У Чернівцях урочисто відкрили пам'ятну дошку видатному вченому Корнію Товстюку

У четвер, 4 вересня 2014 р., урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку в Чернівцях, де жив і працював ТОВСТЮК Корній Денисович, видатний вчений у ділянці напівпровідникового матеріалознавства, патріарх українського національного відродження на Буковині, член-кореспондент Академії наук України. Член ОУН, учасник  Буковинського куреня 1941р.

Корній Товстюк 1922 року народження у селі Мамаївці Кіцманського району, що на Буковині. Грунтовні знання не лише з математики та природничих дисциплін, а й з історії та літератури майбутній вчений отримав, навчаючись з 1933 р. в колишній українській гімназії (в радянський період СШ №23). У 1940 р. вступив до лав Організації Українських Націоналістів. У 1941 р. з Буковинським куренем перейшов до Києва з метою відновлення Української держави. Проте у 1943 році, перенісши тортури гестапо у київській тюрмі по вул. Володимирській, 33, Корній Товстюк чудом уник розстрілу, втік і опинився Станіславщині (нині Івано-Франківська область).

Корній Товстюк виконував функції надрайонного провідника, пізніше крайовий провідник ОУН Буковини. Невидимими стежками, на конспіративну квартиру, приходили зв'язкові, звідси несли розпорядження, як діяти дальше. З  наближенням радянських військ Корній Товстюк переїздить на Буковину. Деякий час знаходиться у підпіллі, а потім легалізується і вчителює в селах Кіцманщині. У 1945 році вступає до Чернівецького державного університету на фізико-математичний факультет. Звичайно, його повернення у Чернівці не було простим. В автобіографії та частих співбесідах з представниками відповідних органів Корній Денисович пояснює своє перебування на Східній Україні втечею від румунської сигуранци та бажанням учитися на православного священика. У 1950 році Корній Товстюк закінчує з відзнакою університет і починається його сходження у велику науку.  Звичайно спецслужби комуністичного режиму не могли заспокоїтись про діяльність у роки війни.  

Талановитий працівник звертає на себе увагу професора А. Г. Самойловича, до якого у 1953 році вступає до аспірантури на кафедру теоретичної фізики. 30 червня 1956 року достроково захищає кандидатську дисертацію. І у тому ж 1956 році очолює кафедру напівпровідників ЧДУ, якою керує до 1968 року. У цьому ж році Корній Денисович організовує першу у СРСР проблемну лабораторію з фізики напівпровідників. В цей період Корній Товстюк робить ряд важливих відкриттів у галузі фізики. І саме в такий важливий період життя вченого розпочинаються репресії та часи українофобії, або так звані 60-ті роки. Його зараховують до «шестидесятників». У цей час Корній Денисович захищає докторську дисертацію, і замість душевної підтримки йому створюють такі умови, що він змушений перейти на роботу до Львівського державного університету ім. Івана Франка. Там очолив кафедру теорії твердого тіла, яка, до речі, знаходилася по сусідству з кафедрою теоретичної фізики, якою завідував професор Ігор Рафаїлович Юхновський. У вересні 1969 року Корній Товстюк повертається на Буковину. У Чернівцях організовує відділення інституту напівпровідників Академії наук УРСР, яке складається з двох великих проблемних лабораторій: лабораторії Міністертсва авіапромисловості СРСР та лабораторії Міністерства оборонної промисловості СРСР. Відновлюються нові дослідження та з'являються нові відкриття. Протягом 1969–1974 років Корній Товстюк завідує Відділом напівпровідників Академії наук України.

На базі розробок Чернівецького відділення Інституту проблемного матеріалознавства Академії наук УРСР створюється наукова основа нових технологій фотоелектроніки й електороніки. Це дало поштовх до організації (за ініціативою та безпосередньою участю Корнія Товстюка) чотирьох підприємств електронної промисловості у Чернівцях, які після розпаду СРСР почали занепадати.

У 1973 році наукова діяльність ученого була, нарешті, відзначена Державною премією УРСР у галузі науки і техніки. У 1978 році Корній Денисович обирається членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1974–1990 роках — керівник Чернівецького відділення напівпровідників Інституту напівпровідників Академії наук УРСР, пізніше — керівник Інституту проблем матеріалознавства.

Екологічне лихо, облисіння дітей, яке сталося у Чернівцях в листопаді 1988 року стає зручним приводом для усунення Корнія Денисовича Товстюка з його посади. Але цікаво, що сам учений і всі його співробітники відділення доклали максимум зусиль для з'ясування причини захворювання дітей і отримали експериментальні дані, якими пізніше користувалися токсикологи і які фігурують у медичній літературі.

У 1991 році Корній Товстюк переїздить вдруге до Львова і стає завідувачем Львівського відділення відновлювальних джерел струму ІПМ АН УРСР, а також з 1995 року професором кафедри напівпровідникової електроніки Державного університету «Львівська політехніка», головою Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій технічного та фізико-математичного профілів. У 1990-х роках продовжуються нові дослідження і відкриття. Ці роботи відзначені другою Державною премією України в галузі науки і техніки у 2001 році.

Автор 400 наукових праць і монографій. Під його здібним керівництвом захищено понад 100 кандидатських і 15 докторських дисертацій, як уже було сказано, створена електронна промисловість у Чернівцях.

Вчений мав майже 60 патентів (з них 12 за кордоном).

У 1989 році у «Буковинському віснику» з'являється стаття вченого, в якій він відстоює необхідність утворення самостійної держави України.

Автор збірки віршів «Марія» (1995 р.) і поеми-трагедії «Хресна дорога» (1999 р.).

Член ОУН з 1940 року, член УРП з 1989 року. Володів французькою, англійською, німецькою та румунською мовами. Захоплювався історією, літературою.

10 квітня 2012 р. на засіданні чернівецького міськвиконкому було прийнято рішення підтримати клопотання Чернівецького університету встановити меморіальну дошку на фасаді будинку № 6 на вул. Грушевського, де проживав Корній Денисович Товстюк.

Підготував Василь БОЙЧУК