Уряд і Нацбанк міцною гривнею добиває українську економіку, — експерт

07.01.2020, 15:36

Безумовно, окремої уваги потребує курсова політика НБУ, і тут питання не тільки найбільшою ревальвації національної валюти у світі, що завдало серйозного удару по українських виробниках товарів і послуг, але і в тому, що жодна організація у світі не змогла спрогнозувати подібне зміцнення.

Поширені кліше про те, що українська промисловість і виробництво — це «червоні директори» і дотаційні заводи, тільки додають нам загроз, знижуючи больовий поріг. Ніхто у нової влади не здригнувся від звістки про спад в промисловості. А даремно. Люди повинні щось надягати, що є і купувати самокати. Якщо ми не будемо робити все це, для нас це охоче зроблять інші, за дефіцитну для нас валюту. Чи справді ми хочемо йти по цьому шляху економічного нерозвитку?

Про це йдеться в статті економічного експерта Володимира Компанійця для «Дзеркала тижня».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 2020-му на Буковині більше збудують і менше продадуть у роздріб, – економіст

Будівництво

Будівельна галузь, завдяки значному зростанню виділених бюджетних коштів на ремонт доріг, будівництва/реконструкції об’єктів за державні кошти, інвестицій в «зелену» енергетику і теплій погоді, сприяє значному збільшенню кількості придатних для будівництва днів, покаже найбільші темпи приросту серед усіх видів економічної діяльності — трохи більше 20%. Але разом з тим слід зазначити, що вся галузь будівництва в 2018 році забезпечила всього 2,3% ВВП України, і що в секторі житлового будівництва будуть зафіксовані темпи приросту лише близько 2%.

Безумовно, слід виділити Вінницьку область, в якій темпи приросту будівництва — майже 100%, гарні результати за підсумками року у сфері будівництва покажуть Чернігівська, Херсонська, Миколаївська та Чернівецька області. А ось в Черкаській, Запорізькій і, ймовірно, Івано-Франківської за результатами року обсяги будівництва знизяться.

Будівельна галузь в Україні могла б активізувати запуск іпотечного кредитування, але його фактично не було в країні в останні роки, так і не буде в найближчі.

Роздрібна торгівля

Торгівля, завдяки підвищенню доходів населення, збільшення переказів трудових мігрантів і активізації споживчого кредитування, продемонструє майже 10% реального річного приросту. Але цей приріст буде нерівномірним: якщо в Київській, Вінницькій і Тернопільській областях він складе від 17 до 20%, то такі прикордонні області, як Чернівецька, Закарпатська, Сумська та Херсонська, покажуть темпи приросту від 1 до 3%, а Чернівецька — взагалі зменшення торгівлі на 3%. Основними причинами таких низьких показників тут будуть і значні обсяги тіньової торгівлі, і істотна ревальвація гривні, яка зробила українські товари менш конкурентними, і продовження виїзду населення на заробітки за кордон.

Цікаве питання: а завдяки чому збільшиться торгівля в Україні на 10% в 2019 році, якщо харчова, текстильна і меблева галузі разом з сільським господарством показують близькі до нуля темпи приросту, а деякі навіть падають?

Відповідь дуже проста, і його легко можна побачити як у супермаркетах, так і в державній статистиці, — імпорт. Особливо яскраво про це свідчать полиці з молочною продукцією, де завдяки ревальвації гривні і величезним субсидій в ЄС на виробництво молока імпортна продукція суттєво витісняє українську, особливо в сегменті сирів.

У 2019 році виникла парадоксальна ситуація: в Європі вартість якісного молока для виробників молочної продукції вже нижче, ніж в Україні, і українські виробники можуть ще якось конкурувати з ЄС тільки завдяки більш низьким іншим операційним витратам, наприклад витрат на оплату праці.

На жаль, уряд не вжив жодних заходів, щоб врегулювати цю ситуацію, найімовірніше, там просто не знайомі з дуже сумним досвідом виробників молочної продукції інших країн після того, як на їх ринок заходили виробники з ЄС з конкурентною перевагою у вигляді субсидій на молоко.

