Наша людина в Європі буковинець Василь Філіпчук: «Буковина буде зразком євроінтеграції» (+відео)

Наша людина в Європі буковинець Василь Філіпчук: «Буковина буде зразком євроінтеграції» (+відео)

16.09.2014, 17:21

16 вересня 2014 року відбулася прес-конференція керівника  Міжнародного центру перспективних досліджень  Василя ФІЛІПЧУКА. Темою для зацікавленого спілкування, яку умовно можна визначити «Буковина буде зразком євроінтеграції», стали актуальні питання у сфері міжнародних відносин, політики безпеки, перспектив запровадження безвізового режиму між Україною та країнами ЄС тощо. Відомий дипломат та експерт у галузі міжнародних відносин виклав свої міркування щодо проблемних питань ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС, вказав на плюси й мінуси цього документу для країни, висловився щодо шляхів врегулювання конфлікту на Сході, про те як, на його  думку, Україна могла б гарантувати власну безпеку,  перспектив вступу до ЄС, а також що необхідно зробити для проведення в країні системних реформ.

Його розробки і документи стали основою нинішньої ратифікації угоди з ЄС.

Можливо, це є найкращим символом, що саме під час прес-конференції вдома у Верховній Раді в Києві ратифікували угоду, підготовлену саме Василем Філіпчуком.

 

Пропонуємо деякі тези з прес-конференції Василя ФІЛІПЧУКА

-         Рішення щодо "відкладення" (не впевнений, що це саме той термін, який треба використовувати у цій ситуації) угоди про асоціацію - дуже цікаве. З одного боку -   Україна відстояла свої торгово-економічні інтереси, Путін усіх нагнув, а ЄС, добре зважив дріб’язкову ціну питання для власного бюджету, вирішив зі свого гаманця заплатити за свято компромісу. Враховуючи ситуацію, в якій ми зараз - не так вже й погано. Але, безперечно, є й але... Таким міг бути компроміс і рік тому. Але рік тому ми б його не прийняли - бо це або визнання того, що текст угоди поганий, або ж порушення базових принципів міжнародних відносин, демонстрація світу, що РФ може диктувати двом іншим сторонам, що їм робити, підтвердження наявності у РФ права вето щодо України. Тобто або ми визнаємо проблемність угоди, або ж ми таки пішли на те, що вони хотіли, тільки на рік пізніше і ціною тисяч життів. І навіть те, що зараз бюджет на цьому компромісі заробить копійку, чомусь мене не радує. Але політика - це завжди вибір альтернатив. Тому коли альтернатива нинішньому рішенню - це продовження війни - то я вже краще підтримаю це рішення. За умови, що цей рік ми проводитимемо не кулуарні переговори з росіянами, а реформи, посилюватимемо армію і будуватимемо дороги. Без цього нас не врятує ніяка відстрочка...

 -         52% європейців за вступ України в ЄС - це справжня перемога!!! Такого не було ніколи. Навіть минулі хвилі розширення ЄС не завжди мали підтримку більшості громадян ЄС. Все таки Майдан та російська агресія вплинули на європейців. Турбує, що більше 60% німців проти - ось де поле для роботи вітчизняній дипломатії. Але у цілому не використати зараз таку підтримку для досягнення домовленостей щодо подання заявки на вступ - це злочин. Перед тими сотнями наших героїв, що віддали свої життя на Майдані.

«Буковина буде зразком євроінтеграції»

Відомий український дипломат, наш земляк Василь Філіпчук є автором документів, статей у сфері зовнішньої політики та європейської інтеграції і проекту «Стратегії інтеграції України до ЄС». Він вважає підписання угоди про Асоціацію з ЄС великою перемогою України на шляху до реформування країни. В інтерв’ю нашій газеті він розповідає про перспективи України в Європейському Союзі та про те, які вигоди для мешканців Буковини принесе євроінтеграція.

— Розкажіть, будь ласка, про себе, як ви потрапили у велику політику.

— Я народився 22 жовтня 1971 року, закінчив Киселівську середню школу із золотою медаллю та Кіцманську музичну школу. Під час навчання в Чернівецькому державному університеті ім.Ю.Федьковича разом із друзями створив Спілку української молоді Буковини, тут у 1989 році ми із земляками розпочинали боротьбу за незалежність України. Разом із Василем Куриликом з Борівців були представниками Буковини під час протестного голодування студентів у Києві в жовтні 1990 року, що увійшло в історію під назвою "Студентська революція на граніті". Тобто наш перший «майдан» був ще тоді, коли ми виступали за незалежність України. Після закінчення навчання працював учителем історії та німецької мови в селі Довгопілля Путильського району, був журналістом однієї з обласних газет. З 1995 року працював у Чернівецькій обласній державній адміністрації, і оскільки я багато займався європейськими делегаціями, які цікавилися Буковиною, мене запросили бути виконавчим секретарем Європейського молодіжного парламенту. З цього проекту Євросоюзу розпочалося моє залучення до процесів євроінтеграції.

