Відремонтовану ділянку смуги освятив митрополит Онуфрій
Багаторічна епопея з ремонтом ділянки злітно-посадкової смуги Чернівецького міжнародного аеропорту, яка тривала з 2007 по 2011 роки, 23 вересня офіційно добігла кінця. Усі ці майже п'ять років ми докладно інформувала про перебіг ремонтних подій на стратегічній ділянці "316 метрів". (Див. матеріал "Чи дозволять аеропорту у Чернівцях розправити крила?"). І хоча ексклюзивна фотографія першої посадки літака на відремонтованій ділянці летовища є лише у керівника підприємства, доконаним є факт, що, починаючи з 16 год. 33 хв. 27 вересня 2011 року, коли шасі борта "Фоккер 77" авіакомпанії "Carpatair" рейсом з Тімішоари торкнулися землі, цю частину смуги знову можна використовувати для польотів.
Відновити саме цю ділянку смуги було конче необхідно з багатьох причин. Серед головних – тільки наявність так званої смуги безпеки і кільця для розвороту дозволять аеропорту приймати великі пасажирські літаки типу "Boeing" чи "Embraer". Тому ж таки "Боїнгу", наприклад, для зльоту і 1200 метрів смуги вистачить, для посадки трішки більше – 1900. Але правила вимагають, щоб смуга мала запас довжини. У випадку екстреного гальмування при повному завантаженні "Боїнга" чи за інших, не приведи Господи, непередбачених обставин. Тож Чернівецькому летовищу, загальна довжина смуги якого на час затяжного ремонту була урізана до 1900 метрів, для нормального розвитку тих 316 метрів дуже і дуже не вистачало. Тепер, коли стратегічну ділянку знову відновлено, довжини 2216 метрів (1900+316) "Боїнгові" вистачить. А великий літак – це майже завжди здешевлення перевезень за рахунок можливості прийняти більшу кількість пасажирів, врешті борти іноземного виробництва, як доведено практикою, створюють значно менше шуму, ніж вітчизняні Ан-12 чи Як-42.
На підприємстві обережно натякають, що решту 1900 метрів основної смуги – аж до перону – теж зовсім непогано було б полагодити. Мало того, що вона збудована на два десятиліття раніше ділянки "316", то ще й через постійну хімічну обробку та навантаження добряче зношена. Зараз ця частина вкрита маленькими камінцями і потроху сиплеться. Гарантувати, що такий камінець не потрапить до двигуна великого літака, ніхто не зважиться. Пригадуєте історію кількарічної давнини, коли тодішній директор аеропорту Володимир Палійчук відмовився на догоду компанії “Альфааеротурсервіс” приймати важкі літаки з вузькими шасі типу “Дуглас DС-9″, що могли розбити смугу? На міцність асфальтобетон ломом власноруч пробував навіть тодішній віце-губернатор Буковини. Хоча робити висновки щодо технічної здатності злітної смуги приймати літаки різних типів можуть лише фахівці київського інституту “Украеропроект”. У 2005 році ця принципова позиція обернулася для підприємства численними перевірками фінансово-господарської діяльності. А спірні літаки, разом з потенційними доходами, перейшли на обслуговування до сусіднього Івано-Франківська. Думаєте ця ділянка смуги из того часу стала міцнішою?
Звісно, злітна смуга Чернівецького летовища – це не сіднейська у формі літака, не франкфуртська у вигляді інтегральної схеми і навіть не така, як у Сан-Франциско, що нагадує поперечний розтин хребта. До японських чи китайських смуг у вигляді ієрогліфа їй далі, ніж до неба. Наша більше схожа на звичайну заасфальтовану дорогу. Нехай і достатньо широку – по 150 метрів в обидва боки від центральної осьової лінії разом із смугами безпеки. Проте і така потребує грошей на утримання. Скільки десятків мільйонів треба на її ремонт, навіть уявити страшно.
Зрештою, як би там не було, але непряме свідчення перспективності Чернівецького летовища теж не забарилося. Бо чим іще, як не визнанням потенціалу аеропорту в місті над Прутом, є резюме громадянина Пакистану, яке керівник підприємства Віктор Миронюк виявив у власній електронній поштовій скриньці. Чоловік повідомив, що готовий працювати в Чернівецькому аеропорту навіть прибиральником. У команду на тонучі кораблі, погодьтеся, зазвичай ніхто не наймається. Нині, до слова, в аеропорту працюють 149 осіб. Проте пляшку шампанського, як це прийнято серед кораблебудівників, об новенький асфальт чомусь не розбили. "Готовий розбити пляшку, але хто потім скло буде прибирати", – віджартувався виконувач обов'язків директора цього комунального підприємства. Відтак на підприємстві обмежилися лише освяченням відремонтованої ділянки смуги, яке здійснив митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ (МП) Онуфрій. Цікаво, чи означає цей жест, що летовищем, так само як і деякими храмами, можна буде користуватися вірним лише цієї конфесії?
