В історичному центрі Чернівців, де 75 років тому було гетто, єврейська община створює меморіал (ВІДЕО)

На початку липня 1941 року на Буковину прийшли гітлерівські та союзні румунські війська. Тоді на території Чернівецької області проживало більше ста тисяч євреїв, половина з яких - в обласному центрі. І їх усіх намагались знищити. 

- Постало таке питання: 50 тисяч євреїв, що робити з ними? Гітлерівці практикували в окупованих країнах Західної Європи таку форму, як гетто. Цим словом називали єврейські квартали ще середньовічні, де євреї жили ізольовано, огороджено від іншого населення. І от у Чернівцях було прийняте рішення створити таке гетто, - розповів Ігор Буркут, історик.

- Ми з вами зараз стоїмо на святому місці. Це місце, де було гетто, ось ці вулиці. Куди тільки за те, що люди за національністю були євреями, їх зігнали і потім відправляли у табори, - пояснив Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".

Чернівецьке гетто вирішили створити там, де традиційно жили євреї, - на вулиці Барбюса, Сагайдачного та площі Пресвятої Марії.

- Там населення було близько 5 тисяч. А потрібно було виселити 50 тисяч. І от людей почали зганяти туди. В підвали, на горища, в коридори. І практично відразу почали вивозити в табори знищення, - наголосив Ігор Буркут, історик.

Тоді, розповідає Ігор Буркут, Чернівці немов охопив параліч. Бо ж євреї, яких зігнали в гетто та намагались знищити, були фахівцями у комунальному господарстві. І без них життєдіяльність міста опинилась під великою загрозою. Тодішній бургомістр Чернівців Траян Попович намагався виправити ситуацію. 

- Він вибив у маршала Антонеску дозвіл на те, щоб лишити 20 тисяч потрібних людей для господарства міста, - зазначив Ігор Буркут, історик.

Згодом на місце бургомістра прийшов інший. І 20 тисяч звільнених знову опинилися в немилості. Траян Попович все ж намагався їх врятувати. З його допомогою тисячі євреїв повернулися з таборів Трансністрії неушкодженими. Серед них був і Пауль Целан. Проте з 50-ти тисяч євреїв війну пережили лише 16 тисяч. Після війни місце, де колись було гетто, перетворилось на смітник в історичному центрі Чернівців. 

- Тут збираються безхатьки, тут місце, де пиячать, на жаль, - нарікає Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".

16 років тому єврейська громада вирішила створити на цьому місці меморіал. Проте лише нещодавно ідею почали втілювати в життя. Будівництво меморіалу триває вже третій місяць. Гроші на нього збирають звідусіль, розповідає Ілля Хочь. Частину виділили з міського бюджету. А все інше приносять добродії.

- Особливо мене вразив вчинок старої киянки, яка мені передзвонила, знайшла мій телефон. Сказала, що в неї пенсія 1500 гривень, тому вона 100 гривень тільки може перерахувати. Підтримала морально. Сказала: "Ви робите дуже важливу справу", - розповів Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".

Меморіал планують відкрити 7-го жовтня. Ілля Хочь каже, не буде нічого зайвого, лише символ єврейського народу.

- Це два трикутники, які символізують зірку Давида, але вони опираються один на одного. Це злам, який був під час Другої світової війни, коли був голокост. Але все ж таки зірки втримались, - підкреслив Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".

Про меморіал також планують зняти документальний фільм, а поблизу комплексу - створити музей чернівецького гетто.