Сільське господарство

Незважаючи на рекордний урожай зернових, сільськогосподарська галузь, разом з лісовим та рибним господарством забезпечила в 2018 році 10,1% ВВП України, продемонструє за результатами року темпи приросту всього близько 2%. На це вплинули на фактичну відсутність приросту у тваринництві і значне падіння виробництва деяких рослинних культур.

В кінці року був зафіксований суттєвий спад у галузі, обумовлений аномально теплою погодою, що набагато зрушило терміни збору врожаю зернових і олійних культур, а також призвело до зменшення врожаю цукрових буряків та сої. Аномально тепла погода також несе великі ризики для озимих в цьому сезоні.

Слід зазначити, що у підприємств як рослинництва, так і тваринництва буде забезпечено річний приріст у 5%, тоді як в господарствах населення по обох напрямках буде зафіксовано річне зниження приблизно на 1,5%.

Завдяки рекордному врожаю зернових сільськогосподарська галузь забезпечить хороший приплив валютних надходжень в економіку України. Хоча за результатами року в Одеській області спостерігається суттєве падіння обсягів у цій галузі (близько 8%), у Полтавській, Київській, Хмельницькій, Рівненській та Івано-Франківській — зниження від 1 до 4%. А гарні результати покажуть Запорізька та Донецька області, в яких приріст становить майже 20%, а також Кіровоградська, Дніпропетровська та Луганська — від 7 до 9%.

Хочу зауважити, що значна частка сільськогосподарської галузі залишається в «тіні».

Промисловість

У промисловості, яка в 2018 році забезпечила 21% ВВП України, вперше за чотири роки зафіксовано зниження обсягів виробництва. Але треба враховувати, що у 2015 році, коли спостерігалося попереднє зниження, на цю галузь зробили істотний вплив військові дії в Донбасі. І найголовніше, що за результатами 2019 року ми отримаємо падіння або мінімальний приріст по всіх ключових секторах промисловості, тому вже можна констатувати системна криза в ній.

На падіння промисловості вплинула сукупність факторів: тут і політика НБУ за обліковою ставкою та курсом гривні; і збільшення середньорічної температури в Україні, що зумовило зниження виробництва електроенергії та пари; і падіння цін на світових ринках на металургійну продукцію; і навіть підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

На жаль, не всі розуміють, що не тільки ЄС відкрив свій ринок для безмитного ввезення продукції з України, але і Україна також відкрила свій ринок для безмитного ввезення з ЄС, в якому промисловість більш розвинена, ніж у нашій країні.

Політика НБУ щодо курсу гривні

Якщо відкрити грудневий консенсус-прогноз Мінекономіки за 2018 рік, складений на базі опитування експертів різних установ і організацій, в тому числі і НБУ, то можна побачити, що на кінець 2019-го зафіксований наступний прогноз щодо курсу долара:

— мінімальний 29,40 грн/дол.;

— медіанний 30,42 грн/дол.;

— максимальний 33,00 грн/дол.

За середньорічним курсом на 2019 рік у цьому консенсус-прогноз Мінекономіки зафіксовані наступні значення курсу:

— мінімальний 27,00 грн/дол.;

— медіанний 29,08 грн/дол.;

— максимальний 32,00 грн/дол.

За результатами 2019 року, середньорічний курс 25,84 грн/дол., що дуже далеко навіть від мінімальних прогнозних значень.

