"Війна, якої не було": у Чернівцях презентували книгу свідчень про Іловайську трагедію

Презентація книги "Війна, якої не було" Романа Зіненка у Центрі культури "Вернісаж". Віддати найдорожче, аби захистити незалежність. Серпень 2014-го називають найкривавішим в історії війни на Сході України. Тоді в Іловайському котлі загинули сотні бійців. А тепер про ці події пишуть книги самі ж учасники АТО, які бачили усе на власні очі.

Роман Зіненко: "Сподіваюся, коли прийде час приєднатися до них, то вони зустрінуть не ляпасом, а потиснуть руку".

- Такою була вчорашня презентація книги про Іловайськ «Війна, якої не було», - поділилася враженнями від презентації журналістка Nataliya Feshchuk. - Прийшли в основному рідні загиблих чернівецьких бійців, самі бійці, на жаль, не багато небайдужих городян.

«Я доброволець з Дніпра, сам пережив те, що є у цій книзі. І я звичайний молодший сержант. Ніколи не був письменником, у школі мав «трійку» з української літератури. Я задався ціллю зібрати свідчення тих, хто пройшов іловайський котел , - розповів автор Роман Зіненко у Чернівцях. У боях за Іловайськ, відомих також як іловайський котел, загинуло троє чернівчан: Олексій Буравчиков, Леонід Петихачний та Сергій Ткачук. Ні тіла, ні навіть останків тіл своїх рідних всі троє чернівецьких родин не бачили. «А це значить, ти досі чекаєш…», - каже Валентина Радчук. 

…Роман показує на слайді фото бійців, які були кинуті на підмогу в Іловайськ. На світлині вони мирно обідають під небом, згодом їх колону буде повністю знищено… А ось фото розбитого гелікоптера: бійці вилетіли на допомогу, але транспорт не витримав перевантаження і впав на землю. Хлопці всі залишилися живими, як поранені були доставлені у лікарню, і ось так дивом уникнули іловайського котла… 

Автор зауважив, що друзі йому прямо так і кажуть: «Тобі після цієї книги коли-небудь дах понесе… ".

Фото: Інги Кейван. 

Відео: Weche.

- Найперше — щира дяка авторові видань, нашому захиснику Роману Зіненку та всім нашим захисникам та захисницям,  - написала у ФБ журналістка  Olga-Stefanija Kalynowska. -  А тепер буду говорити про імпрешн і маю на це право — по-перше, як громадянка України і координаторка в Чернівецькій області акцій на підтримку українських політичних в'язнів та наших моряків. Отож, традиційно, як і на всіх чернівецьких презентаціях чи заходах, де представляють усе, що пов'язане з російсько-українською війною, аудиторія - до ста людей (50-70) (в даному випадку приблизно стільки може вмістити локація "Вернісаж" на вулиці О. Кобилянської). Кількість присутніх для мене є визначальною. Поїхали далі. За моїми спостереженнями вікова аудиторія - 35+ (себто, молоді - людей шестеро від сили). Робимо висновки. Питання щодо анонсування події - нема питань, бо ГО "ДОБРОТВОРЕЦЬ" добряче попрацювали (за що їм та дорогій Валентина Радчук щире дякую). Півтора годинна презентація минула дуже швидко, емоційно, під шкіру. Можливо тому, що я донька захисника, сприймаю це особливо в усіх сенсах і в єдиному - українському. Це все на генетичному. І тепер те, що мене вкотре добиває (але не вбиває) - "свідомі і несвідомі" чернівецькі змі. Щодо "свідомих" - це ті, які, на мою думку, висвітлюють все, що стосується тих подій, із якими живе Україна вже шостий рік. Для них маю синоніми: "лЮдські", "людяні", "прості (а не прОсті". Щодо "несвідомих" - для них не маю синонімів. Хіба що етимологія означає, що вони не бачать сенсу висвітлювати те, що стосується "війни, якої не було". Не тегатиму представників ні "свідомих", ні "несвідомих" чернівецьких змі - най кожен сам аналізує власні вчинки. Маю єдине запитання: ви хоч розумієте, що таке Іловайська трагедія?????