У Росії убили "Меморіал", одним із найшанованіших членів якого був колишній чернівчанин Петер Демант
Правда страшніша багнетів. У Росії знищили "Меморіал". Нинішнє покоління молодих українців, а тим більше росіян, напевно, навіть не підозрює, яку важливу роль відіграла ця організація для відновлення історичної пам'яті про репресії і переслідування інакомислячих у колишньому СРСР. Одне з перших демократичних утворень, яке з'явилося на хвилі гласності, так званої горбачовської перебудови в СРСР, що врешті й призвели до його розвалу. Зважаючи на те, що нинішній керівник Росії вважає крах радянської імперії найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття, чомусь зовсім не дивує, що історико-просвітницьке і благодійне товариство "Меморіал", яке відіграло не останню роль у цих процесах, знищили. Дивує інше, чому це трапилося тільки зараз.
Одним з нашанованіших членів московського відділення "Меморіалу" був колишній чернівчанин, політв'язень ГУЛАГУ Петер Демант (письменник Вернон Кресс). Старий москвич першим погоджувався на будь-яку громадську роботу, брав активну участь у заходах московського «Меморіалу» і Сахаровського центру. Зусиллями Міжнародного історико-просвітницького правозахисного і благодійного товариства «Меморіал» удалося скласти першу карту із назвами, місцями розташування всіх досі відомих таборів. До справи долучилися Сахаровський центр, товариство «Возвращение», які спільно донесли до широкої публіки частину спогадів про минуле. Письменник намагався не пропускати цікаві заходи, організовані «Меморіалом»: відвідував зустрічі репресованих альпіністів, 2004 року завітав на відкриття пам’ятника російській інтелігенції, яка постраждала у період тоталітаризму.
Що не кажіть, але старі, ще австрійські чернівчани, мали таки особливе чуття на свободу. Про загрозу "Меморіалу" від Путіна Демант попереджав щойно той отримав російський трон у спадщину від Єльцина. Надокучливій учительці, яка в «Меморіалі» поцікавилася його ставленням до Путіна, колишній чернівчанин Петер Демант відповів: «він – полковник КДБ, я – колишній з/к, як я можу до нього ставитися?».
Застереження були настільки переконливими, що не зміг обійти їх увагою у своїй книзі про криваве ХХ століття. Зокрема, четверта частина книги "Вернон Кресс. Життя під прикриттям" починається з розділу "Грудка Євразії", в якій йдеться про тенденції російського політичного життя на початку двотисячних. Ще сильніше протестний голос Деманта, який виступає проти згортання демократії у Росії, чути у розділі "Час "павича" зі щучими очицями (Застереження старого чернівчанина)". І про путінські провокації проти "Меморіалу" у них теж йдеться.
На похороні письменника-політв'язня на Ново-Дівочому цвинтарі у Москві була присутня представниця московського «Меморіалу» Ірина Островська. Навесні 2013 року я надіслав до московської штаб-квартири "Меморіалу" український переклад великої книги Вернона Кресса про сталінські репресії "Зекамерон ХХ".
Особисто для мене так само було очевидно, що знищення Путіним "Меморіалу" тільки питання часу. Власне, про що й написав у заключному розділі "Пам'ятник чи пам'ять": "Частина документів, пов’язаних з життям і творчістю колишнього політв’язня, зберігається у Державному Історичному музеї (м. Москва) і Товаристві «Меморіал». До Історичного музею потрапив і найперший, рукописний оригінал «Зекамерона». Попри те, що «Меморіал» із вдячністю прийняв у дар українське видання «Зекамерона ХХ», зберігати матеріали колишнього ГУЛАГівця в Україні, напевно, все-таки надійніше. Особливо з огляду на тенденції політичного життя сучасної Росії".
Юрій ЧОРНЕЙ
