У Чернівцях сьогодні вшановують пам'ять євреїв, яких розстріляли в 1941 році
Зокрема мітинг пам'яті і скорботи у ці хвилини відбувається на місці страти під Чернівцями на березі річки Прут.
Переслідування євреїв у Північній частині Буковини розпочалися, щойно Румунія відновила контроль над нею. 5 липня 1941 року Чернівці знову стали румунськими. Вже наступного дня до міста прибула оперативна зондеркоманда 10б Південної групи військ вермахту під командуванням штурмбанфюрера СС Алоїса Перстерера, яка розмістилася в готелі «Шварцер Адлер». 7 липня зондеркоманда 10б айнзацгрупи «D» здійснила так звану зачистку міста, практично вільного від німецьких військ – йдеться у нарисі «Чернівці в роки Другої світової війни». Арешти комуністів і євреїв здійснювалися згідно із заздалегідь складеними списками.
«В «єврейському кварталі» розшукували інтелектуалів, а для кращої ідентифікації та вистежування використовували архіви НКВС, – повідомляє подробиці акції А. Ангрік у дослідженні «У взаємодії сил. До питання про німецький вплив на національну політику в Чернівцях до початку та під час реалізації плану «Барбаросса». – Чернівецький палац культури перетворили на місце для утримання інтернованих осіб, де «фахівці з допитів» з відповідних підрозділів, час від часу використовуючи катування, складали списки єврейського населення. Також і румунська жандармерія пішла на грабунки та мародерство в Чернівцях, причому чинила це передовсім щодо єврейського населення, досить безсистемно, як зазначала зондеркоманда 10б. Координував ці дії генерал Йон Топор, Верховний претор армії».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернівецька ОДА оприлюднила Інтерактивну карту поховань жертв масових вбивств на території області в 1941-1944 роках
8 липня у співпраці з румунським комендантом, майором жандармерії Длушанським карателі провели «гросс-акцію», в ході якої схопили усю керівну верхівку єврейської громади міста. Арештованих доправили до готелю для допитів. Велику групу євреїв – майже 400 осіб – разом із головним рабином д-ром Абрахамом Марком та головним кантором Гурманом розстріляли з кулеметів на березі Прута між селами Біла і Стрілецький Кут. Перед цим їх змусили викопати для себе велику спільну могилу. Наступного дня, 9 липня, команда штурмбанфюрера СС Перстерера розстріляла приблизно 100 єврейських комуністів. Після завершення екзекуції Перстерер повернувся до готелю, де інформував свого товариша Конрада Ціє про її виконання.
Лише за два дні 8 і 9 липня у Чернівцях розстріляли понад 500 євреїв, якщо рахувати з тими, кого стратила румунська армія і поліція. (В уточненні від 1 серпня фігурує цифра 682 страчених). Різні джерела вказують, що у липні-вересні 1941 року в місті розстріляли від 2300 до 6000 осіб. Загалом на території нинішньої Чернівецької області налічується майже п’ять десятків місць масового поховання євреїв, щонайменше три з яких – у Чернівцях. Наприкінці липня 1941 р. зондеркоманда 10б залишила Чернівці.
Розстріляних на початку радянсько-німецької війни у Чернівцях євреїв вшанували наприкінці літа 1944 року. Людські рештки з безіменних могил на березі р. Прут були перепоховані, а судмедексперт І.Я.Бройде та хірург Л.Є.Землер, що були присутні при впізнанні загиблих родичами, засвідчили акти жорстоких розстрілів «невинних чернівецьких музикантів та мулярів, священиків та торговців», – пише історик І.Яворська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сокирянська громада вшанувала розстріляних євреїв
На місці розстрілу євреїв у Садгорі відкрили пам'ятний знак