Фактично можна констатувати, що курсова політика НБУ непрогнозована, що закладає суттєві ризики для економіки. НБУ і міністр економіки заявляють, що курс вже регулюється ринком, і підприємствам треба укладати форвардні контракти для мінімізації ризиків. Звучить добре, але:

1) не можна назвати встановленням ринкового курсу, коли НБУ виходить з періодичними інтервенціями в ту або іншу сторону. До речі, в деяких країнах світу знання про можливі інтервенції дозволяють непогано заробляти окремим гравцям. Ринковий валютний курс в Україні стане лише після того, як будь-яка фізична/юридична особа зможе купити/продати без обмежень на біржі валюту, ф’ючерси або опціони на валюту, як це відбувається не тільки у найбільш розвинених країнах світу, але й у наших сусідів;

2) хочеться побачити банк, який погодиться укласти беззаставний форвардний контракт з експортером на 100 млн дол. виручки. І хотілося б побачити, що станеться потім до нормативів такого банку;

3) ну і найголовніше, перш ніж вчити банки, підприємства та організації мінімізації ризиків за допомогою форвардних контрактів, треба було б для початку дізнатися правильну формулу розрахунків форвардного курсу, а не використовувати ту, яка генерує збитки однієї з сторін і прибутку інший.

Політика НБУ за обліковою ставкою

Щодо політики НБУ за обліковою ставкою досить сказати, що реальна облікова ставка в 2019 році перебувала на одному з найвищих рівнів у світі. Це призвело до падіння показника «кредити юридичним особам до ВВП» до 14-річного мінімуму і до одного з найменших значень у Європі. Фактично банки кредитують економіку тільки в мінімальних обсягах, що позначається на промисловості.

На початку року для банків чудовою альтернативою кредитуванню були такі безризикові інструменти, як депозитні сертифікати НБУ і облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Для чого банкам кредитувати підприємства, якщо на початку 2019 року можна було під 18-19% без ризиків розміщувати кошти в ОВДП?

Після того, як на ринок ОВДП масово зайшли іноземні інвестори і обвалили прибутковість по них, банки почали поступово переходити в депозитні сертифікати НБУ, що призвело до історичного рекорду в 152 млрд грн залишку депозитних сертифікатів на початок 2020 року і до споживчих кредитів з середньою ефективною ставкою в 50-70% річних.

Хоча НБУ і декларує, що середня ставка за кредитами юридичним особам знизилася до 15%, реальна ставка для підприємств починається з 18% річних. У сусідній Польщі підприємства зараз можуть без проблем брати кошти під 4,5–5% річних, а в деяких інших європейських країнах ставки кредитування знизилися до 2% річних. Тому європейські підприємства отримують суттєві конкурентні переваги порівняно з українськими виробниками.

Читайте також: Опозиційний Блок провів 9 травня урочисті акції по всій Україні

Без запуску масштабного кредитування під ефективні ставки менше 10% приросту реального ВВП на 40% за п’ять років не буде. І тут не допоможуть ніякі ініціативи Кабміну по виборчому кредитуванню малого бізнесу.

Національний банк України, безумовно, може заявити, що для нього головним є не зростання економіки, а ціни, тому він здійснює таргетування інфляції, що сприяло зниження споживчої інфляції до 5%. Але…

По-перше, кожен може подивитися структуру споживчого набору, за яким розраховують зміна споживчої інфляції, і зрозуміти, наскільки вона далека від реальних витрат домогосподарств. Це призводить до викривлення показника споживчої інфляції.

По-друге, можна поставити собі прості питання: що краще для економіки -5% споживчої інфляції і 15% зростання доходів чи, може, 10% інфляції і 30% зростання доходів? Що ми таргетируем — одні з найнижчих в Європі зарплат? Зарплати є складовими собівартості всіх товарів і послуг.

По-третє, якщо навіть під час рекордної ревальвації гривні у нас 5% споживчої інфляції, то що буде з інфляцією при девальвації гривні? У нас же, за заявами НБУ, курс ринковий і може коливатися як в одну, так і в іншу сторону. На історичних даних можна легко порахувати, що подорожчання долара на 10% з деяким часовим лагом призводить до збільшення споживчої інфляції на 5%.

По-четверте, в НБУ випадково не думають над питанням, чому ФРС США вважає забезпечення економічного зростання більш важливим завданням, ніж таргетування інфляції?

