Великий ректор Костянтин Олександрович Червінський ще й колядників приймав та гостинцями пригощав…

А за такі «крамольні» речі в ті далекі 65-70 навіть він, великий в повному розумінні цього слова ректор міг з тріском позбутися посади.  Як, власне, і ми, тодішні студенти, які не зважаючи на заборону відзначати наші православні празники, таки заколядували в Костянтина Олександровича. Як зараз пам’ятаю те незабутнє дійство. У складі колядників були (на жаль, усіх не пам’ятаю) поети: Микола Коломієць, Ярослав Павуляк (уже покійний), Євген Пшеничний, Богдан Прядко, Антон Чорнописький, Ярослав Куєк, автор цих рядків і ще з десятеро-п’ятнадцятеро інших. Спочатку ми вагалися, радилися, іти чи не йти. Але таки зважилися на вкрай небезпечну затію, бо і серед студентів були стукачі. А це ж не будь-що, а коляда, та ще з звіз дою ясною. Та ще й на поріжок до самого ректора.

А нас, здавалося, заздалегідь чекали, зокрема сам господар, який по тому пам’ятному колядуванню ледь сльозу втамував, даруючи гостинці та за стіл, як найдорожчих гостей запрошуючи. А по гостині, добре пам’ятаю, заспівали йому «Повіяв вітер степовий».

Та, що казати, Костянтин Олександрович був не просто великим ректором, а ще й великою, порядною людиною, яка жила і творила в ім’я людських чеснот. Таких би ректорів сьогодні у тих університетах.

Іван Агатій,

вихованець мудрої школи Великого Ректора

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні у Чернівецькому університеті відбудуться урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження колишнього ректора