Після повернення в Україну я поступив на навчання в Українську академію державного управління при Президентові України і почав працювати в МЗС, де більше 15 років присятив дипломатичній службі: від першого секретаря Департаменту євроатлантичної інтеграції до заступника голови Представництва України при Європейському Союзі, директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України. У 2012-2013 роках був директором Департаменту європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Але у зв’язку з тим, що до влади прийшла всім відома «сім’я», стало зрозуміло, що відбувається поступово поворот України в напрямок,протилежний від європейського. А оскільки я завжди займав принципову позицію, як професійну, та і особисту про те, що європейський вибір — єдиний спосіб нам реформувати країну і зробити так, щоб рівень життя наших громадян відповідав потребам і запитам, то мене було звільнено. Зроблено це булоособисто Оленою Лукаш (яка тоді була Міністром Кабміну), руками якої відбувалася чистка державної служби від людей, яких режим Януковича вважав ненадійними чи небезпечними для його, як виявилося, планів по знищенню євролпейського вибору України. Після цього я відійшов від державної служби і став керівником Міжнародного центру перспективних досліджень, в якому ми працюємо над створенням пакетів реформ у різних галузях. 
 
 
 
— Про євроінтеграцію ми чуємо вже більше 10 років, але реальні кроки на державному рівні розпочалися лише нещодавно. Чому цей процес в Україні так затягнувся? 

— На жаль, зараз не вистачає політичної волі насамперед в парламенті для того, щоб ці реформи зробити. Наприклад, я стикався із ситуацією, коли працював у Міністерстві закордонних справ, що ми з Євросоюзом нарешті добилися створення плану дій з безвізового режиму, а наша Верховна Рада 4 роки не могла прийняти елементарні закони: щодо біометричних паспортів, щодо антидискримінації і т.д. Депутати більше займалися зароблянням грошей, політичною корупцією, а не вирішенням таких болючих питань для людей, які б позитивно вплинули на життя кожного українця.

— Наших людей нині найбільше хвилює те, чи покращиться їхній добробут та умови життя після зближення України з Євросоюзом

— В Євросоюзу є величезні можливості допомогти нашим регіонам у вирішенні питань інфраструктури, будівництва доріг і так далі. З боку Європейського Союзу кожного року нашій державі пропонуються величезні пакети допомоги. Але, на жаль, у наших міністерствах і відомствах немає бажання ними займатися, бо з цих грошей нічого не можна вкрасти. Чимало програм започатковувались, але до кінця не завершувалися. Тобто зараз є можливість вирішити багато проблем наших регіонів, особливо Буковини. Нашу область можна зробити зразком європейської інтеграції і на її прикладі показати, що дійсно у співпраці з Європейським Союзом можна вирішити проблему доріг, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, що значно збільшить кількість робочих місць та покращить життя людей. Тому зараз я хочу докласти всіх зусиль, щоби залучити у наш регіон і фінанси європейських інституцій, і менеджмент європейських компаній для того, щоб, по-перше, побудувати якісні дороги, бо без них сюди не прийдуть інвестиції в промисловість і сільське господарство. Друге — це використати кошти європейських банків для програми мікрокредитування і створення нових робочих місць. Зараз є безліч проектів Європейського банку реконструкції та розвитку щодо підтримки малого і середнього бізнесу. Кредити під свій бізнес в Європі можна отримати під мінімальні 3% або взагалі без відсотків. Наприклад, компанія Філіп Моріс в Сербії запустила цікавий проект: вони купують обладнання для міні-пекарень, міні-пивзаводів і дають їх в оренду підприємцям на час, поки вони на них працюють. Я спілкувався з представниками компанії, чи можна подібний проект зробити на Кіцманщині. Вони відповіли згодою, але за умови, що нічого не буде розкрадено, що дійсно все буде передано людям. Я домовився, що наступного року ми спробуємо запустити такий проект у нашому регіоні. І таких можливостей в Європі є багато. Причини, через які європейські банки не поспішають давати нам дешеві кредити — нема гарантії, що гроші будуть повернуті і що кошти підуть на цільові проекти, а не будуть розкрадені. Є реальна можливість втілити кілька інфраструктурних та промислових проектів на Буковині, щоб люди побачили, що життя може змінюватися на краще, що нас оточує не лише війна і нестабільність, а й можливість гідно заробляти на своїй землі, а не їхати в Італію чи інші країни.

— Існує думка, що наше сільське господарство не витримає європейської конкуренції і українські аграрії нестимуть збитки.