По-п’яте, НБУ сподівається, що таргетування інфляції дозволить істотно знизити ставки кредитування, от тільки там забувають, що ставки кредитування залежать від вартості ресурсів, які прямо не залежать від інфляції, а залежать від попиту і пропозиції на ці ресурси. В країні може бути 0% річної інфляції, але разом з тим ставки по депозитах будуть досягати 15% і більше, і таке в Україні вже було.

Тому виходить, що завдяки такій грошово-кредитної політики НБУ на майбутнє закладено суттєвий девальваційний тиск на гривню з-за виходу нерезидентів — покупців ОВДП. Почне воно проявлятися після того, як обсяги виходу перевищать обсяги входу. А це рано чи пізно відбудеться, тому що іноземний інвестор, продаючи долари на X гривень для купівлі ОВДП, через деякий час буде формувати попит на валюту в розмірі X+% гривень після продажу ОВДП.

ОВДП

Аналізуючи економічну ситуацію в 2019 році, не можна обійти увагою стан справ на ринку ОВДП, тим більше що багато хто звинувачує Мінфін у формуванні боргової піраміди.

Треба розуміти, що розміщення ОВДП є одним з ключових інструментів фінансування дефіциту бюджету та погашення попередніх випусків облігацій. Відбувається воно у вигляді аукціонів, і акцептуються найнижчі рівні прибутковості запропонованих. Тому ставки 18-19% річних на початку 2019 року були вимушеними, оскільки значну конкуренцію ОВДП становили депозитні сертифікати НБУ, і саме банки були одними з найбільших покупців ОВДП.

Після підключення до Clearstream і масового заходу нерезидентів вдалося значно знизити прибутковість завдяки збільшенню попиту від нерезидентів, які зараз забезпечують істотну частку попиту при первинному розміщенні ОВДП (116 млрд грн гривневих ОВДП на кінець 2019-го вже тримають нерезиденти).

Багато лякають можливим масовим виходом нерезидентів у разі негативного зміни економічної ситуації в Україні/світі і обвалом курсу гривні. Але проблема в тому, що хоча в Україні і функціонує вторинний ринок, на сьогоднішній день немає гравців, які зможуть викупити такий обсяг у нерезидентів. Також треба зауважити, що зайшли окремі фонди, просто разбавившие свої інвестиційні портфелі ще одним інструментом, і тепер вони будуть тримати до погашення ОВДП, і питома вага цих ОВДП дуже незначний у їхніх портфелях. 5 млрд дол. українських гривневих ОВДП — це крапля в морі боргових інвестицій.

Головними проблемами на ринку ОВДП в разі економічної паніки будуть наступні:

— значне зниження попиту на первинному ринку, а в 2020 році заплановано розмістити ОВДП на 231 млрд грн. Хто їх викупить? Безумовно, українські банки заберуть доларові ОВДП, тому що фактично Мінфін зараз став монополістом по розміщенню валютної надліквідності, а хто викупить гривневі облігації? Українські банки вже не особливо цікавлять гривневі ОВДП з поточною прибутковістю 11% річних;

— істотне збільшення пропозиції на вторинному ринку, що призведе до підвищення ставок за ОВДП як на первинному, так і на вторинному ринку.

Якщо в чому-то Мінфін і звинувачувати, то в наступному:

— у відсутності легкого доступу українських резидентів до операцій на ринку ОВДП. Виникає парадоксальна ситуація: будь-який українець може з телефону відкрити рахунок у одного з кращих у світі і купувати/продавати облігації провідних країн, а в Україні треба пройти десяток бюрократичних кіл, щоб купити ОВДП. Деякі країни уже давно пішли набагато далі і в онлайн-режимі дозволяють своїм громадянам надавати кошти в борг уряду прямо зі своїх карток, а ми досі обкладываемся купою паперів;

— 0% оподаткування доходів фізичних осіб за операціями з ОВДП, що призвело до їх використання для легалізації тіньових/кримінальних грошей;

— в дефіцитному бюджеті, потребу в постійному збільшенні запозичень.

