щодо коштів, обсягів повноважень, виконання адміністративних функцій. Керівник Парламенту також зазначив, що нова система місцевого самоврядування приведе в керівництво громад нових людей - фахових і відповідальних.

«У нас є добрий літак - Україна. Але в нас немає системи управління цим літаком, він не може піднятися у повітря. Тому нам треба створити гарну систему управління, а це -децентралізація і місцеве самоврядування, і нам треба гарний персонал. Як тільки буде система управління, такий персонал сам прийде і захоче працювати», - наголосив він.

Як приклад В.Гройсман навів перші підсумки роботи нової поліції. «Подивіться: сотні, тисячі молодих людей прийшли і сказали: ми хочемо працювати», - зазначив він, додавши, що до лав «старої міліції» ці хлопці та дівчата працювати не прийшли б.

«Те ж саме: нова система приведе нових людей», - сказав керівник Парламенту.

Нові посадовці матимуть не тільки відповідальність, але й повноваження і можливості. Тому на ці посаду підуть ті, хто зараз уникає державної служби. 

Одне з запитань журналістів стосувалося проблеми  об'єднання  сіл,  у яких проживають  представники  різних національних громад. Зокрема, у Чернівецькій області  планують об'єднати українські і  румунські села. І мешканці таких сіл побоюються, що  після  об'єднання їх представників може не опинитися при владі. На це  В.Гройсман  відповів, що  староста села  буде членом виконкому об'єднаної громади з правом голосу  і матиме значно більше повноважень, аніж зараз.  У старости села будуть широкі повноваження,  обладнане  робоче  місце з комп'ютером, доступом до  інтернету та до державних реєстрів. У старости буде печатка, право підпису. Відтак,  селяни зможуть у нього  отримати  необхідні довідки  чи витяги  з державних реєстрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман відповів на питання BukNews (відео)

За словами Голови Верховної Ради, повноваження сільських старост, їхні обов’язки будуть виписані в окремому законі.

Загалом, для всебічного впровадження реформи потрібно ухвалити нові і внести зміни до 500 законів. Голова Верховної Ради України вважає, що найцікавішими  будуть два наступних роки перехідного періоду – 20016 та 2017, коли почнеться активне впровадження реформи. По завершенні цього періоду доведеться проводити нові вибори до місцевих рад вже на новій основі. 

- Нам потрібно прийняти більше 500 законів (в рамках децентралізації - ред.), тому два роки перехідний період і в 2017 році треба буде провести ще одні чергові вибори, - сказав Володимир Гройсман.

Насамкінець глава парламенту  висловив  сподівання, що  у Верховній Раді є потенціал  300 голосів для остаточного   ухвалення конституційних змін. І  вже невдовзі  територіальні громади будуть задоволені перебігом реформ. Володимир Гройсман також заявив, що  готовий  нести персональну  відповідальність за хід  реформ з децентралізації влади.

А реформу критикують переважно люди з оточення колишнього президента Януковича, які не хочуть бачити Україну успішною. 

Захід було проведено  у Верховній  Раді  за підтримки швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" (DESPRO).

Частково використано цитати 5 канал,  Укрінформ, Голос України, прес-служба Верховної  Ради України