— В Європейському Союзі існує великий рівень дотацій в сільському господарстві, тобто кожен фермер отримує на один гектар землі від 50 до 120 євро дотацій. Це знижує ціну сільськогосподарської продукції. Також дотації отримують за продукцію, яка продана за кордон. Але ми досягли з ЄС домовленостей, що дотацій на експорт агропродукції в Україну не буде. Крім того, з 2015 року в ЄС запроваджується нова політика підтримки сільського господарства, коли кошти будуть виділятися не на гектар землі, а на підтримку, наприклад, екологічно чистої продукції. І позитив угоди про асоціацію полягає в тому, що українські сільгоспвиробники також матимуть доступ до програм підтримки сільського господарства. Тобто попри те, що конкурентна спроможність сільгоспвиробників дуже висока, ми, завдяки угоді про асоціацію з ЄС, зможемо мати доступ до європейських програм підтримки аграрної продукції. Також збільшиться обсяг доступу нашої продукції на ринки ЄС. Але для експорту української продукції потрібно наші фітосанітарні лабораторії привести у відповідність до стандартів ЄС, щоб наші сертифікати визнавалися в Європі. Можна домовитися, щоб європейська комісія профінансувала відкриття кількох таких лабораторій на території Чернівецької області, щоб сільгоспвиробники не їхали за сертифікатами за кордон.

Для наших людей, для України іншого виходу, крім ЄС, — немає. Якщо ми зараз не почнемо інтегруватися в Європейський Союз, наша країна просто розвалиться. Зараз настільки мало на високому рівні таких людей, які дійсно хочуть щось змінити, побороти корупцію… Зараз необхідно, щоб на місця старих чиновників прийшли дійсно патріоти, які будуть працювати на користь країни. Політичне оновлення є основним питанням для держави. І я бачу, що Президент Петро Порошенко відрізняється від попередників тим, що він дійсно хоче робити реформи. Зараз активно опрацьовується, зокрема, реформа державного управління за європейським зразком. Опрацьовується концепція — як подвоїти ВВП за 10 років. І це можливо, якщо скоротити кількість перевіряючих і контролюючих служб, але зробити їх роботу ефективнішою, реформувати правоохоронні органи за зразком Польщі. У нас МВС нараховує 380 тисяч осіб, у Польщі – 125, які окрім поліцейських функцій ще й охороняють і кордон. Якщо бізнес не будуть знищувати масові перевірки і високі податки, це дозволить вивести його з тіні, де зараз знаходиться близько 40% економіки. Тобто легалізація тіньового бізнесу автоматично збільшить ВВП на 40%.

— Ми не можемо не торкнутися теми, яка зараз найбільше тривожить українців. Це — російська військова агресія та проведення антитерористичної операції. Нещодавно НАТО і країни ЄС заявили, що не надаватимуть військової допомоги Україні. Чим це зумовлено?

— Світ боїться спровокувати Третю світову війну. Ніхто не хоче посилення війни, а лише мирного врегулювання конфлікту. Росія зараз — у глухому куті, і для неї мирне врегулювання буде кращим виходом, ніж ескалація конфлікту. Тому, я думаю, Президент України має запропонувати Росії комплекс домовленостей, які можуть всіх задовольнити. В світовій практиці є приклади врегулювання навіть таких складних проблем, як проблема Криму — наприклад, як у Великобританії врегулювати проблему Північної Ірландії, яка була гарячою точкою десятки років. Ми можемо надати повну автономію для Криму, вільний вибір громадянства для жителів півострова (Росії чи України) та їх рівноправ’я. А росіянам дати те, що їм насамперед потрібно — довгострокову оренду військово-морських баз у Севастополі. Адже Крим для Росії дуже затратний. Такі домовленості зараз не дуже популярні серед населення, але, я вважаю, краще непопулярні рішення, ніж загибель сотень і тисяч українців. Жодне життя не варто марнувати заради політичної гордості.

— Але тоді за прикладом Криму частина буковинців також захоче мати румунське громадянство, багато хто вже має румунські паспорти, хоч це незаконно. 

— Якщо Україна буде мати безвізовий режим з ЄС, то румунські паспорти втратять свою привабливість для буковинців. А якщо в нас буде перспектива вступу в Європейський Союз, тоді взагалі не потрібні будуть паспорти інших держав. Адже їх використовують для безвізового перетину кордону та працевлаштування в ЄС. З 2008 року ведеться діалог про безвізовий режим з ЄС, але депутати затягували цей процес, не приймаючи таких актуальних законів. Тому потрібні і у Верховній Раді, і в Уряді нові люди, які будуть працювати на європейську інтеграцію не гаслами, а конкретними рішеннями.

— Дякую за розмову.   

Записала Ольга КУЛЬКО.   

Джерело: http://freelife.cv.ua/golovne/4164-vasil-flpchuk-bukovina-bude-zrazkom-yevrontegracyi.html

 
1