Треба також зазначити, що Мінфін поступово заміщає валютні зобов’язання гривневими, але в 2019-му внаслідок ревальвації така політика призвела фактично до значного збільшення витрат. Так, 15 січня 2019 року були розміщені річні гривневі та доларові облігації, доларові принесли інвестору за рік 7,45% річних у доларах, а гривневі — 41,35% річних завдяки ревальвації гривні. А доходи інвесторів — це і є витрати Мінфіну.

Іноземні інвестиції в Україну

Великі сподівання уряд покладає на прихід іноземних інвестицій в Україну. І тут хочу задати кілька досить простих питань.

Ви б інвестували в країну, уряд якої вам офіційно заявляє, що незалежно від економічних показників вашої діяльності ви втратите за перший рік мінімум 14% своїх інвестицій? Думаю, немає. Але саме це чують іноземні інвестори, які бачили в кінці 2019 року поточний курс гривні до долара і порівнюючи його із закладеним у бюджеті. І так, такий прогноз уряду щодо девальвації гривні також підтверджується міжнародним консенсус-прогнозом.

Ви б інвестували в країну, в якій знадобляться майже дев’ять місяців, щоб підключити новий підприємство до електромережі?

Ви б інвестували в країну, в якій споживчий ринок не захищений від контрабанди, масово ввозиться без сплати мит і ПДВ?

Ви б інвестували в країну, в якій не забезпечують для власних інвесторів чесні, відкриті і зрозумілі правила ведення бізнесу, але разом з тим обіцяють це іноземним інвесторам?

Ви б інвестували в країну, в якій вам доведеться конкурувати з «чорним» бізнесом? Ви б інвестували в країну, в якій ви будете наймати працівників в білу, а ваші конкуренти — без проблем в сіру і чорну?

Чи, може, ви б інвестували в країну, в якій не діє принцип невідворотності покарання за порушення? А контроль над дотриманням законодавства, покарання порушників і є одними з головних функцій держави для забезпечення однакових правил введення бізнесу.

Виходить парадоксальна ситуація: зараз ефективніше для інвестора збудувати підприємство в сусідній країні ЄС, ніж в Україні, і користуватися безпроблемним доступом до електромереж, доступом до значно більш дешевого кредитування, зрозумілими правилами введення бізнесу, безпроблемним завезенням продукції в Україну за Угодою про асоціацію з ЄС. А тіньовики можуть взагалі без проблем забезпечити ввезення в Україну товарів без сплати мита і ПДВ. І найголовніше, що за такою схемою вам буде забезпечений доступ до однієї з найбільших країн в Європі з істотними тіньовими доходами.

Безумовно, є декілька секторів економіки, які будуть цікаві для іноземних інвесторів навіть з урахуванням вищезазначених проблем. Наприклад, інвестиції в «зелену» енергетику, незважаючи на законодавчі ризики, залишилися одними з найбільш привабливих, — тут і найвищий у Європі тариф на продаж «зеленої» енергії захищений від ризику девальвації національної валюти, і навіть забезпечені пільги на ввезення обладнання. В якій ще країні така манна небесна для інвесторів?

Подальша економічна ситуація в Україні значною мірою залежатиме від дій уряду та НБУ. Але якщо продовжиться політика статистів, то, як прогнозує МВФ, Польща все більше буде йти у відрив від України по економічному зростанню. За останнім прогнозом МВФ, за наступні п’ять років у Польщі ВВП на душу населення зросте на 5,7 тис. дол., з 14,9 тис. в 2019-му до 20,6 тис. в 2024-м. Разом з тим в Україні ВВП на душу населення збільшиться всього на 1,4 тис. дол., з 3,6 тис. у 2019-му до 5 тис. в 2024-м. тобто МВФ прогнозує, що навіть приріст ВВП Польщі на душу населення за п’ять років перевищить абсолютний показник України.

Національною економікою треба займатися, а не просто констатувати показники, в іншому випадку економікою вашої країни будуть займатися інші держави.