У середмісті завалився черговий фасад, чиновники написали чергову відписку.... Страусячу позиці у питанні порятунку історичного середмістя Чернівців - фактично єдиного вартісного активу для розвитку туристичного бізнесу і життя, а не животіння мешканців міста - від попередників дуже швидко перейняла вже нова влада. Замість пошуку шляхів вирішення проблеми, посадовці на чималенькому утриманні громади почали множити відписки, чому цього не можна і навіть не потрібно робити.
Усе згідно з традиціями колишніх власників керівних крісел, які теж лінувалися відробляти своє утримання, займалися зведенням політичних рахунків і облаштуванням власних справ, замість громадських. Нічого не міняється, а Чернівці зникають. До речі, тоді ще й цієї норми, що мешканці мають самі ремонтувати історичні фасади не існувало. Проте кращими вони від цього не стали. Бо не такими були пріоритети влади.
Так, тепер майже 300 мільйонів гривень на виплати Фірташу у міському бюджеті є, а на порятунок старих будинків - немає. На фасади у влади грошей немає, зате викидати з року в рік мільйони на дотування водоканалу і катання "мертвих душ" у громадському транспорті гроші є. Так, чернівчанам потрібні вода і тепло, але місту так само потрібні фасади. Повторюю усоте, що це питання стратегії і пріоритетів.
На все грошей не вистачає, але чому одних мешканців ставлять у становище, коли вони все мають оплачувати самі, і іншим весь час покривають борги? Запроваджуйте тоді співфінансування ремонту дірявих труб. Хтось хоче, щоб його податки тратили на діряві труби, але не тратили на фасади? Чудово! А я хочу, щоб ці мільйони йшли на фасади. Це питання смаку.
Звісно, що в ідеалі все може бути так, як вони хочуть. Із залученням дешевих кредитів на ремонт, продажем квартир власниками, які не знайдуть коштів, скинутися на ремонт фасаду і т.д. Але поки це буде, то Чернівців не залишиться. Заколисуйте далі мера, що нічого не треба робити, бо мешканці самі дурні. Адепти влади вже майже прямо це пишуть. Тільки дивіться самі не пошийтеся у дурні. Хоча, може, владі цього і треба? Вивільнити центр міста від людей і їхньої нерухомості? Бо те, що руйнівники пишуть про людей, дуже схоже на відоме про козлів, які заважають нам (владі) жити, бо щось весь час від нас хочуть.
Для мене вже очевидна цілковита байдужість посадовців до архітектури міста, яке насправді є чужим для них. Принаймні єдине, що робить Чернівці унікальним місцем на карті - архітектура міста, точно не значиться серед їхніх пріоритетів. Очевидно, що ідея цього міста, як і воно саме, завелике для їхнього розуміння. Скажу більше, можливо це навіть не їхня вина. Хіба не так було зі старими римськими містами, які раптом виявилися завеликими для варварів?
Бо як інакше зрозуміти, оце вперте небажання зрозуміти різницю між хатою мого прадіда на Роші і середмістям, збереження якого є спільною справою. Якщо влада так зневажливо ставить на одну дошку вуличну вбиральню і старовинну архітектуру, звідки у простих мешканців центру міста з'явиться повага до тих стін і бажання їх утримувати?
Вперте нерозуміння різниці між старим австрійським середмістям з унікальними архітектурними деталями – єдине, що по-справжньому цікаве для іноземних туристів, і, при всій повазі, одноповерховою забудовую передмістя шокує.
Міська влада рада старатися, що законодавець недавно переклав цей клопіт на плечі самих мешканців, кинувши їх наодинці з проблемою. Те, як законодавці ухвалюють подібні рішення, не враховуючи ні місцевої специфіки, ні економічних наслідків для громадян власного недолугого урядування, взагалі тема окремої розмови. Так само як і методи стимулювання появи подібних рішень.
Запроваджуючи формально європейські правила утримання житлового фонду для громадян, чиновники аж ніяк не демонструють так само європейський рівень менеджерських послуг управління і вирішення проблемних питань. Тут мова про долю тієї нерухомості, яка при створенні ОСББ мала працювати, в тому числі, на ремонт фасадів. Бо власниками цих підвалів у історичних будівлях мали бути мешканці, об'єднані в ОСББ, і вони мали здавати їх в оренду. А чиї вони насправді? Мудрі керівники позбавили нас цієї нерухомості. А тепер роблять з городян цапів-відбувайлів, розказуючи байки, як ми повинні швиденько все відремонтувати самі.
Якщо держава не створила умов для нормального життя громадян - ефективної банківської системи, де можна взяти дешеві кредити на ремонт, ефективної і професійної бюрократії, ефективної правоохоронної системи, яка пильнує, аби бюрократи не крали громадські гроші, тобто того всього, що має забезпечити за умовами суспільного договору, про яку відповідальність громадян за ремонт фасадів ми взагалі говоримо? У влади одні права, а у громадян одні обов'язки? Натомість маємо багато людей, які часто не мають коштів на дорогий ремонт, і будівельників, які розвивають будівельний ринок країн Європи. Напевно, муніципалітет мав би звертати увагу на помилки, які допустила держава у ставленні до своїх громадян, а не користатися цим як приводом, щоб нічого не робити самим.
Ніколи не розумів посадовців, які добровільно пнуться до влади, аби потім на високих посадах розводити руками, констатувати неможливість вирішення того чи іншого питання. Точнісінько так, як якісь пересічні громадяни. Для чого тоді вони взагалі потрібні, якщо не збираються робити неможливе?